Справа № 2-13/2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2008 року Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Савенка В.Г.

при секретарі Сукач Л. І.

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Золотоноша справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та визнання права власності на житловий будинок з надвірними спорудами,-

Встановив :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.07.2005р. і при цьому ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_4 . 17.05.08р. ОСОБА_5 змінила своє прізвище на ОСОБА_6 і тому далі вона виступає у справі і у тексті рішення як ОСОБА_1 .

17.04.2005р. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 попередньо домовилися про купівлю-продаж домоволодіння, що належить ОСОБА_3 , про що склали розписку і ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 гроші в сумі 3.000 доларів США, а інші 2.400 доларів вона зобов`язалася сплатити після укладення договору купівлі-продажу будинку.        12.07.05р. вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , а 15.07.05р. вона виплатила ОСОБА_3 останню суму у 2.400 доларів США і в той же день було укладено договір купівлі-продажу будинковолодіння, але в якості покупця ОСОБА_1 довірила виступити ОСОБА_2 , на якого і було оформлено житловий будинок. Після припинення шлюбу ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та визнання за нею права власності на 5/6 частин будинковолодіння.

В судовому засіданні позивачка спочатку ствердила свої позовні вимоги, але потім, відповідно до вимог ст. .        31 ЦПК України змінила свої позовні вимоги і пояснила, що при попередній домовленості про купівлю будинку з ОСОБА_3 саме вона платила гроші і саме вона особисто мала намір купувати вказаний житловий будинок. Після того, як було укладено договір купівлі-продажу будинку саме вона проводила розрахунки з продавцем за власні кошти і лише дала згоду на оформлення будинковолодіння на ОСОБА_2 . За той час, що пройшов з часу подачі позовної заяви вона впевнилася в тому, що нею викладено всі необхідні аргументи та представлено суду необхідні докази, які свідчать, що договір купівлі- продажу житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 , який був зареєстрований на ОСОБА_2 , фактично був здійснений нею, за її ініціативою та за її власні кошти. Проте, маючи намір створити сім`ю з відповідачем, вона погодилася на те, щоб договір купівлі-продажу будинку був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Оскільки шлюб між нею та відповідачем розірвано, то постало питання про користування вказаним будинком. Позивачка вважає, що фактично спірний житловий будинок належить їй на праві власності, а докази цього нею подані ще при подачі первинної позовної заяви. Цими доказами є розписки ОСОБА_3 про отримання грошей за будинок саме від неї, а не від ОСОБА_2 . Тому просить суд визнати її стороною покупцем по договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами та просить визнати за нею право власності на цей будинок.

В судове засіданні відповідач ОСОБА_2 , незважаючи на неодноразові виклики, та будучи належним чином повідомленим, про що в матеріалах справи маються належні докази щодо отримання ним судових повідомлень, не з`явився і про причини своєї неявки суд не повідомив. Тому суд, відповідно до вимог ст., ст. 169,        224 ЦПК України виносить заочне рішення по наявних у справі доказах і позивачка проти цього не заперечує.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав повністю.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню. Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_7 передала ОСОБА_3 3.000 доларів США в якості завдатку за куплений будинок по АДРЕСА_1 , що стверджується розпискою від 15.04.2005р. Також встановлено, що саме ОСОБА_1 сплатила остаток у 2.400 доларів США в рахунок сплати по договору купівлі-продажу вказаного будинку, що стверджується розпискою від 17.07.2005р. Тобто суд приходить до висновку, що фактично домовившись по всіх умовах договору купівлі-продажу будинковолодіння позивачка ОСОБА_1 ще до укладення шлюбу з ОСОБА_2 фактично сплатила більшу половину грошових коштів в сумі 3.000 доларів США, а тому вона фактично виступила стороною покупця у вказаному договорі. Тому вона повинна бути визнана офіційно покупцем по даному договору купівлі-продажу і за нею повинно бути визнано право власності на вказане будинковолодіння, як за законним покупцем. При цьому суд враховує позицію відповідача ОСОБА_3 , який визнав позовні вимоги і пояснив в ході свого допиту за місцем проживання у встановленому порядку, що фактично покупцем будинку виступала ОСОБА_1 одна, вона сплачувала гроші і ці гроші буди її власними коштами. Відповідно до вимог ст. .        392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Дане будинковолодіння не може бути визнане спільною сумісною власністю подружжя, оскільки мета придбання та саме придбання фактично відбулося до укладення шлюбу між сторонами і придбання відбувалося за кошти позивачки ОСОБА_1 , яка є власником цього майна.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до вимог ст. . 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 392 ЦК України, ст.., ст.. 213, 214, 224 ЦПК України:

Вирішив :

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами від 15.07.2005 року, розташованого в АДРЕСА_1 , посвідчений державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_2 частково недійсним в частині того, що покупцем по цьому договору є ОСОБА_2 і визнати ОСОБА_1 покупцем по цьому договору купівлі- продажу.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, розташований в АДРЕСА_1 ..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування судових витрат: 410,7 грн. - по сплаті судового збору; 751,2 грн. - по оплаті за проведення експертизи, а всього - 1.161 (одну тисячу сто шістдесят одну) грн.. 90 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Суддя                                                                        Савенко В.Г.