Справа № 441/885/24

провадження 1-кс/462/920/24

У Х В А Л А

10 травня 2024 року                                                                        м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові усну заяву ОСОБА_4 заявлену у судовому засіданні 07.05.2024 року про відвід судді Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_5 у справі №441/885/24,

встановив:

в провадженні Залізничного районного суду м.Львова (головуючий суддя ОСОБА_5 ) перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, справа №441/885/24.

Відповідно до доповідної записки від 09.05.2024 року, 07.05.2024 року у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 заявив усний відвід головуючому судді ОСОБА_5 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями – головуючим суддею по розгляду усного відводу  ОСОБА_4   головуючому судді ОСОБА_5  у справі №441/885/24, обрано ОСОБА_1 .

Відповідно до журналу судового засідання кримінального провадження №441/885/24 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України засідання від 07.05.2024 року ОСОБА_4 заявив усний відвід головуючому судді ОСОБА_5 .

Згідно запису системи технічної фіксації судових процесів «Акорд», інвентарний номер НОМЕР_1 , від 07.05.2024 року долученого до матеріалів справи №441/885/24 потерпілий ОСОБА_4 в обґрунтування усного відводу зазначив, що суддя порушує його права, не долучає документи, долучено багато документів, які йому невідомі, суддя не долучає його як учасника судового провадження, здійснює тиск, не ознайомлює з матеріалами справи.

Головуючим суддею ОСОБА_5 попереджено ОСОБА_4 про порядок подання відводу головуючому судді та зазначено про необхідність подачі письмового відводу до кінця робочого дня 08.05.2024 року.

Будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання, ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_6 у таке не з`явилися. ОСОБА_4 подав клопотання про відкладення розгляду заяви, його представник просив питання про відкладення вирішити залежно від позиції потерпілого. При цьому, доказів на підтвердження обставин, які б унеможливили їх явку до суду, вони не подали.

З урахуванням наведеного, позиції обвинуваченого, який у судовому засіданні пояснив, що враховуючи тривалість кримінального провадження, той факт, що до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, вважає таку поведінку заявника затягуванням розгляду справи, просив не відкладати розгляд заяви про відвід, а відтак судом вирішено провести розгляд без участі учасників провадження, які не з`явилися в судове засідання.

Інші учасники кримінального провадження на розгляд усної заяви ОСОБА_4 , про відвід судді не з`явилися, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали про відвід головуючого судді ОСОБА_5 , оглянувши матеріали справи, заслухавши технічний запис судового засідання від 07.05.2024 року, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. 75-81 КПК України.

Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні передбачена у ст.76 КК України.

Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу.

При цьому, слід зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Водночас, слід враховувати, що особа, яка подає заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Разом з тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, що передбачені зазначеними вище нормами КПК України, а відтак заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.75, 80, 81 КПК України,

постановив:

в задоволенні усної заяви ОСОБА_4 заявленої у судовому засіданні 07.05.2024 року про відвід судді Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_5 у справі №441/885/24 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                 ОСОБА_1