ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 643/6859/23                 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/818/365/24                         Суддя доповідач ОСОБА_2

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

Головуючого                        - ОСОБА_2 ,

суддів                                - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі        - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора        - ОСОБА_6 ,

захисника                        - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого                - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Московського районного суду  м. Харкова від 05 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_8 , -

УСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, раніше судимого: 1) 19.09.2002 року Апеляційним судом Харківської області за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України до 15 років позбавлення волі, звільненого 06.02.2017 року за відбуттям строку покарання; 2) 08.06.2021 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 317 КК України до 5 років позбавлення волі, ст. 75 КК України на 3 роки; 3) 12.08.2021 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 3 роки, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_8 покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 12.08.2021 року у вигляді 2 років позбавлення волі та за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у вигляді шести років позбавлення волі.

До речових доказів, а саме грошових коштів у вигляді 12 купюр номіналом 500 гривень з номерами купюр: № ББ8307604, № АЕ9455912, № ХЖ0702309, № ХИ0902802, № ВИ7855019, № ВД3017130, № АМ0702229, № АА5266883, № ХГ1142015, № ЕЖ8052486, № АЗ7198638, № ЕВ7399453, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 12023221170000827, що були одержані внаслідок вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, застосувано спеціальну конфіскацію та конфіскувано у власність Держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що на початку 2023 року більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, біля сміттєвого баку, розташованого поряд з будинком АДРЕСА_2 , знайшов сумку синього кольору в якій знаходилися 2 корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, 2 корпуси ручних гранат РГД-5, та 4 запали до ручних гранат типу УЗРГМ, після цього, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, що встановлено Законом України «Про цивільну зброю і боєприпаси» та Інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не смертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 за № 622, забрав дану сумку собі, тим самим незаконно придбавши боєприпаси. В подальшому, ОСОБА_8 частину придбаного (корпус ручної осколкової гранати Ф-1, корпус ручної гранати РГД-5, два запали до ручних гранат типу УЗРГМ) почав зберігати у схованці, розташованій у недобудованому приміщенні, що розташована у посадці неподалік від будинку АДРЕСА_3 .

У подальшому, у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на збут частини гранат та запалів до них, реалізуючи який, приблизно на початку квітня 2023 року (точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені), перебуваючи по вул. Гарібальді в м. Харкові, ОСОБА_8 запропонував раніше знайомому - особі під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 продати гранати та запали до них. Надалі, приблизно 21.05.2023 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_8 перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 домовився із особою під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_10 про збут двох гранат із запалами до них за 3000 гривень за одну гранату із запалом, який мав відбутися 23.05.2023 року за місцем мешкання ОСОБА_8 , у квартирі АДРЕСА_3 .

23.05.2023 особа під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_11 прийшов до помешкання ОСОБА_8 за згаданою адресою, де передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 6000 гривень за придбання двох гранат із запалами до них, після чого ОСОБА_8 відвів особу під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_12 до посадки, розташованої неподалік від будинку АДРЕСА_3 , де того ж дня, близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_8 дістав зі схованки, розташованої у недобудованому приміщенні у вказаному місці та передав, тим самим незаконно збув, особі під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_9 , який виступав як покупець під час проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді оперативної закупки - корпус ручної осколкової гранати Ф-1, корпус ручної гранати РГД-5, два запали до ручних гранат типу УЗРГМ, які згідно до висновку судово вибухотехнічної експертизи є одним корпусом ручної осколкової гранати дистанційної дії РГД-5, одним корпусом ручної осколкової гранати Ф-1, двома уніфікованими запалами гучних гранат модернізованими УЗРГМ-2, корпуси гранат РГД-5 і Ф-1 без запалів (засобів підриву) є зарядами вибухової речовини (тротилу) у міцній оболонці. Запали УЗРГМ-2 належать до засобів підриву. Наданий корпус гранати РГД-5 (заряд вибухової речовини в оболонці), споряджений наданим запалом УЗРГМ-2 (засобом підриву), складають гранату РГД-5, яка належить до категорії бойових припасів. Наданий корпус гранати Ф-1 (заряд вибухової речовини в оболонці), споряджений наданим запалом УЗРГМ-2 (засобом підриву), складають гранату Ф-1, яка належить до категорії бойових припасів

