ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

06 травня 2024 року    Справа № 280/4023/24 м.Запоріжжя   

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_1 , РНОКПП   НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний,                   буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1    (далі - позивач)  до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо відмови, оформлену листом від 23 лютого 2024 року                         № 3223-1603/П-02/8-0800/24, у здійсненні нарахування та поновленні виплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року щомісячної доплати в розмірі                             2000,00 гривень до призначеної пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від                                                14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести нарахування та здійснити виплату ОСОБА_1 з                             01 лютого 2022 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень (дві тисячі гривень нуль копійок) до призначеної пенсії, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від                     14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);                 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини п`ятої статті 160 КАС України  в позовній заяві, зокрема, зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, всупереч вимог статті 160 КАС України позовна заява не містить інформації щодо наявності або відсутності у позивача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Таким чином, позивачу необхідно надати адміністративний позов із зазначенням у ньому інформації щодо наявності або відсутності у позивача електронного кабінету  у кількості відповідно до кількості учасників справи у разі направлення позову на адресу суду засобами поштового зв`язку (разом із доказами надсилання  копії позовної заяви  та копій доданих документів іншим учасникам справи  у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет).

Окрім того, позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом в даній адміністративній справі з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Як вбачається з матеріалів позову, предметом цього спору є незгода позивача з тим, що йому не виплачувалась доплата у розмірі 2 000 грн відповідно до постанови №713 після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі № 280/5165/21.

При цьому, початок перебігу строку звернення до суду позивач пов`язує з моментом, коли ознайомився із змістом листа відповідача від 23 лютого 2024 року № 3223-1603/П-028-0800/24.

Зі змісту зазначеного листа відповідача вбачається, що внаслідок перерахунку розміру пенсії позивача у січні  2022 року на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі № 280/5165/21 щомісячна доплата згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 № «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» не встановлюється.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі                         № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від                                    21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від                        31 березня 2021 року  у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року  у справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року  у справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року  у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року  у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Про факт встановлення чи невстановлення позивачу доплати до пенсії останньому не могло не бути відомо принаймні з березня  2022  року, тобто з моменту отримання пенсії за січень 2022  року, місяця в якому відповідачем здійснений перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі № 280/5165/21.

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що позивач просить відновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2 000 грн з дати проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі    № 280/5165/21 (січень 2022 року), а з цим позовом звернувся лише 30 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об`єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії на                             2 000 грн. менше та наведені правові висновки Верховного Суду, суддя висновує, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з січня 2022 року по 30 жовтня 2023 року, при цьому всупереч вимог частини  6 статті  161 КАС України до позову не додано заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суддя зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічне правозастосування наведене у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024  по справі №240/27663/23.

Відповідно до частин 1-2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 241, 243, 248, КАС України, суддя -  

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:

- адміністративного позову із зазначенням у ньому інформації щодо наявності або відсутності у позивача електронного кабінету  у кількості відповідно до кількості учасників справи у разі направлення позову на адресу суду засобами поштового зв`язку (разом із доказами надсилання  копії позовної заяви  та копій доданих документів іншим учасникам справи  у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет);

- заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом із доказами поважності таких причин за період з січня 2022 року по 30 жовтня 2023 року..

 Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

 Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя                                                                                           Д.В. Татаринов