ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року

м. Київ

справа № 761/15152/21

провадження № 61-3160св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - тимчасово виконувач обов`язків президента Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М.,

Соколової В. В. від 09 лютого 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Нежури В. А.,

Соколової В. В., від 16 березня 2023 року і виходив з наступного.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», третя особа - тимчасово виконуючий обов`язки президента ДП «Національна НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року у справі

№ 761/28356/20 було визнано незаконним і скасовано наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» від 18 травня 2020 року № 404-к «Про надання відпустки та подальшим звільненням ОСОБА_1 » в частині його звільнення, поновлено його на посаді заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель з 12 серпня 2020 року, стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 серпня 2020 року по 12 січня 2021 року в розмірі 662 664,50 грн та судовий збір в сумі 1 262,18 грн, допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді.

3. Посилався на те, що він був поновлений на посаді та допущений до роботи лише з 20 січня 2021 року на підставі наказу ДП «НАЕК «Енергоатом» від 19 січня

2021 року. В той же день відповідач надав йому попередження про наступне вивільнення та одночасно ознайомив з переліком вакансій станом на 19-20 січня 2021 року.

4. Попередження про наступне вивільнення, яке не містило дати його складання, мотивоване тим, що наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» «Про затвердження організаційної структури та штатного розпису ДП «НАЕК «Енергоатом» від 05 жовтня 2020 року № 798 посада заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель, яку він обіймав, скорочена.

5. 12 лютого 2021 року він звернувся до відповідача із заявою про виплату середнього заробітку за весь час затримки на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 січня 2021 року, проте відповіді не отримав, середня заробітна плата не виплачена.

6. Рішенням профспілкового комітету працівників Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» від 11 березня 2021 року не надано згоду на його звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України. Підставою зазначено тривалий безперервний стаж роботи (понад 20 років), наявність двох утриманців, а також наявність подання від 26 лютого 2021 року № 148-01/07 щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_3 за скороченням штату за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, яка є його дружиною.

7. Наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 22 березня 2021 року № 380-к «Про звільнення ОСОБА_1 » його було звільнено з роботи 23 березня 2021 року у зв`язку із скороченням посади. Підставою звільнення зазначено попередження про наступне вивільнення від 20 січня 2021 року.

8. Зазначав, що відповідач не запропонував йому жодну вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку він міг би виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду роботи, а лише ознайомив із списком наявних вакансій станом на 19-20 січня 2021 року, який до того ж містив примітки, що на зазначені посади претендують інші особи. Список вакансій не був підписаний роботодавцем, не містив інформацію щодо посадових окладів, кваліфікації, прав та обов`язків за відповідною вакантною посадою, що необхідно для прийняття рішення про укладення нового трудового договору.

9. Вважав, що наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» «Про затвердження організаційної структури та штатного розпису ДП «НАЕК «Енергоатом»

від 05 жовтня 2020 року № 798 не змінює організацію виробництва та праці, у зв`язку з чим скорочення його посади є необґрунтованим.

10. Крім того, у день звільнення відповідач письмово не повідомив його про нараховані суми, належні йому при звільненні, а також не провів повний розрахунок (не виплатив середній заробіток за весь час затримки виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року у справі № 761/28356/20 ). У порушення норм трудового законодавства йому не була надана відпустка.

11. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконним та скасувати наказ ДП «НАЕК «Енергоатом» від 22 березня 2021 року № 380-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити його на роботі в ДП «НАЕК «Енергоатом» на посаді заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24 березня 2021 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 132 528,90 грн.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня

2021 року у задоволені позову відмовлено.

13. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у відповідача дійсно відбулися зміни в організаційній структурі, зокрема, ліквідований структурний підрозділ «Виконавча дирекція з юридичних питань», скорочена посада, яку обіймав ОСОБА_1 . Відповідач виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України та запропонував позивачу наявну на підприємстві роботу, яку останній міг би виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду. Однак, позивач не виявив бажання бути переведеним на будь-яку із запропонованих йому посад. Рішення профспілкового комітету щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 суд вважав необґрунтованим, а виплати належних сум при звільненні такими, що проведені з позивачем у повному обсязі (227 108, 69 грн).