Таким чином, ОСОБА_8 в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» та наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» вчинив придбання, зберігання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України - придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_8 , на початку 2023 року більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, біля сміттєвого баку, розташованого поряд з будинком АДРЕСА_2 , знайшов сумку синього кольору в якій знаходилися 2 корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, 2 корпуси ручних гранат РГД-5, та 4 запали до ручних гранат типу УЗРГМ, після цього, діючи умисно, протиправно, без передбаченого законом дозволу, що встановлено Законом України «Про цивільну зброю і боєприпаси» та Інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолющеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не смертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 за № 622, забрав дану сумку собі, тим самим незаконно придбавши боєприпаси. В подальшому, ОСОБА_8 частину придбаного (корпус ручної осколкової гранати Ф-1, корпус ручної гранати РГД-5, 2 запали до ручних гранат типу УЗРГМ) зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому, 23.05.2023, злочинні дії ОСОБА_8 були викриті працівниками поліції, які в ході проведення обшуку в період часу з 18 год. 46 хв. до 20 год. 06 хв. за місцем його мешкання - АДРЕСА_1 виявили та вилучили: корпус ручної осколкової гранати Ф-1, корпус ручної гранати РГД-5, 2 запали до ручних гранат типу УЗРГМ, які відповідно до висновку судово вибухотехнічної експертизи є одним корпусом ручної осколкової гранати дистанційної дії РГД-5, одним корпусом ручної осколкової гранати Ф-1, двома уніфікованими запалами ручних гранат модернізованими УЗРГМ-2, корпуси гранат РГД-5 і Ф-1 без запалів (засобів підриву) є зарядами вибухової речовини (тротилу) у міцній оболонці. Запали УЗРГМ-2 належать до засобів підриву. Наданий корпус гранати РГД-5 (заряд вибухової речовини в оболонці), споряджений наданим запалом УЗРГМ-2 (засобом підриву), складають гранату РГД-5, яка належить до категорії бойових припасів. Наданий корпус гранати Ф-1 (заряд вибухової речовини в оболонці), споряджений наданим запалом УЗРГМ-2 (засобом підриву), складають гранату Ф-1, яка належить до категорії бойових припасів, які останній незаконно зберігав за місцем свого мешкання.

В апеляційній скарзі захисник, не оскаржуючи встановлені фактичні обставини справи та кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок змінити та пом`якшити обвинуваченому покарання.

Вказує, що ОСОБА_8 вину визнав, не оспорював обставини вчинення злочину, надав чіткі та послідовні пояснення.

При цьому судом було призначено занадто суворе покарання.

Також належить врахувати наявність у обвинуваченого тяжких хронічних хвороб

В своїй апеляційній скарзі прокурор просить змінити оскаржуваний вирок у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що виявилося у застосуванні закону, який не підлягає застосуванню, а саме, положень ст.ст.96-1 та 96-2 КК України, в частині вирішення долі речових доказів.

Вирішити долю речових доказів по справі - грошових коштів у вигляді 20 купюр номіналом 500 гривень шляхом повернення їх володільцю, а саме, Управлінню ФЗБО ГУНП в Харківській області.

Вказує, що кошти у вигляді 20 купюр номіналом 500 гривень були отримані в Управлінні фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Харківській області для проведення негласної слідчої дії – контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у даному кримінальному провадженні.

Надалі з цих коштів 6000 гривень були одержані ОСОБА_8 внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення та вилучені у нього органом проведення досудового розслідування, а інші кошти не використовувались.

З огляду на вказане, ці кошти мають бути повернуті володільцю в особі Управління ФЗБО ГУНП в Харківській області

Заслухавши доповідь судді, дослідивши доводи апеляційних скарг, вислухавши думку прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали свою апеляційну скаргу, проти апеляційної скарги прокурора не заперечували, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу захисника належить залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, що зазначені у вироку, та кваліфікація дій обвинуваченого в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, згідно з положеннями ст. 404 КПК України, ці обставини в апеляційному порядку не перевіряються.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст.65 КК України та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції зазначених вимог дотримався.

