Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 травня 2024 року                                                             Справа№200/1355/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Духневича О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

                                                       ВСТАНОВИВ:

08 березня 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 051330003259 від 12.02.2024 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 »;

- зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць з 15.12.2022 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 200/1036/23 відповідачем повторно розглянуто його заяву від 15.12.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням від 12.02.2024 за № 051330003259 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Рішення від 12.02.2024 за № 051330003259 позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тому з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2024 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Зобов`язано відповідача подати до суду засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 .

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Донецьким окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

18.03.2024 на адресу суду надійшли витребувані ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2024 документи.

02.04.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що позивач вже звертався до суду із вказаними позовними вимогами щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах і такі були вирішені Донецьким окружним адміністративним судом в рішенні від 07.06.2023 у справі № 200/1036/23, а тому позивач повинен звертатися в порядку ст. 382 та 383 КАС України.

15.04.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якій позивач вважає твердження викладені у відзиві необгрунтованими.

Мотивуючи відповідь на відзив позивач зазначає, що судом у справі 200/1036/23 не було вирішено наявний між позивачем та відповідачем спір по суті. Висновками суду фактично надано оцінку документам, щодо їх належності для прийняття відповідачем та щодо необхідності підтвердження належності документа додатковим судовим рішенням у порядку окремого провадження ЦПК України. 12.02.2024 відповідачем прийнято рішення № 051330003259 про відмову в призначенні пенсії за віком. Вказане рішення приймалось відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.023 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 по справі №200/1036/23.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

15.12.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області із заявою № 2533 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.12.2022 № 051330003259 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії згідно статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 200/1036/23 позовну заяву позивача задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 22.12.2022 № 0501330003259 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2022 про призначення пенсії за віком та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 13.09.2023 у справі 225/1599/23 встановлено факт належності позивачу трудової книжки серії НОМЕР_2 , що заповнена відповідальною особою 02.02.1998 на ім`я « ОСОБА_2 ».

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 200/1036/23, відповідачем було повторно розглянуто заяву про призначення пенсії та прийнято рішення від 12.02.2024 за № 051330003259 яким було повторно відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах.

У рішенні зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2023 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 по справі № 200/1036/23 повторно розглянуто заяву позивача від 15.12.2022 № 2533 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону № 1058-IV.

Відповідно наданих до заяви документів про стаж (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка, військовий квиток, пільгові довідки) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування загальний страховий стаж враховано повністю та складає 41 рік 04 місяці 19 днів.

Пільговий стаж відповідно до постанови № 202 враховано згідно довідки № 6/449 від 21.11.2022 року та з урахуванням військової служби в особливий період складає 17 років 11 місяців 20 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Одночасно повідомлено, що на виконання рішення суду до пільгового стажу за списком №1 враховано період з 28.06.2001 по 13.10.2004 згідно довідки № 80 від 11.04.2022, виданої Приватним архівом ліквідованих підприємств.

Враховуючи вищевикладене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Рішення від 12.02.2024 за № 051330003259 позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тому з метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі-Закон № 1058-IV).

Закон № 1788-XII був введений в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.

01 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", що доповнив Закон № 1058-IV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом "а" статті 13 в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VIII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Законом № 213-VIII, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII стаж роботи для набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, чоловікам з 20 років до 25 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-XII, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

Відтак на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-XII, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для чоловіків після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-IV з іншого в частині стажу роботи для набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий не менше 20 років, тоді як другий не менше 25 років.

Тому, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.50, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

У зв`язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що під час призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідач повинен керуватися положенням статті 13 Закону № 1788-XII у редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VIII. Водночас пенсійний орган під час розгляду заяви позивача про призначення їй пенсії керувався нормами статті 114 Закону № 1058-IV.

Отже, визначаючись з тим, нормами якого саме закону слід керуватися під час призначення пенсії позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду справи № 360/3611/20.

Так, розглядаючи вказану справу, у постанові від 03.11.2021 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 16.05.2023 у справі № 160/5189/20, від 02.06.2023 у справі № 160/13468/20, від 06.11.2023 у справі № 240/24/21.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо відмови відповідача у призначенні пенсії позивачу за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового страхового стажу, суд зазначає наступне.

При розгляді спірного питання, суд керується положеннями норм Закону № 1788-XII з урахуванням Рішення № 1-р/2020, як найбільш сприятливий для позивача.

Так, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а саме чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, за таких умов:

- досягнули 50-річного віку;

- стаж роботи 20 років, у тому числі на роботах згідно списку № 1 не менше 10 років.

Щодо наявності у позивача стажу роботи 20 років, у тому числі на роботах згідно списку № 1 не менше 10 років, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що страховий стаж позивача становить 41 рік 04 місяці 19 днів.