Основний зміст та мотиви судових рішень суду апеляційної інстанції

14. Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

15. Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «НАЕК «Енергоатом»

від 22 березня 2021 року № 380-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».

16. Поновлено ОСОБА_4 на роботі в ДП «НАЕК «Енергоатом» на посаді заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель.

17. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 березня 2021 року

до 09 лютого 2023 року у розмірі 3 041 853,80 грн.

18. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі

та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

19. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 судовий збір

за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1 325,29 грн.

20. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 судовий збір

за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 1 987,94 грн.

21. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь держави судовий збір у розмірі 10 932,71 грн.

22. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що при поновленні позивача на посаді, яка була на час поновлення скорочена, відповідач, виконуючи рішення суду, не ввів таку посаду до чинного штатного розпису, що свідчить про недотримання у повній мірі подальшої процедури звільнення ОСОБА_1 . Крім того, відповідачем не виконано належним чином вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України та не запропоновано позивачу вакантні посади, які були на підприємстві за період від попередження про вивільнення до фактичного вивільнення

23. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого

2023 року доповнено постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого

2023 року, викладено п`ятий абзац резолютивної частини постанови апеляційного суду в такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 на роботі в ДП «НАЕК «Енергоатом» на посаді заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель з 24 березня 2021 року».

24. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 16 березня

2023 року стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 25 000,00 грн.

25. Додаткова постанова мотивована тим, що заявлений позивачем розмір судових витрат є доведеним, документально обґрунтованим та відповідає складності справи й обсягу наданих послуг.

Узагальнені доводи касаційної скарги

26. У березні 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду

від 09 лютого 2023 року, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

27. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 711/8138/18, у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 569/10189/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 756/5243/17, від 20 червня 2019 року у справі № 185/8748/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі № 210/1057/18, від 04 листопада 2019 року у справі № 750/2140/19, від 18 травня 2022 року у справі № 524/3098/21, від 15 червня 2022 року у справі № 524/4152/20, від 05 серпня 2022 року у справі № 465/4649/20, від 03 жовтня 2022 року у справі № 592/5395/20, від 04 листопада 2022 року у справі № 462/7046/20, від 16 листопада 2022 року у справі № 755/3038/21, від 07 грудня 2022 року у справі № 554/1557/21, від 14 грудня 2022 року у справі № 757/46713/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Посилається на те, що апеляційний суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, необґрунтовано відхилив клопотанняпро долучення довідки роботодавця про середньоденну заробітну плату позивача, а також, на участь в ухваленні оскаржуваного судового рішення судді Київського апеляційного суду Поліщук Н. В., якій було заявлено обґрунтований відвід (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

28. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що ДП «НАЕК «Енергоатом» виконав свій обов`язок з надання позивачу переліку вакансій при його попередженні про наступне звільнення. Такі вакансії були запропоновані ОСОБА_1 з урахуванням його кваліфікації та за переліком посад, які існували протягом усього періоду з дня попередження та до дня звільнення. Зазначені судом апеляційної інстанції посади не існували на день попередження позивача про наступне звільнення та на день звільнення, або не були вакантними. Крім того, аналогічні та вищі за рівнем посади в інших відокремлених підрозділах ДП «НАЕК «Енергоатом», розташованих на території м. Києва, де проживає позивач, пропонувалися йому разом з переліком вакансій. Однак ОСОБА_1 не висловив бажання продовжувати роботу у ДП «НАЕК «Енергоатом», а підстави для переведення позивача без його згоди відсутні.

29. ДП «НАЕК «Енергоатом» заявляє про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо неналежного виконання судового рішення у справі № 761/28356/20, оскільки жодною законодавчою нормою не передбачено обов`язок роботодавця відновлювати правомірно скорочену посаду. Ухвалення судом рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі після звільнення відповідно до статті 38 КЗпП України, не стосувалося оскарження наказу про скорочення посади, а тому не вплинуло на штатний розпис ДП «НАЕК «Енергоатом».

30. Також посилається на використання судом апеляційної інстанції недопустимого доказу при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зауважує, що визначений у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року у справі №761/28356/20 розмір середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини, стосувався іншого періоду.

