Справа № 182/1331/22

Провадження № 1-кп/0182/517/2024

У Х В А Л А

Іменем України

02.05.2024 року                                                        м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участю

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12021041340001246, № 12022041360000055 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст. 115, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України,

                                        ВСТАНОВИВ:

       В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 знаходяться матеріали об`єднаного кримінального провадження № 12021041340001246, № 12022041360000055 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст. 115, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.

       Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення та ризики переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків. За думкою прокурора ОСОБА_3 ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу на теперішній час не минули.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши що вина його не доведена, він не згоден з кваліфікацією своїх дій, та він не має наміру переховуватись від суду, просив обрати інший запобіжний захід, у вигляді нічного домашнього арешту за місцем проживання його співмешканки в АДРЕСА_1 . Також зазначив, що нікуди не зникав та буде з`являтись у судові засідання.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання, зазначивши, що воно не мотивоване та підтримав думку підзахисного.

Вислухавши сторони, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський Суд з прав людини, неодноразово, наприклад у рішенні від 20 травня 2010 року у справі "Москаленко проти України", зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні двох особливо тяжких злочинів, передбачених ч.1 ст. 115, ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України - умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині та в незакінченому замаху на умисне противоправне заподіяння смерті іншій людині, за вчинення яких Кримінальним законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Таке суворе покарання може спонукати обвинуваченого переховуватись від суду.

Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, ( наприклад рішення від 20 травня 2010 року у справі "Москаленко проти України"), що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України в той час, коли провадження за його обвинуваченням за ч.1 ст. 115 КК України було в провадженні органу досудового розслідування. Зазначене свідчить про наявність обґрунтованого ризику того, що перебуваючи не під вартою ОСОБА_5 може продовжити скоювати умисні тяжкі злочини.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.

Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Даний висновок не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд під час розгляду клопотань учасників судового засідання враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, стадію судового розгляду, репутацію обвинуваченого.

За думкою суду, запобігти наявним ризикам можливо лише при продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на зазначене суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.

Застава не визначалась, підстав для застосування застави не вбачається.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити, в задоволенні клопотання захисту - відмовити

Продовжити щодо ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, рахуючи з 02.05.2024 року до 30.06.2024 року включно

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1