КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2010 року 15:08
Справа № 2а-8296/10/1070
м. Київ
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Журавель В.О.,
судді: Музиченко А.В., Брагіна О.Є.,
при секретарі судового засідання: Горбуновій К.С.,
за участю:
представник позивача - Гордійчук Ю.В.
представника відповідача - Чорноус Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Васильківської районної організації Української соціал-демократичної партії до Васильківської районної виборчої комісії Київської області про визнання неправомірним та скасування рішення Васильківської районної виборчої комісії Київської області № 30-08/10 від 09.10.2010 та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
04.10.2010 Васильківська районна організація Української соціал-демократичної партії (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Васильківської районної виборчої комісії Київської області (далі – відповідач) про визнання неправомірним та скасування рішення Васильківської районної виборчої комісії Київської області № 30-08/10 від 09.10.2010, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова, на думку позивача, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає вимогам закону, висновки територіальної виборчої комісії відносно порушення позивачем законодавства про вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів є помилковими та такими, що порушують засади виборчого процесу, а тому вказане рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Вказує, що відповідачем безпідставно визнано порушення вимог ч.10 ст.36 Закону України «Про вибори Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10.07.2010 № 2487-VI (далі – Закон про місцеві вибори), оскільки передбачене цією статтею повідомлення про час, день і місце проведення позивачем зборів з метою висування кандидатів у депутати, було зроблено у встановлений термін, тобто за день до дня проведення таких зборів. На зборах був присутнім і представник відповідача. Крім того, в оскаржуваній постанові вказано на невідповідність поданих документів вимогам ст.ст. 37-38 Закону про місцеві вибори, проте відповідач у своєму рішенні не зазначив у чому саме полягає така невідповідність. Відповідачем у постанові необґрунтовано зазначено про відмову у реєстрації кандидатів у депутати по одномандатним мажоритарним округам, оскільки позивач не висував і не подавав таких кандидатів у депутати. Оскаржувана постанова є немотивованою і не містить вичерпних підстав для відмови, порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував і просив відмовити у його задоволенні. Вказав, що у оскаржуваній постанові чітко сформульовано підставу для відмови позивачу в реєстрації його кандидатів по багатомандатному виборчому округу – окремо зазначено п.1 ч.1 статті 44 Закону про місцеві вибори, тобто порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидатів. Цей порядок визначено у ст.36 Закону про місцеві вибори, а відповідно до ч.10 ст.36 цього Закону передбачено обов’язкове письмове повідомлення територіальної виборчої комісії про час і місце проведення зборів з метою висування кандидатів у депутати. Повідомлення про проведення зборів з метою висування кандидатів у депутати саме до Васильківської районної ради відповідачу не надавалося. Те повідомлення, яке надано позивачем, стосувалося проведення зборів з метою висування кандидатів у депутати не до Васильківської районної ради, а до Васильківської міської ради, а тому не було прийнято як належний документ. Той факт, що на цих зборах був представник відповідача, не є належним підтвердженням того, що повідомлення надано у встановленій формі і вимоги ч.10 ст.36 Закону про місцеві вибори дотримано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
04.10.2010 року позивач подав заяву до відповідача про реєстрацію кандидатів у депутати Васильківської районної ради Київської області в багатомандатному виборчому окрузі від Васильківської районної організації Української соціал-демократичної партії.
Розглянувши вказані заяви та документи, додані до них, відповідачем прийнято постанову від 09.10.2010 за №30-08/10, в якій зазначено, що повідомлення про проведення позивачем конференції прийшло з запізненням, порушено ч.10 ст.36 Закону, встановлено невідповідність поданих документів вимогам ст.ст. 37, 38 Закону, а тому керуючись п.1 ч.1 статті 44 п.2 ч.1 статті 44 Закону про місцеві вибори Васильківській районній організації Української соціал-демократичної партії відмовлено в реєстрації 9 кандидатів, включених до списку кандидатів у депутати Васильківської районної ради Київської області в багатомандатному та 11 одномандатних мажоритарних виборчих округах.