31. Крім того, вважає, що участь в ухваленні оскарженого судового рішення приймала суддя (суддя Київського апеляційного суду Поліщук Н. В.), яка не могла брати участь у розгляді справи і підлягала відводу, оскільки могла бути зацікавленою у результаті її вирішення, у тому числі настанні негативних наслідків для ДП «НАЕК «Енергоатом», який є опонентом ОСОБА_5 (родичка близької подруги судді, з якою остання має товариські відносини) в інших цивільних справах.

32. У квітні 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, в якій просить додаткову постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 5 000,00 грн.

33. Підставами касаційного оскарження вказаної додаткової постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 17 січня 2022 року у справі № 756/8241/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

34. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що визначений судом розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу, є неспівмірним зі складністю справи та виконаними роботами (наданими послугами), часом та обсягом таких послуг. Заявник зауважує, що адвокат позивача на регулярній основі представляє інтереси колишніх працівників ДП «НАЕК «Енергоатом» у трудових спорах і досконало знає особливості роботи ДП «НАЕК «Енергоатом», утому числі як колишній юрисконсульт підприємства. Крім того, позивач сам має вищу юридичну освіту та досвід роботи за юридичним фахом, а тому вважає, що зазначені ним витрати на професійну правничу допомогу не були об'єктивно необхідними.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

35. Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «НАЕК «Енергоатом» на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року та витребувано справу

із суду першої інстанції. Цією ж ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання

ДП «НАЕК «Енергоатом» про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року.

36. Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «НАЕК «Енергоатом» на постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.

37. Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року задоволено заяву ДП «НАЕК «Енергоатом» про зупинення виконання судового рішення, зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

38. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів. У задоволенні клопотання представника ДП «НАЕК «Енергоатом» про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні за участю сторінвідмовлено.

39. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2024 року у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_6 справу розподілено судді-доповідачу.

Короткий зміст відзивів на касаційні скарги

40. У квітні 2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Копуся А. А. надійшов відзив на касаційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» на постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, в якому він, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд залишити її без задоволення, а оскаржене судове без змін. Крім того, просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у суді касаційної інстанції, у розмірі

15 000,00 грн.

41. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції правильно встановив, що його посада не була скорочена відповідно до наказу ДП «НАЕК «Енергоатом» від 05 жовтня 2020 року № 798, оскільки вже була скорочена наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 12 серпня

2020 року № 629 та не відновлена при його поновленні на роботі. Крім того, відповідач не запропонував йому усіх вакансій, які були на підприємстві, що свідчить про його наміри виключно щодо звільнення, а не подальшого працевлаштування.

42. Вважає, що його середньоденний заробіток у розмірі 6 130,90 грн був правильно визначений відповідно до вимог Порядку № 100 та перевірений судами під час розгляду справи № 761/28356/20. Натомість довідка відповідача була обґрунтовано відхилена судом, з огляду на відсутність у ній вихідних даних щодо визначення розміру середньої заробітної плати.

43. Посилання заявника на наявність підстав для відводу судді Київського апеляційного суду Поліщук Н. В. вважає необґрунтованими і такими, що свідчать про спробу тиску на суд та затягування розгляду справи.

44. У червні 2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Копуся А. А. надійшов відзив на касаційну скаргу ДП «НАЕК «Енергоатом» на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, в якому він просить оскаржене судове рішення залишити без змін.

45. Відзив обґрунтований посиланням на законність висновків суду апеляційної інстанції щодо співмірності понесених ним витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, наданими адвокатом послугами, а також відповідності критеріям реальності та розумності їх розміру. Доказів не співмірності таких витрат у матеріалах справи немає. Наголошує, що наявність юридичної освіти жодним чином не обмежує конституційне право на правничу допомогу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

46. Відповідно до наказу від 03 квітня 2014 року №157-к ОСОБА_1 переведено на посаду заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель.

47. Згідно з наказом від 28 травня 2020 року №404-к позивача звільнено з роботи за власним бажанням.

48. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року визнано незаконним та скасовано наказ ДП «НАЕК «Енергоатом « від 28 травня 2020 року № 404-к в частині звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель ДП «НАЕК «Енергоатом» з 12 серпня 2020 року. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 серпня 2020 року по 12 січня 2021 року в розмірі 662 664,50 грн.