Відмовляючи рішенням 12.02.2024 за № 051330003259 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач зазначив, що пільговий стаж позивача становить 17 років 11 місяців 20 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, як встановлено судом з матеріалів справи пільговий стаж позивача згідно списку № 1 становить 21 рік 3 місяці 6 днів, що підтверджується наданим відповідачем протоколом розрахунку стажу ОСОБА_1 форми РС-право.

Тому твердження відповідача про відсутність в позивача необхідного пільгового стажу, що покладено в основу рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах від 12.02.2024 за № 051330003259 не знайшло свого підтвердження.

Щодо досягнення позивачем 50-річного віку, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що станом на 15.12.2022, тобто на час звернення позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, позивачу (22.11.1980 року народження) виповнилося 42 роки.

Позивач зазначає, що відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Разом з тим, вказане твердження позивача є помилкових з огляду на таке.

Суд зазначає, що положення абз. 4 п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 про те, що працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам, - є додатковою можливістю вийти на пенсію раніше 60-річного віку за певної умови, проте, не раніше 50 років. Приписи абз. 4 п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 підлягають застосуванню у нерозривному взаємозв`язку з нормами попередніх абзаців цього ж пункту.

При цьому застосування законодавцем терміну "після досягнення 50 років" свідчить про встановлення мінімального віку в 50 років для призначення пенсії на пільгових умовах за п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788, що є обов`язковою умовою.

Суд звертає увагу, що вимога пільгового стажу містить вислів "не менше 10 років", тобто, при наявності більше 10 років такого стажу все одно право на призначення пенсії виникає після досягнення 50 років.

Аналогічного висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд у постановах від 19.10.2023 у справі № 200/2821/23 (ухвалою Верховного суду від 23.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 200/2821/23), від 14.11.2023 у справі № 200/2030/23 (ухвалою Верховного суду від 26.12.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі 200/2030/23), від 21.11.2023 у справі № 200/2505/23 (ухвалою Верховного суду від 18.12.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 200/2505/23), від 21.12.2023 у справі № 200/2599/23, від 03.04.2024 у справі № 200/3216/23, від 11.04.2024 у справі № 200/5518/23.

Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 42 роки, оскільки умовою реалізації такого права є вік особи 50 років.

Тому вимога позивача про зобов`язання відповідача призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на підставі пункту «а» статті 13 Закону 1788-XII в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 15.12.2022 року не підлягає задоволенню.

Перевіривши в сукупності підстави відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що викладені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.02.2024 за № 051330003259, суд дійшов висновку про неправомірність аргументів, на які зіслався відповідач. Помилковість висновків пенсійного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення є підставою для його скасування, оскільки неврахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття призвело до того, що спірне рішення суперечить нормам пенсійного законодавства.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.02.2024 за № 051330003259 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

Відтак, позов підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 12.02.2024 за № 051330003259 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.12.2022 року № 2533 про призначення пенсії на пільгових умовах із урахуванням висновків суду у цій справі.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач вже звертався до суду із вказаними позовними вимогами щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах і такі були вирішені Донецьким окружним адміністративним судом в рішенні від 07.06.2023 у справі № 200/1036/23, а тому позивач повинен звертатися в порядку ст. 382 та 383 КАС України, суд вважає його необгрунтованим з огляду на таке.

Судом у справі 200/1036/23 не було вирішено наявний між позивачем та відповідачем спір по суті. Висновками суду фактично надано оцінку документам, щодо їх належності для прийняття відповідачем та щодо необхідності підтвердження належності документа додатковим судовим рішенням у порядку окремого провадження ЦПК України. 12.02.2024 відповідачем прийнято рішення № 051330003259 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Вказане рішення приймалось відповідачем на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.023 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 по справі № 200/1036/23.

При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин було порушення прав позивача саме у зв`язку із прийнятим відповідачем рішенням від 12.02.2024 за № 051330003259 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах з яким позивач не погоджується.

Таким чином, приписи ст. 382 та 383 КАС України в даному випадку не підлягають застосуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 968,96 грн.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішується, оскільки додаткові документи щодо понесених позивачем витрат, як зазначено в позовній заяві, будуть надані у строки визначені КАС України.

Тому, питання про розподіл вказаних судових витрат може бути вирішено шляхом ухвалення додаткового рішення після надання позивачем додаткових доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат в порядку та строки передбачені ст. 139, 143, 252 КАС України.

Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -

                                                        ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.02.2024 за № 051330003259 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.12.2022 року № 2533 про призначення пенсії на пільгових умовах із урахуванням висновків суду у цій справі.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.     

Суддя                                                                                   О.С. Духневич