Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4687/23

Номер провадження 2-др/711/42/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді: Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання: Зайцева О.І.

за участю:

представника відповідачів-адвоката: Нестеренко О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Черкаси заяву адвоката Нестеренко О.Ф., який діє в інтересах відповідачів, про стягнення судових витрат по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» до  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію.

17 квітня 2024 року судом винесено ухвалу, якою позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» залишено без розгляду.

24 квітня 2024 року через канцелярію суду адвокат Нестеренко Олег Федорович, який діє в інтересах відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.04.2024 задоволена заява Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» від 16.04.2024 про залишення позовних вимог ТЕЦ без розгляду.

Суд першої інстанції ухвалу від 17.04.2024 відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і їх представнику в електронній формі не надсилав, представник відповідачів адвокат Нестеренко О.Ф. це судове рішення в письмовій формі отримав безпосередньо в суді 23.04.2024 о 11:30 год.

Отже 23.04.2024 відповідачі дізнались про задоволення ухвалою від 17.04.2024 заяви ТЕЦ від 16.04.2024 вх. № 13848 про залишення позовних вимог ТЕЦ без розгляду.

Згідно з Договором про надання правничої допомоги адвоката від 10.10.2023 року, з Договором про надання правничої допомоги адвоката від 10.10.2023 року, з Договором про надання правничої допомоги адвоката від 13.10.2023 року правничу допомогу відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 надав адвокат Нестеренко О.Ф. та представляв їх в Придніпровському районному суді м. Черкаси.

Умовами пункту 4 кожного договору про надання правничої допомоги адвоката, установлена фіксована сума гонорару адвоката в сумі 8000,00 (вісім тисяч) гривень, що сплачено кожним відповідачем на користь адвоката.

У відзиві проти позову відповідачі подали суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які кожний з відповідачів поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи в сумі 30000,00 грн., які складаються із витрат на професійну правничу допомогу – 24000,00 грн., можливі витрати на проведення судової експертизи – 2000,00 грн., судовий збір в сумі 2000,00 грн., витрати на забезпечення доказів – 1000,00 грн., інші процесуальні витрати – 1000,00 грн.

Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить – 24536,80 грн., в т.ч. гонорар (винагорода) адвоката 24000,00 грн. І судовий збір в сумі 536,80 грн., сплачений згідно платіжної інструкції від 17.10.2023 номер 4SO8-FD81-95SZ-K6RA MB41952682.

Просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» судові витрати в загальному розмірі 24536 грн.80 коп.

Адвокат Нестеренко Олег Федорович, який діє в інтересах відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , в судовому засіданні заяву підтримав в повному обсязі та просив її задоволити.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, надавши через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі. Також зазначено, що просять відмовити в задоволенні заяви

Також, 03 травня 2024 року через систему «Електронний суд» надано заперечення на клопотання про розподіл витрат, в якій зазначено що просять відмовити в задоволенні заяви.

Суд, дослідивши та вивчивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію.

17 квітня 2024 року ухвалою суду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію залишено без розгляду.

Згідно з положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено ч. 5 ст.142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, зі змісту ч. 5 ст. 142 ЦПК України вбачається, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, не у всіх випадках залишення позову без розгляду, а лише якщо воно відбулось внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Закриття провадження у справі на підставі заяви позивача це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про закриття провадження у справі не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтею 55 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Таким чином,за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу, згідно з процесуальним обов`язком доказування, необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені останнім в ході розгляду справи та в чому вони виражені.

Разом з тим, за змістом ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З системного тлумачення положень ч.ч. 5,6 ст. 142, ч. 9 ст. 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18.

Під зловживанням процесуальними правами законом визначено таке.

Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Тобто, у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню лише у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.

Відповідно до вищевказаних норм сам по собі факт залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача, за відсутністю факту його необґрунтованих дій - не є достатньою правовою підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію понесених ним витрат.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, яке він вправі реалізовувати з метою свого захисту в порядку ст. 4 ЦПК України разі.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Право позивача відмовитися від позову, чи від частини позовних вимог або ставити питання про залишення позовної заяви без розгляду також є безумовним правом позивача. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

В даному випадку, суд не встановлював, а адвокат Нестеренко О.Ф. не доводив фактів зловживання процесуальними правами з боку позивача ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» , не застосовував до нього будь - яких заходів у зв`язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою самого автора позову, а не через зловживання процесуальними правами.

Суд зазначає, що подання позивачем заяви про закриття провадження у справі, в зв`язку з відмовою від позову, є реалізацією суб`єктивного процесуального права позивача у даній справі, однак не є свідченням необґрунтованості поданої позивачем позовної заяви та не дає підстав для висновку, що внаслідок саме неправильних дій позивача було ініційовано провадження у даній справі, оскільки оцінка обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог в даному випадку судом першої інстанції не здійснювалась.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, матеріали справи не містять доводів і доказів необґрунтованості дій позивача, здійсненні останнім в ході розгляду справи.

Крім того, витрати на правову допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, права на подання відзиву, представництва інтересів в суді.

А тому, суд приходить до висновку, що адвокатом Нестеренко О.Ф. не доведено які дії позивача в ході розгляду справи слід вважати необґрунтованими та в чому їх прояв, тому відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України таке право є гарантованою Конституцією України можливістю фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000). Це право є одним із конституційних, невід`ємних прав людини і має загальний характер; реалізація права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права; вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати; конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість (абзаци третій, четвертий, п`ятий підпункту 3.1, абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009).

Кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом (стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року).

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 6 ст. 137 ЦПК України визначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витратна оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу адвоката під час розгляду даної справи, суду надано:

Ордер на надання правничої (правової) допомоги ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) адвоката Нестеренко Олега Федоровича на підставі договору про надання правої допомоги № б/н від 10 жовтня 2023 року у Придніпровському районному суд м. Черкаси. Ордер видано адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Копію Договору про надання правничої допомоги адвоката від 10 жовтня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Нестеренко Олегом Федоровичем.

Ордер на надання правничої (правової) допомоги ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) адвоката Нестеренко Олега Федоровича на підставі договору про надання правої допомоги № б/н від 10 жовтня 2023 року у Придніпровському районному суд м. Черкаси. Ордер видано адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Копію Договору про надання правничої допомоги адвоката від 10 жовтня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Нестеренко Олегом Федоровичем.

Ордер на надання правничої (правової) допомоги ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) адвоката Нестеренко Олега Федоровича на підставі договору про надання правої допомоги № б/н від 13 жовтня 2023 року у Придніпровському районному суд м. Черкаси. Ордер видано адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Копію Договору про надання правничої допомоги адвоката від 13 жовтня 2023 року, укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Нестеренко Олегом Федоровичем.

Також, суд звертає увагу на той факт, що адвокатом Нестеренко О.Ф. до матеріалів справи долучено від скановані копії Договорів про надання правничої допомоги адвоката.

Також, в судовому засіданні встановлено, що адвокатом Нестеренко О.Ф. на підтвердження витрат на правову допомогу адвоката під час розгляду даної справи не надано Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України), а лише надано Розрахунок судових витрат, який не підписаний лише ОСОБА_5 .

Крім того, встановлено, що адвокатом Нестеренко О.Ф. не надано суду жодного підтвердження сплати витрат (квитанції до прибуткового касового ордеру, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) .

Відносно стягнення з ПАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 536 грн. 80 коп. суд зазначає наступне.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 536 грн. 80 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 133, 141, 206, 255 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2024 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію доповнити реченням наступного змісту:

«Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 536 грн. 80 коп. Решті відмовити».

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду на протязі 15 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 травня 2024 року.

Головуючий: О. Г. Казидуб