Представник відповідача пояснив, що зазначення у постанові окремих підстав, передбачених різними пунктами (1 і 2) частини першої ст.44 Закону про місцеві вибори чітко вказує підставу для відмови в реєстрації кандидатів у депутати по багатомандатному виборчому округу, оскільки посилання на п.1 ч.1 ст.44 цього Закону зазначає саме на порушення встановленого Законом порядку висування кандидатів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади, організація і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад (далі – депутати) та сільських, селищних, міських голів регулюються Конституцією України, Законом про місцеві вибори та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону про місцеві вибори передбачено, що виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними у статті 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.
Одним з етапів виборчого процесу є, зокрема, висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону про місцеві вибори, право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах організації політичних партій (далі – місцеві організації партій) або шляхом самовисування відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону про місцеві вибори, висування кандидатів у депутати та на посаду сільського, селищного, міського голови місцевою організацією партії відбувається на підставі цього Закону, статуту політичної партії.
Місцева організація партії може висунути особу, яка є членом цієї політичної партії, або безпартійного громадянина (частина друга статті 36 Закону про місцеві вибори).
Умови реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі передбачено статтею 37 Закону про місцеві вибори .
Так, згідно з частиною першою вказаної статті, відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі по виборах депутатів, висунутого місцевою організацією партії в багатомандатному виборчому окрузі за умови пред'явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону, та отримання комісією таких документів:
1) заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня; 2) копії свідоцтва про реєстрацію місцевої організації партії; 3) витягу з протоколу зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидатів у депутати від цієї місцевої організації партії. Витяг з протоколу повинен бути підписаний керівником місцевої організації партії та засвідчений печаткою місцевої організації партії або організації цієї політичної партії вищого рівня; 4) виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії за формою, затвердженою Центральною виборчою комісією не пізніш як за 48 днів до дня виборів, підписаного керівником місцевої організації партії та засвідченого печаткою місцевої організації партії або організації політичної партії вищого рівня; 5) заяв осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від цієї місцевої організації партії, про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї місцевої організації партії та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у місцевих виборах; 6) автобіографій осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати від місцевої організації партії, що обов'язково повинні містити: прізвище, власне ім'я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний телефон, відомості про наявність чи відсутність судимості; 7) декларації про майно і доходи кожної особи, включеної до виборчого списку кандидатів у депутати від відповідної місцевої організації партії, за останній рік, термін звітності щодо якого минув, за формою, затвердженою Міністерством фінансів України; 8) по чотири фотографії осіб, включених до виборчого списку кандидатів у депутати місцевої організації партії, розміром 4 x 6 сантиметрів.
Згідно з частиною четвертою статті 40 Закону про місцеві вибори територіальна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня прийняття документів, зазначених у частині першій статті 37 цього Закону, але не пізніш як за 23 дні до дня виборів приймає
рішення про реєстрацію виборчого списку кандидатів у депутати або про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів), включених до виборчого списку кандидатів у депутати.
Пунктом 1 частини першої статті 44 зазначеного Закону встановлено, що територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати в разі порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата.
Пунктом 2 частини першої статті 44 зазначеного Закону встановлено, що територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови у разі відсутності передбачених цим Законом відомостей у документах, зазначених відповідно у статтях 37 – 39 цього Закону, або невідповідного оформлення таких документів.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав відмови у реєстрації кандидатів у депутати, висунутих позивачем є неповідомлення відповідача про час і місце проведення зборів з метою висування кандидатів у депутати.
