Справа № 521/13907/23

Номер провадження:1-кп/521/951/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

в присутності обвинуваченого ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),

захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, питання щодо продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023231020000586 від 06.05.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 360 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 360 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 12.05.2024 року.

В судовому засіданні прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , та просив його задовольнити посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК та на обставини, які на думку прокурора свідчать про їх обґрунтованість.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дослідивши подане прокурором клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, прийшов до наступних висновків.

Під час судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст.177, 183 зазначеного Кодексу, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який може бути застосований лише до підозрюваного чи обвинуваченого у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний чи обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно зі ст.ст.2,9 наведеного Кодексу, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності і в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 177 КК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Втім, ст.178 зазначеного Кодексу передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 360 КК України, які відносяться відповідно до ст. 12 КК України, до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років, враховуючи наявність ризиків, оскільки усвідомлюючи невідворотність покарання, може ухилятися від суду, продовжувати злочинну діяльність. На думку прокурора, жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на ОСОБА_6 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд вважає, що обґрунтовано доведеним є наявність в діях обвинуваченого ризиків передбачених ч.1, 5 ст.177 КПК України: переховуватись від суду, оскільки йому загрожує реальне покарання у вигляд позбавлення волі строком від 5 до 8 років позбавлення волі. Крім того, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений офіційно ніде не працевлаштований, не має законних джерел прибутку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, що свідчить про системність його протиправної поведінки.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу, що тим самим підвищує ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують. Крім того, суд вважає, що в діях обвинуваченого наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, не працює, даних про тяжкі захворювання не надано, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання прокурора про продовження до обвинуваченого найжорсткішого виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою уникнення ризиків.

При цьому суд вважає, що продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою, завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Оскільки суд дійшов висновку щодо необхідності продовження заходу у вигляді тримання під вартою, то керуючись вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає необхідним визначений ухвалою Одеського апеляційного суду розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, залишити без змін. Вказаний розмір застави, на думку суду буде гарантувати виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, його належну процесуальну поведінку, та не є для нього завідомо непомірною.

Керуючись ст.ст.177-178, 183, 197, 217, 331, 369-372, 392, КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, до 06.07.2024 р. включно.

Визначену суму застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, залишити без змін.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, міру запобіжного заходу, прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого.

У разі внесення застави, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- не відлучатися з місця проживання;

- прибувати до суду за викликом;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з іншими учасниками у кримінальному провадженні, визначених судом;

-здати на зберігання до відповідних органів влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала в частинні продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1