Так, судом враховано тяжкість вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії нетяжких злочинів та особливо тяжкого злочину, конкретні обставини справи, відомості про особу обвинуваченого.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, він раніше судимий; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, судом першої інстанції встановлено щире каяття.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, встановлено рецидив злочинів та вчинення злочинів з використанням умов воєнного стану.

З огляду на встановлені обставини суд першої інстанції дійшов до цілком обґрунтованого висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання як за ч.1 ст. 263 КК України так і за сукупністю вироків у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям.

Таке рішення суду першої інстанції є обгрунтованим.

Призначене судом покарання як за видом так і за розміром відповідає меті покарання.

Крім того, усі обставини, на які в апеляційній скарзі посилається захисник, як на підставу для призначення менш суворого покарання, враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.

Між тим, захисником в апеляційній скарзі не наведено, яким чином зазначені обставини та дані про особу обвинуваченого настільки істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, що призначене судом покарання є явно несправедливим.

Колегія суддів наголошує, що згідно фактичних обставин справи ОСОБА_8 було зокрема вчинено епізод збуту бойових припасів без передбаченого законом дозволу у воєнний час.

Враховує колегія суддів і спосіб вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме обвинувачений зберігав бойові припаси у схованці та в подальшому збував їх за грошові кошти.

Така злочинна діяльність обвинуваченого, на думку колегії суддів має підвищену суспільну небезпечність.

Крім того, належить врахувати наявність попередніх судимостей у обвинуваченого, в тому числі і за вчинення особливо тяжкого злочину.

Вказане свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення, оскільки після відбуття покарання, обвинувачений продовжує вчиняти нові злочини.

Таким чином, апеляційні доводи захисника про необхідність пом`якшення призначеного покарання слід вважати безпідставними, оскільки вони мають суто суб`єктивний характер та не можуть вважатися достатніми підставами для пом`якшення покарання за вчинення кримінального правопорушення.

Окрім іншого, враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та інші обставини справи, виправлення обвинуваченого в разі призначення більш м`якого покарання, на думку колегії суддів є неможливим.

З урахуванням вище наведеного, на думку колегії суддів, покарання, призначене судом першої інстанції, є співрозмірним протиправному діянню ОСОБА_8 необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і не може вважитися явно несправедливим внаслідок суворості, у зв`язку з чим апеляційна скаргу захисника належить залишити без задоволення.

Що стосується апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З наданих прокурором відомостей та з матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором у справі були прийняте рішення про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

З метою забезпечення вказаної слідчої дії відповідальною особою було отримано грошові кошти в розмірі 10000 гривень, які належали Управлінню ФЗБО ГУНП в Харківській області.

В подальшому 6000 гривень були використані для проведення слідчої дії, а 4000 гривень визнані речовими доказами у справ та зберігаються в матеріалах кримінальної справи в слідчому органі.

Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги та помилково застосував до речових доказів, а саме грошових коштів спеціальну конфіскацію та конфіскував їх у власність держави.

За таких обставин належить змінити оскаржуваний вирок в частині вирішення речових доказів, а грошові кошти в розмірі 10000 гривень належить повернути володільцю - Управлінню ФЗБО ГУНП в Харківській області.

Керуючись ст.ст.404, 405,406, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів -

        ПОСТАНОВИЛА:        

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу прокурора зі зміненими доводами у кримінальному провадженні – задовольнити.

 Вирок    Московського районного суду  м. Харкова від 05 жовтня 2023 року відносно  ОСОБА_8 в частині вирішення долі речових доказів - змінити .

В порядку ст. 100 КПК України, речові докази по справі – грошові кошти у вигляді 20 купюр номіналом 500 гривень на загальну суму 10000 гривень повернути Управлінню ФЗБО ГУНП в Харківській області.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.

Головуючий –

Судді -