КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 391/202/24

Провадження № 1-кп/391/70/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2024 р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілих– ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Компаніївського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України.

Прокурором в судовому засіданні подано клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки строк тримання під вартою, встановлений обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою суду, закінчується 12 травня 2024 року, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню не закінчено. Прокурор обгрунтовував своє клопотання тим, що ризики, передбачені п. п. 1,5 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились. ОСОБА_4 обвинувачується в скоєнні хоча й необережного, але тяжкого злочину. Усвідомлюючи тяжкість покарання, оскільки обвинуваченому може бути призначена реальна міра покарання в виді позбавлення волі на певний строк, обвинувачений може переховуватись від суду. Крім того, враховуючи притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за яке останній поніс покарання в виді позбавлення волі строком на 4 роки, неодноразових адміністративних арештів 13.03.2015, 02.07.2014, 03.06.2014 р., 14.03.2013 р., можна стверджувати, що девіантна поведінка ОСОБА_4 виходить за межі мінімально допустимої поведінки у суспільстві та свідчить про повну зневагу до оточуючих.

Також прокурор звертав увагу на те, що однім з потерпілим – є військовослужбовець, який здійснював захист України від військової агресії рф та який внаслідок даного ДТП загинув; на те, що більш м`які запобіжні заходи застосувати до обвинуваченого не можливо.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання вищезазначеним ризикам, останньому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо продовження запобіжного заходу - тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки на її думку, на даний час жодних ризиків, передбачених ст. 177 КПК не існує. Обвинувачений визнає свою винуватість в скоєнні правопорушення, готовий відшкодовувати завдану шкоду, але перебуваючи під вартою, таке відшкодування є неможливим. У зв`язку з викладеним, просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали заявлене прокурором клопотання.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою. У подальшому ухвалою від 14.03.2024 р. ухвалою слідчого судді від 14.03.2024 р. вищезазначеного суду строк дії застосування запобіжного заходу було продовжено до 12.05.2024 р. включно. За результатами апеляційного перегляду вказана ухвала суду першої інстанції 26.03.2024 р. залишена без змін.

Відповідно до ч.1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування кожного обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до необережного тяжкого злочину (у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту); його наслідки – загибель людини, а також спричинення потерпілому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, оскільки вважає, що обвинувачений, не перебуваючи під вартою, усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі, стосовно інших осіб, які можуть давати викривальні покази.

На підставі викладеного, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованим судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, оскільки, на думку суду, обвинувачений ОСОБА_4 , не перебуваючи під вартою, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше судимий за ч.2 ст. 186 КК України, судимість не знята та непогашена, звільнений в червні 2023 з місць позбавлення волі, офіційно не одружений, офіційно не працюючий, доказів наявності в нього утриманців суду не представлено, тобто, обвинувачений, на думку суду, не має міцних соціальних зв`язків, є мешканцем іншого регіону України, тобто не має місця проживання на території Кіровоградської області, враховуючи те, що ОСОБА_4 (згідно обвинувального акту) керував ТЗ взагалі не маючи посвідчення водія будь-якої категорії, а також, те, що судовий розгляд на даний час не закінчено, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Суд вважає, що ризики  наразі є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої на більш м`які, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченої. Продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на даний час відповідає суспільному інтересу щодо охорони прав та інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  177, 183, 199, 331, 369, 372, 392  Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 09.07.2024 року включно.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" №14 для виконання, з вручення під розпис обвинуваченому ОСОБА_4 , також копію вручити прокурору, захиснику.

Апеляційна скарга на ухвалу про продовження дії запобіжного заходу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії ухвали.

Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та оголошено 14.05.2024 р. о 12 годині 30 хвилин в приміщенні Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

Суддя                                                                                  ОСОБА_1