У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“02” травня 2024 року         м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря         ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора                 ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2024 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

-підозрюваної за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України. 

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2024 року підозрюваній ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 29 травня 2024 року включно. Зменшено заставу до 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 360 350 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник ОСОБА_6 вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено обґрунтованість підозри, наявність ризиків та необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначає, що навіть можливість того, що деякі з ризиків можуть мати місце під час судового розгляду, однак вони не можуть впливати на реальну доцільність саме тримання під вартою, і можливо застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вважає недоведеним, що ОСОБА_7 може впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки від зазначених осіб не було ніяких заяв про тиск на них з боку підозрюваної. Тому дане твердження є необґрунтованим.

Звертає увагу, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 має на утримані неповнолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, має міцні соціальні зв`язки, є волонтером, має постійне місце роботи та проживання.

Захисник вважає, що слідчий суддя, зменшивши заставу до 450 розмірів прожиткового мінімуму, не навів в своїй ухвалі жодної підстави, яку він вважає виключною, та яка давала можливість слідчому судді вийти за межі вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та зменшувати розмір застави до меж, значно перевищуючих межі, передбачені КПК України.

Зазначає, що слідчий суддя при зменшенні розміру застави не врахував майновий стан підозрюваної, внаслідок чого заставу є непомірною розміру для неї.

Встановлені слідчим суддею обставини.

СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023152410000050 від 08.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332, ст. 336 КК України.

29.02.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, а саме, у незакінченому замаху на сприяння в незаконному переправленні особи через державний кордон України порадами та наданням засобів та усуненням перешкод, організованою групою, з корисливих мотивів.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 березня 2024 року до підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно до частини п`ятої статті 194 КПК України на підозрювану покладені певні обов`язки.

Постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 від 23.04.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023152410000050 від 08.09.2023, продовжений до 29.05.2024.

24.04.2024 старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 з можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених в ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01 березня 2024 року.

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що слідчим відділом СУ ГУ НП в Миколаївській області за фактом сприяння групою осіб, з корисливих мотивів, у незаконному переправленні через державний кордон України місцевим мешканцям м. Миколаєва порадами та наданням засобів, а також шляхом надання документів щодо непридатності до військової служби у воєнний час з виключенням їх з військового обліку за станом здоров`я 08 вересня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за №42023152410000050 та розпочато досудове розслідування за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема: матеріалами УСБУ в Миколаївській області, щодо виконання доручення від 29.09.2023; протоколами про результати проведення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Слідчий суддя вважав, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, на переконання слідчого судді, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, та зможе запобігти ризикам доведеним під час розгляду клопотання. На переконання слідчого судді, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування, не зможе запобігти встановленим ризикам, які не зменшилися та продовжують існувати.

Слідчий суддя, зменшивши розмір застави, зазначив, що з моменту застосування до підозрюваної запобіжного заходу, визначеного ухвалою слідчого судді від 01.03.2024, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативною заставою в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, до цього часу підозрювана (заставодавець) коштів у визначеному вище розмірі не внесла, з огляду на що, з урахуванням доводів сторони захисту, які слідчий суддя вважав переконливими.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_7 повідомлена про дату та час апеляційного розгляду. Згідно медичної довідки ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» ОСОБА_15 за станом здоров`я неспроможна брати участь у судовому засіданні. Захисник ОСОБА_6 просив розглядати апеляційну скаргу без участі підозрюваної.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку передбаченому КПК України.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався, адже клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_7 обґрунтовано належним чином, а його доводи підтверджуються доданими до нього матеріалами. Висновки слідчого судді щодо необхідності продовження строку тримання під вартою підозрюваній є правильними.

При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Пунктом «с» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

У п. 127-128 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18), Суд зазначив, що особа може бути затримана відповідно до п. 1 (с) ст. 5 Конвенції лише в рамках кримінального провадження з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.

Також не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання.

Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, «обґрунтованість» підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано «розумним», залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої п. 1 (с) ст. 5. Отже, повинні існувати факти чи відомості про те, що заарештовану особу обґрунтовано підозрюють у вчиненні передбачуваного злочину.

Термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні  ОСОБА_7  інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшло своє підтвердження під час обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується долученими до клопотання та дослідженими матеріалами.

В матеріалах провадження відсутні дані, які б спростовували обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні, то слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що ризики, які встановлені слідчим суддею під час вирішення питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Існування ризиків, які встановлено при обранні запобіжного заходу, слідчим суддею належним чином вмотивовано, і наведено переконливі мотиви щодо того, що вони не зменшилися та виправдовують тримання підозрюваної ОСОБА_7 під вартою.

Суд погоджується із висновками слідчого судді та наголошує, що існування ризиків підтверджуються тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких злочинів.

Крім того, на даний час не проведено усі необхідні та можливі слідчі дії з метою отримання доказів.

Слідчий суддя дійшов висновку, що підозрювана  ОСОБА_7  може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як наразі проводиться ряд слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій організованої групи.

Ризик, який полягає у незаконному впливу ОСОБА_7 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали містять справжні анкетні дані осіб, яким було надано відповідні засоби та поради для вчинення ними дій, пов`язаних з перетином державного кордону, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують її та членів групи, чим може перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляти цих осіб до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваної.

Також є доведеним ризик можливого вчинення підозрюваною ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення.

Вказане свідчить, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування на даному етапі досудового розслідування щодо підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

За такого, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що строк тримання підозрюваної ОСОБА_7 під вартою слід продовжити. Саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та зможе запобігти ризикам, доведеним під час розгляду клопотання.

На переконання колегії суддів, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам, які не зменшились та продовжують існувати.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками слідчого судді в частині визначення розміру застави, з огляду на таке.

Як слідує з клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_9 просив визначити розмір застави 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 514 000 грн. Між тим, саме клопотання слідчого не вмотивоване, чому слід визначити заставу у розмірі, який перевищує передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, то відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, хоча і зменшив розмір застави з 500 до 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але також рішення в цій частині не мотивував.

З урахуванням позитивних даний про особу підозрюваної ОСОБА_7 , яка має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, є волонтером, має постійне місце роботи, колегія суддів не вбачає підстав для визначення застави у розмірі більшому ніж передбачено законом.

Тому, колегія суддів, виходячи з виключно з позитивних даних про особу підозрюваної, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто у максимальному розмірі, а саме 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За такого, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про обрання підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Отже, апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, оскільки містить вимогу про скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. 405, 407, 409, 411, 424, 532 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 квітня 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_9 про продовження підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_7 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_7 у наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з населеного пункту в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування із підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали до 29 травня 2024 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3