49. Наказом від 19 січня 2021 року №56-к ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель з 12 серпня 2020 року.

50. Згідно з наказом від 20 січня 2021 року № 65-к ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати строком 39 календарних днів з

21 січня по 28 лютого 2021 року для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину.

51. Відповідно до наказу від 03 березня 2021 року №269-к на підставі заяви ОСОБА_1 йому надано відпустку без збереження заробітної плати строком 20 календарних днів з 03 по 22 березня 2021 року для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину.

52. 20 січня 2021 року ОСОБА_1 особисто ознайомлено з попередженням про наступне вивільнення, наказом ДП «НАЕК «Енергоатом» від 05 жовтня

2020 року № 798 «Про затвердження організаційної структури та штатного розпису ДП «НАЕК «Енергоатом» та вакансіями ДП «НАЕК «Енергоатом».

ОСОБА_1 висловив свою незгоду із скороченням посади, вказавши, що із списком вакансій станом на 19-20 січня 2021 року ознайомлений під підпис на кожному аркуші.

53. Наказом від 05 жовтня 2020 року №798 «Про затвердження організаційної структури та штатного розпису ДП «НАЕК «Енергоатом» затверджено та введено в дію організаційну структуру ДП «НАЕК «Енергоатом» та штатний розпис Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом», складений з урахуванням організаційної структури

ДП «НАЕК «Енергоатом» згідно з пунктом 1 цього наказу.

54. 22 лютого 2021 року т.в.о. президента ДП «НАЕК «Енергоатом» звернувся до профспілкового комітету Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» з поданням про надання дозволу на звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

55. Листом від 04 березня 2021 року № 049 ПК ОСОБА_1 повідомлено про розгляд профспілковим комітетом працівників Дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» подання адміністрації ДП «НАЕК «Енергоатом» від 22 лютого 2021 року

№109-01/07 «Про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за скороченням штату до пункту 1 статті 40 КЗпП».

56. 10 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомив, що вважає подання адміністрації ДП «НАЕК «Енергоатом» від 22 лютого 2021 року №109-01/07 про надання згоди на його звільнення за скороченням штату по пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України необґрунтованим, просить розглянути питання за його відсутності.

57. З витягу з протоколу засідання профспілкового комітету працівників дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» встановлено, що згоду на звільнення

ОСОБА_1 за скороченням штату за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України не надано у зв`язку із: тривалим безперервним стажем роботи (понад 20 років); наявністю двох утриманців (двоє дітей (один неповнолітній)); наявністю подання № 148/01/07 від 26 лютого 2021 року щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_3 за скороченням штату по пункту 1 частини першої статті 40, яка є його дружиною.

58. Наказом № 380-к від 22 березня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з роботи 23 березня 2021 року у зв`язку із скороченням посади пункт 1 частини першої стаття 40 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі його середньомісячної заробітної плати згідно зі статтею 44 КЗпП України та грошової компенсації за 17 календарних днів невикористаної ним щорічної відпустки за період роботи з 12 серпня 2020 року по 23 березня 2021 року.

59. На підставі меморіального ордеру № 38-1 від 23 березня 2021 року відповідач провів з позивачем розрахунок на день звільнення, виплативши кошти у розмірі 227 108, 69 грн.

Позиція Верховного Суду

60. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

61. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

62. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

63. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

64. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (частини перша та шоста статті 43 Конституції України).

65. Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

66. Пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

67. Відповідно до частини третьої статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

68. За загальним правилом, суд не може вдаватися до оцінки питання про доцільність скорочення штату та чисельності працівників, оскільки право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу (висновки Верховного Суду у постановах

від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня

2021 року у справі № 373/2133/17, від 27 травня 2021 року в справі

№ 201/6689/19).

69. Разом з тим, суд, вирішуючи відповідні трудові спори, з дотриманням принципів диспозитивності цивільного судочинства і змагальності сторін, перевіряє наявність законних підстав для звільнення, дотримання порядку (процедури) звільнення, зокрема і відсутність дискримінації при звільненні.

70. У постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі

№ 6-1264цс17 вказано, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення. Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

71. Схожі за своїм контекстом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від07 листопада 2018 рокуу справі № 331/8965/15-ц,

від 25 лютого 2020 рокуу справі № 310/9675/18.

72. Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

73. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (частина третя статті 49-2 КЗпП України).

74. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 зазначено, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

75. Розірвання трудового договору на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України мало проводитися за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

76. Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

77. Оплата вимушеного прогулу є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю та є похідною вимогою від вимог про визначення незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

78. Суди встановили, що у ДП «НАЕК «Енергоатом» мали місце зміни в організаційній структурі, зокрема ліквідований структурний підрозділ «Виконавча дирекція з юридичних питань», у тому числі скорочена посада, яку обіймав позивач. Позивача було попереджено про таке скорочення та запропоновано наявні на підприємстві вакансії, які відповідали його освіті, кваліфікації та досвіду, на переведення на жодну з яких ОСОБА_1 не погодився. Рішення профспілкової організації не може вважатися належним чином обґрунтованим.

79. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з недотримання відповідачем у повній мірі процедури звільнення позивача за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, з посиланням на неналежне виконання судового рішення у справі № 761/28356/20 про поновлення

ОСОБА_1 на роботі у справі № 761/28356/20, а також невиконання вимог частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України.

80. Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

81. Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

82. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

83. Предметом спору є правомірність звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 ЦПК України, підставою позову - дотрнимання процедури звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 ЦПК України (частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2, 43 КЗпП України).

84. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року у справі

№ 761/28356/20 відповідачем ДП «НАЕК «Енергоатом» видано наказ № 56-к

від 19 січня 2021 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 », відповідно до якого позивача поновлено на посаді заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель з 12 серпня 2020 року.

85. Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. Працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків (подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2018 року у справі № 465/4679/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17, від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, від 16 лютого 2024 року у справі № 947/7076/22).

86. Звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається, ОСОБА_1 зазначав, що він був поновлений на посаді та допущений до роботи з 20 січня

2021 року.

87. З урахуванням визнання позивачем обставин допущення його до роботи, відсутності заперечень щодо можливості виконувати покладені на нього трудові обов`язки, що мали місце до його звільнення, і отримувати заробітну плату, яка визначена для працівників, зайнятих на рівнозначній посаді, чинність наказу про поновлення його на посаді заступника виконавчого директора з юридичних питань та супроводу процедур закупівель, у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави вважати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року у справі № 761/28356/20 невиконаним.

88. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина перша статті 82 ЦПК України).

89. Питання запровадження до штатного розпису будь-якої посади, укладання договорів про повну матеріальну відповідальність та передача працівнику під звіт матеріальних цінностей належать до внутрішньогосподарської діяльності організації чи установи, входять у компетенцію такої організації й згідно з чинним законодавством не можуть вирішуватися судом. Таким чином, покладання на роботодавця обов`язку повторно проходити процедуру внесення змін та затвердження нового штатного розпису зі скороченням відповідної посади законодавством не передбачено (постанови Верховного Суду

від 21 березня 2018 року у справі № 243/2748/16-ц, від 27 січня 2023 року у справі № 947/25509/21).

90. Встановивши, що після звільнення ОСОБА_1 на підставі статті 38 КЗпП України (за власним бажанням) у ДП «НАЕК «Енергоатом» відбулися зміни в організаційній структурі, погоджені Міністерством енергетики України, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про необхідність перевірки дотримання порядку (процедури) звільнення, зокрема і на відсутність дискримінації при звільненні.

91. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було надано список вакансій у ДП «НАЕК «Енергоатом», які включали в себе як вакансії у дирекції

ДП «НАЕК «Енергоатом» (49 посад), так і вакансії у інших структурних підрозділах підприємства, у тому числі посади керівника, головного юрисконсульта, директора.

92. ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з переліком вакансій у

ДП «НАЕК «Енергоатом», що ним не заперечується, однак не виявив бажання на продовження роботи у ДП «НАЕК «Енергоатом».