Судом досліджено надане позивачем повідомлення та встановлено, що позивачем 27.09.2010 повідомлено відповідача про те, що 28.09.2010 о 19 год. 00 хв. у м.Васильків в Будинку культури відбудуться збори Васильківської районної організації Української соціал-демократичної партії з метою висування кандидатів у депутати Васильківської міської ради на виборах 31 жовтня 2010 року. Це повідомлення отримано секретарем Васильківської районної виборчої комісії Київської області Муляр Д.В. 27.09.2010, що підтверджується примірником повідомлення з підписом Муляр Д.В.
Оглядом цього документа установлено, що у ньому дійсно зазначено, що метою зборів є висування кандидатів у депутати Васильківської міської ради. У своїх поясненнях представник позивача зазначив, що мала місце технічна помилка при виготовленні документа, оскільки унаслідок використання його бланку замість зазначення Васильківської районної ради було вказано назву Васильківської міської ради. Той факт, що збори фактично проводилися з метою висування кандидатів у депутати Васильківської районної ради, підтверджеє протокол зборів.
Згідно з ч.4 ст. КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Отже твердження відповідача про те, що належного повідомлення про проведення зборів з метою висування кандидатів у депутати саме до Васильківської районної ради відповідачу не надавалося є правильним і спростовує заяву позивача про дотримання ним вимог ч.10 ст.36 Закону про місцеві вибори.
Надаючи оцінку цьому документу суд вважає, що повідомлення, яке надано позивачем, не стосувалося проведення зборів з метою висування кандидатів у депутати до Васильківської районної ради, а тому обгрунтовано не було прийнято виборчою комісією як належний документ. Той факт, що на цих зборах був представник відповідача, не є належним підтвердженням того, що повідомлення надано у встановленій формі і вимоги ч.10 ст.36 Закону про місцеві вибори дотримано.
В судовому засіданні досліджено протокол зборів Васильківської районної оргнізації Української соціал-демократичної партії, з якого вбаається, що вони проводилися у т.ч. з метою висування кандидатів у депутати Васильківської районої ради, збори проведено саме 28.09.2010 у тому ж місці, яке зазначено в повідомленні, адресованому відповідачу – м.Васильків, Будинок культури, на протоколі є підпис представника Васильківської районної виборчої комісії Київської області Короп О.В.
З огляду на те, що вказане повідомлення дійсно не відповідає вимогам ч.10 ст.36 Закону про місцеві вибори, суд дійшов висновку, що вказаний в оскаржуваній постанові висновок відповідача щодо порушень позивачем вимог п.1.ч.1 ст.44 цього Закону є правомірним та обгрунтованим.
Дослідженням у судовому засіданні оскаржуваної постанови від 09.10.2010 за №30-08/10 підтверджено, що у ній є посилання на невідповідність поданих документів вимогам ст.ст. 37-38 Закону про місцеві вибори, проте конкретно не зазначено у чому саме полягає така невідповідність. Крім того, у постанові зазначено про відмову позивачу у реєстрації кандидатів у депутати по одномандатним мажоритарним округам. Мотивів та вичерпних підстав для відмови за ознакою невідповідності документів ця постанова не містить.
Судом також установлено, що постанову Васильківської районної виборчої комісії Київської області винесено 09.10.2010, тоді як з довідки про отримання документів вбачається, що відповідачем ці документи прийнято 04.10.2010, отже оскаржувану постанову відповідачем винесено з порушенням строку, встановленого ч.9 ст.40 Закону про місцеві вибори.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Надані відповідачем заперечення проти позову спростовують твердження позивача в частині, яка стосується відмови в реєстрації депутатів у багатомандатному виборчому округу у зв’язку з порушенням порядку висування кандидатів у депутати.
Суд вважає, що той факт, що в оскаржуваній постанові від 09.10.2010 за №30-08/10 конкретно не зазначено у чому саме полягає невідповідність поданих документів вимогам закону, а також те, що у постанові зазначено про відмову позивачу у реєстрації кандидатів у депутати по одномандатним мажоритарним округам, та факт несвоєчасного винесення постанови не можуть бути окремою підставою для скасування цієї постанови, оскільки судом достовірно встановлено, що належного повідомлення про проведення зборів з метою висування кандидатів у депутати до Васильківської районної ради позивачем відповідачу не надавалося, що є порушенням вимог ч.10 ст.36 Закону про місцеві вибори і згідно з приписами п.1. ч.1 ст.44 Закону про місцеві вибори є окремою підставою для відмови.
Відповідно до частини третьої статті 19 Закону про місцеві вибори, виборчі комісії формуються (утворюються) і зобов'язані діяти відповідно до Конституції України, цього та інших законів України.
Відповідно до ч.1 ст.44 Закону про місцеві вибори територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови в разі:
1) порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата, в тому числі перевищення встановленої частинами третьою - сьомою статті 36 цього Закону кількості кандидатів у депутати, які можуть бути висунуті у відповідному виборчому
окрузі;
2) відсутності передбачених цим Законом відомостей у документах, зазначених відповідно у статтях 37-39 цього Закону, або невідповідного оформлення таких документів;
3) припинення громадянства України кандидата;
4) визнання судом кандидата недієздатним, набрання щодо нього законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
5) виявлення територіальною виборчою комісією обставин, за яких особу не може бути обрано депутатом або сільським, селищним, міським головою відповідно до статті 9 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.44 Закону про місцеві вибори рішення про відмову в реєстрації кандидата повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення надсилається (видається) відповідно представнику місцевої організації партії, від якої висунуті кандидати в депутати, кандидату в депутати сільської, селищної ради або кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови чи його довіреній особі в строки, визначені частиною дев'ятою статті 40, частиною четвертою статті 41, частиною четвертою статті 42 цього Закону.
Пунктом 2.9. Постанови Центральної виборчої комісії №350 від 15.09.2010 «Про порядок ведення діловодства у виборчих комісіях та комісіях з референдуму» установлено, що рішення комісії повинно містити: найменування комісії; найменування рішення; дату та місце прийняття; порядковий номер; мотивувальну частину; резолютивну частину.
Суд вважає, що в з питання відмови в реєстрації кандидатів у депутати унаслідок порушення порядку висування кандидатів у депутати оскаржувана постанова містить необхідні посилання на обставини, що зумовили розгляд питання на засіданні комісії, та посилання на положення нормативно-правових актів, у ній зазначено мотиви та підставу для відмови.
Таким чином, Васильківська районна виборча комісія, виявивши порушення позивачем приписів законодавства України про вибори депутатів та сільських, селищних, міських голів, що полягало у недотримання вимог ч.10 ст.36 Закону про місцеві вибори, правомірно відмовила позивачу у реєстрації його кандидатів в депутати до Васильківської районної ради в багатомандатному виборчому окрузі по виборах депутатів Васильківської районної ради Київської області.
Відповідач не надав суду документів, невідповідність яких вимогам закону стала другою причиною для відмови у реєстрації позивача як кандидатів у депутати.
Пунктом першим частини третьої статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки ознак протиправності в діях Васильківської районної виборчої комісії при винесенні оскаржуваного рішення не встановлено, то підстави для скасування постанови № 30-08/10 від 09.10.2010 відсутні.
Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме стосовно визначення способу захисту порушених прав та інтересів, а також усунення наслідків цих порушень, то вони можуть застосовуватись лише за наявності протиправного рішення (нормативно-правового акта чи правового актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, тобто є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, а тому відмова у задоволення первинних вимог є підставою для відмови у задоволенні і похідних від них вимог.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв правомірно, у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Судовий збір сплачено.
Відповідно до частини другої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов’язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 172, 177, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 172-175 Кодексу адміністративного судочинства України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Судові рішення за наслідками розгляду справ, визначених статтями 172-175 цього Кодексу, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у дводенний строк з дня їх проголошення.
Головуючий суддя Журавель В.О.
Судді Брагіна О.Є.
Музиченко А.В.