Справа № 235/116/22

Провадження № 2/204/2513/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

               головуючої судді                                 Дубіжанської Т.О.

               за участю секретаря                                        Єфімової А.О.

розглянувши у порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євген Борисович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року до суду надійшла позовна заява у якій позивач просив визнати виконавчий напис № 18924 від 15.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., щодо стягнення з позивача суми боргу в розмірі 27 435,17 грн. таким, що не підлягає виконанню. Крім того, просила стягнутим з відповідача безпідставно набуті кошти у розмірі 1 411,33 грн., стягнуті в межах виконавчого провадження з виконання оспорюваного виконавчого напису нотаріуса та стягнути судові витрати.

В обгрунтування позову позивачка зазначила, що їй стало відомо, що приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Горелик Є.Б. відкрито виконавче провадження відносно позивача на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Данич О.Ф. № 18924 від 15.06.2021 року. Виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не посвідчено нотаріально. Станом на дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса, чинне законодавство не передбачало умов та підстав для вчинення виконавчого напису при поданні кредитного договору, викладеного в простій письмовій формі. В момент вчинення виконавчого напису були відсутні правові підставі для його вчинення. Оскільки виконавчий напис є незаконним, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню безпідставно отримані грошові кошти, які були перераховані в рамках виконавчого провадження, в сумі 1 411,33 грн., що вбачається з довідки наданою ТОВ «Шахтобудівельна компанія» за місцем роботи позивача в рамках виконавчого провадження № 67919432. Посилаючись на норми, що регулюють спірні правовідносини, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 жовтня 2023 року було прийнято до свого провадження цивільну справу від Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та призначено розгляд справи у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 26.10.2023 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

Відповідач 04.01.2024 року подав до суду заяву про визнання позову.

Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку з наступним.

Суд встановив, що згідно з виконавчим написом № 18924 від 15.06.2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. з ОСОБА_1 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за період з 25.06.2020 року по 07.04.2021 року суму заборгованості в розмірі 27 435,17 грн.

З виконавчого напису вбачається, що з ОСОБА_1 стягнуто за кредитним договором №001-04069-171007 від 17.10.2007 року, укладеним з АТ «Дельта Банк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором відступлення прав вимоги за кредитним договором №2271/К від 25.06.2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

15.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Горелик Є.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67919432 на підставі виконавчого напису № 18924, виданого 15.06.2021 року, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості в розмірі 27 435,17 грн.(а.с. 21 зворотна сторона-22).

20.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Горелик Є.Б. у виконавчому провадженні №67919432 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує дохід у ТОВ «Шахтобудівельна компанія», із здійсненням відрахування з доходів боржника у розмірі 20 відсотків до виплати загальної суми 30 707,17 грн., яка підлягає стягненню з боржника за виконавчим провадженням № 67919432 (а.с. 29 зворотна сторона-30).

На переконання позивача, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горелик Є.Б. вчинено виконавчий напис з порушенням вимог глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, зокрема, не перевірено наявності доказів про безспірність заборгованості. Крім того, виконавчий напис вчинений за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, а тому він не підлягає виконанню, у зв`язку з чим звернулась до суду з цим позовом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій - Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів встановлено Главою 14 Закону України "Про нотаріат" та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

З тексту оспорюваного виконавчого напису від 15.06.2021 вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).

Постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 26 листопада 2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у тому числі: "Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення - з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року по справі №910/13233/17.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.99 у редакції від 29.11.2001 передбачено стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами. При цьому визначено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Укладений між ТОВ «Кредитний банк «Дельта» та позивачем кредитний договір №001-04069-171007 від 17.10.2007 року (а.с. 34-35), який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, відповідач подав до суду заяву 04.01.2024 року, у якій позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що дана позовна заява вмотивована, аргументована та така, що відповідає вимогам закону, визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення безпідставно набутих коштів, то суд вважає що вони також підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 року у справі № 910/9072/17 висловила позицію, що, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом (Касаційним господарським судом) в постановах від 02.08.2018 року у справі № 910/15363/17 року, від 10.08.2018 року у справі № 910/22442/16.

З довідки № 1 від 06.01.2022 року, виданої ТОВ «Шахтобудівельна компанія» вбачається, що за період 1 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року з ОСОБА_1 , яка працює в ТОВ «Шахтобудівельна компанія», згідно виконавчого провадження № 67919432 було утримано: 1 411,33 грн. (а.с. 65).

Відтак, суд виходить з того, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса завідомо для відповідача не був достатньою правовою підставою для стягнення з позивача грошових коштів, а тому грошові кошті в сумі 1 411,33 грн., отримані відповідачем на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса, були набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Що стосується розподілу судових витрат, то слід зазначити наступне.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 992 грн. 40 коп., за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 496 грн. 20 коп. та за подання збільшених вимог в розмірі 992 грн. 40 коп., а всього суму в розмірі 2 481 грн., що підтверджується квитанціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що відповідачем до початку розгляду справи подано заяву про визнання позову, враховуючи що позов та заяву про забезпечення позову задоволено, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 50 % від загальної суми судового збору, а саме: суму у розмірі 1240 грн. 50 коп.

Крім того, суд вважає за необхідне повернути 50 % сплаченого судового збору позивачу з Державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 76-82, 141, 142, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄРДПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп..28), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Євген Борисович (адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Вільна, буд. 9), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» (адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Покровськ, вул. Залізнична, буд.82) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 001-04069-171007 від 17.10.2007 року, укладеного з ТОВ «Кредитний банк «Дельта», на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за період з 25.06.2020 року по 07.04.2021 року у розмірі 27 435,17 грн.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь  ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 1 411 грн. 33 коп., судовий збір у розмірі 1240 грн. 50 коп., а всього суму у розмірі  2651 грн. 83 коп.

Судовий збір сплачений на розрахунковий рахунок № UA218999980313121206000005648, отримувач Казначейство України (ЕАП) Донецьке ГУК/Покровська МТГ/22030101, ЄДРПОУ 37967785, у розмірі 992 грн. 40 коп. 5 січня 2022 року, платіж № 1026838166, та у розмірі 496 грн. 20 коп. 5 січня 2022 року, платіж № 1026838118, повернути частково ОСОБА_1 у розмірі 1240 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Дубіжанська