Справа № 128/4409/23

Провадження № 22-ц/801/1316/2024

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф.

Доповідач:Ковальчук О. В.

УХВАЛА

14 травня 2024 рокуСправа № 128/4409/23м. Вінниця

       Вінницький апеляційний суд в складі судді Ковальчука О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2023 року про повернення позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького апеляційного суду надійшла вказана апеляційна скарга на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2023 року у цій справі.

       Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, які набули чинності 15 грудня 2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно з п. п. 15.5 п. 15 ст. 1 Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Так, особа, яка подає апеляційну скаргу, відповідно до ст. 355 ЦПК України, п. п. 15.5 п. 15 ст. 1 Перехідних положень ЦПК України, має право подання скарги як через місцевий суд, так і безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Протилежне тлумачення норм цивільного процесуального законодавства є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в контексті «права на справедливий суд».

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише що сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Проте, у зв`язку з відсутністю у Вінницькому апеляційному суді цієї справи до початку функціонування всіх підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, суд не може вирішити питання про відкриття провадження у справі відповідно до положень ст. ст. 357-359 ЦПК України.

Таким чином, дану цивільну справу необхідно витребувати з Вінницького районного суду Вінницької області для вирішення питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою на ухвалу цього суду від 27 жовтня 2023 року.

У зв`язку з необхідністю дослідження матеріалів справи, питання про відкриття апеляційного провадження по цій справі буде вирішено після надходження цивільної справи до Вінницького апеляційного суду.

Керуючись ст. 355 ЦПК України, ст. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Витребувати з Вінницького районного суду Вінницької області цивільну справу  № 128/4409/23 за позовом ОСОБА_1 до Немирівського РУП ГУНП у Вінницькій області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя                                                                                             О. В. Ковальчук