93. Колегія суддів зауважує, що поведінка ОСОБА_1 у відносинах з

ДП «НАЕК «Енергоатом» після поновлення його на роботі на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року у справі

№ 761/28356/20 не свідчить про наявність у нього наміру продовжувати трудові відносини з відповідачем. Ознайомившись з наказом про поновлення на роботі від 19 січня 2021 року № 56-к, позивач подав заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину (накази від 20 січня 2021 року №65-к та від 03 березня 2021 року №269-к). Ознайомившись з переліком вакансій, він не висловив свою волю на заміщення хоча б однієї з великого переліку вакантних посад. Крім того, ОСОБА_1 не приймав участі у засіданні профспілкового комітету, зазначивши про відсутність у наданому роботодавцем поданні інформації про неможливість його переведення за його згодою на іншу роботу.

94. Дії учасників трудових правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

95. Справедливість - це одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Для приватного права є притаманною також є така засада як розумність.

96. З огляду на наведене, висновок суду апеляційної інстанції щодо порушення відповідачем процедури звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку із невключенням до переліку вакансій чотирьох посад (дві посади радника президента служби супроводження роботи керівництва виконавчої дирекції з персоналу ДП «НАЕК «Енергоатом», посада головного консультанта президента на майданчику ВП РАЕС служби супроводження роботи керівництва виконавчої дирекції з персоналу ДП «НАЕК «Енергоатом», посада провідного юрисконсульта відділу організаційно-правової роботи та документообігу ВП «Енергоатом-Трейдінг» ДП «НАЕК «Енергоатом»), за обставин цієї справи (надання роботодавцем великої кількості вакансій, відсутність у позивача наміру працювати на таких посадах), не можна вважати обґрунтованим.

97. Необґрунтованість відмови профспілкового комітету у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України була встановлена судом першої, з яким у цій частині фактично погодився і апеляційний суд. Такі висновки колегія суддів вважає обґрунтованими.

98. Згідно зі статтею 4 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року

№ 3933-XII, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

99. Ураховуючи наведене, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та надавши обґрунтовану правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, а також поведінці сторін спору, дійшов загалом обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

100. Суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на фактичні обставини справи та межі заявлених позовних вимог, зосередив увагу значною мірою на невключенні до переліку запропонованих позивачу вакансій чотирьох посад, без встановлення факту їх реальної незайнятості, відповідності наявної у позивача освіти, досвіду та кваліфікації вимогам до таких посад, а також наявності бажання позивача на продовження роботи у ДП «НАЕК «Енергоатом» і дійшов помилкового висновку про порушення трудових прав позивача та наявність правових підстав для поновлення його на роботі із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

101. Посилання касаційної скарги на участь у розгляді справи судді, якій було заявлено обґрунтований відвід (суддя Київського апеляційного суду

Поліщук Н. В.), що є самостійною та обов`язковою підставою для скасування оскарженого судового рішення апеляційного суду, колегія суддів відхиляє.

102. З матеріалів справи вбачається, що заявлений ДП «НАЕК «Енергоатом» відвід судді Поліщук Н. В. з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України (наявність сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді у зв`язку з її товариськими стосунками з ОСОБА_5 , яка є позивачкою в іншій цивільній справі проти ДП «НАЕК «Енергоатом», що може формувати неприязнь до відповідача), був обґрунтовано відхилений.

103. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

104. Наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

105. ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

106. Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо безпідставності доводів заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» про відвід судді Київського апеляційного суду Поліщук Н. В. Така заява обґрунтована припущеннями, не підтверджена будь-якими доказами і не свідчить про те, що зазначена суддя прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи № 761/15152/21, або що їй бракує неупередженості під час розгляду справи.

107. Презумпція особистої неупередженості судді діє допоки не з`являться докази на користь протилежного.

108. Доказів на спростування презумпції неупередженості судді Київського апеляційного суду Поліщук Н. В. заявником не надано і до Верховного Суду.

109. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

110. З огляду на те, що законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції було помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» та скасування постанови Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

111. Крім того, тлумачення положень статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.

112. Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України, є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

113. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17,

від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі

№ 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 911/956/17(361/6664/20),

від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21.

114. З огляду на наявність підстав для скасування постанови Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року із залишенням в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , додаткові постанови Київського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року щодо дати поновлення позивача на роботі та від 16 березня 2023 року щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) також підлягають скасуванню, як похідні судові рішення. Підстави для відшкодування ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, відсутні. З урахуванням положень пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України такі витрати підлягають залишенню за позивачем.

Керуючись статтями 402, 403, 409, 413, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року скасувати, залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович