ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09 серпня 2010 року < Час проголошення > № 2а-8686/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді
за участю секретаря
судового засіданняПісоцької О.В.,
Кузьменкової С.П.,
розглянувши в приміщенні суду у місті в місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявоюКиївського міського центру зайнятості
довідкритого акціонерного товариства «АІТ»
простягнення штрафу у розмірі 13000грн. 00коп.,
ВСТАНОВИВ:
Київський міський центр зайнятості (далі – Центр зайнятості, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «АІТ» (далі –ВАТ «АІТ», відповідач), в якій, посилаючись на порушення останнім вимог Закону України «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року №803-ХІІ (далі –Закон України №803-ХІІ), просив стягнути з відповідача штрафу у розмірі 13000грн.
В судових засіданнях представник позивача просив позов задовольнити. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач використовував працю іноземця без відповідного дозволу на використання праці іноземця, чим порушив вимоги статті 8 Закону України №803-ХІІ. Також зауважив, що з метою досудового врегулювання питання відповідачу направлялась претензія від 25 лютого 2010 року №11-1711 з проханням у добровільному порядку сплатити штраф. На день подання адміністративного позову до суду відповідачем штраф не сплачено.
ТОВ «АІТ»заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що не вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскільки праця громадянина Узбекистану ОСОБА_5 (далі –гр. ОСОБА_5.) до грудня 2008 року використовувалася згідно з виданими Центром зайнятості дозволів на використання праці іноземців. Починаючи з грудня 2008 року по березень 2009 року співпраця відповідача та гр. ОСОБА_5 відбувалась відповідно до укладених договорів цивільно-правового характеру на виконання робіт, а оплата праці іноземця здійснювалась на умовах, визначених вказаними договорами та на підставі актів здачі-прийому виконаних робіт.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09 серпня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 18 червня 2003 року ВАТ «АІТ»зареєстроване Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа (свідоцтво про державну реєстрацією, а 08 вересня 2006 року –райдержадміністрацією стосовно відповідача включені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №10651200000007490.
Наказом від 08 травня 2001 року №56-к відповідач призначив на посаду водія другого класу гр. ОСОБА_5 та звільнив з роботи з 01 грудня 2008 року наказом від 24 листопада 2008 року.
16 жовтня 2009 року головним спеціалістом інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Кравченком І.С. у присутності заступника генерального директора ВАТ «АІТ»Марченка О.І. проведено планову перевірку додержання відповідачем законодавства про зайнятість населення в період з 01 жовтня 2008 року по 16 жовтня 2009 року.
За результатом перевірки складено акт №12/66, яким зафіксовано, що в період з 23 квітня 2005 року до 26 травня 2005 року і з 24 листопада 2008 до березня 2009 року праця громадянина Узбекистану ОСОБА_5 відповідачем використовувалась без відповідного дозволу, що суперечить вимогам статті 8 Закону України №803-ХІІ. Даний акт не підписаний заступником генерального директора ВАТ «АІТ».
Того ж дня повноважним представником Центру зайнятості, який проводив перевірку, складено акт №12/66-ш, яким зафіксовано порушення статті 8 Закону України №803-ХІІ, якою передбачено, що використання роботодавцем праці іноземця або осіб без громадянства може здійснюватися лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
В акті №12/66-ш також ВАТ «АІТ»запропоновано у місячний строк внести штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом (650грн.). Даний акт 21 жовтня 2009 року Центром зайнятості направлено на адресу відповідача та отримано останнім 27 жовтня 2009 року, що підтверджується копією зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 47) та не спростовується поясненнями представника відповідача.
Доказів стосовно направлення заперечень щодо вказаних актів або зауважень на останні відповідачем до суду не надано.
Разом з тим, лише 07 жовтня 2009 року головним бухгалтером ВАТ «АІТ»надані пояснення до акту перевірки інспекції з контрою за додержанням законодавства Київського міського центру зайнятості щодо гр. ОСОБА_5, в яких повідомлялось, що останній дозвіл на використання праці іноземця діяв у період з 23 листопада 2008 року до 27 листопада 2008 року №22041. У період з 01 грудня 2008 року до 31 березня 2009 року на виконання робіт між ВАТ «АІТ»та ОСОБА_5 укладено договори цивільно-правового характеру та оплата відбувалась згідно актів виконаних робіт та відповідно до пунктів 4.2.1. та 4.2. статті 4 Закону України «Про податок з дохід фізичних осіб»всі нарахування та виплати відповідно договорів відносились в форму 1-ДФ по коду ознаки доходу 01, нарахування та виплата заробітної плати по договорах цивільно-правового характеру відбувається через програму «Облік» та заноситься до загальної відомості нарахування заробітної плати.
25 лютого 2010 року на адресу відповідача Центром зайнятості направлено претензію на суму 13000грн., якою попереджено ВАТ «АІТ»про звернення Центру зайнятості до суду у разі несплати вказаної суми у добровільному порядку. Претензію відповідач отримав 03 березня 2010 року, що підтверджується копією зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 50).
Станом на час розгляду даної справи заборгованість відповідач означену суму не сплатив.
Суд оцінює критично пояснення відповідача стосовно необов’язковості отримання дозволу на повторне використання праці іноземця, оскільки випадки отримання таких дозволів та їх процедура визначені Законом України №803-ХІІ. Крім того, частиною четвертою статті 8 цього Закону передбачено, що у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників позивача та відповідача, надані під час розгляду справи, суд вважає позовні вимоги Центру зайнятості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «АІТ»(02121 м. Київ, вул. Автопаркова,7, р/р 260033321 ВАТ «УПБ» м. Києва, МФО 300205, ЄДРПОУ 02573036) на користь Київського міського центру зайнятості (01033 м. Київ, вул. Жилянська, 47-б; р/р 37179301900001 у Головному управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091) 13000грн. 00коп. (тринадцять тисяч гривень).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька