Справа № 2 –   1898 \10                                    

РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

   21   жовтня  2010  року                 Коростенський міськрайонний суд  Житомирської області

в складі:

головуючої – судді                         Куліченко М.В.

при секретарі                              Мишко В.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростені цивільну справу за позовом        ОСОБА_1 до ОСОБА_2,що діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа: орган опіки і піклування Коростенської міської Ради, про припинення права на частку в спільному майні та визнання прав власності   на 1\2 частину квартири,-

                      В С Т А Н О В И В :

         Позивач звернулась до суду з даним позовом  і вказує,що  ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її  син ОСОБА_4, по смерті якого   вона і малолітній ОСОБА_3.(син померлого) успадкували майно померлого  у вигляді   однокімнатної АДРЕСА_1  по 1\2 частці кожен.  Спільне користування вказаною квартирою між нею і матір»ю малолітнього ОСОБА_3-  ОСОБА_2,яка представляє  його інтереси виявилось неможливим, позивач вказує, що  є літньою особою,  хворіє,  потребує   тиші та  спокійної  обстановки, а за умов такого спільного користування житлом   ці умови є неможливими, з врахуванням того, що квартира розміщена на 3 поверсі будинку - розподіл  цієї однокімнатної квартири в натурі теж не є можливим. Позивач просила припинити право  власності  її онука на 1\2 частину вказаної квартири, оскільки він житлом забезпечений, вона сплачує йому вартість 1\2 част. квартири, таке рішення  не спричинить  погіршення майнового стану її  онука, оскільки він забезпечений  житлом  за місцем проживання з  матір»ю.

Ці вимоги в суді пред-к позивачки підтримав.

ВІдповідач ОСОБА_2  заперечила проти  позову і пояснила,що її син ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно є власником  1\2 частки АДРЕСА_1 Дитина проживає  разом з нею в трикімнатній квартирі і житлом забезпечена,  проживати  в спірній частині квартирі він не буде, але йому є потреба інколи на короткий час  між уроками приходити сюди   чекаючи на заняття,крім того він   має спілкуватись з бабусею - позивачкою. Грошову  компенсацію   частки спільного майна  її  сина вона отримувати не бажає - в жодному випадку.    

Представник органу опіки  і піклування  Коростенської міської Ради – проти позову заперечує.

Прокурор вважає,що заявлений позов слід відхилити.

Вивчивши справу, суд прийшов до наступного:  між сторонами виникли правовідносини, пов»язані з користуванням власністю, які врегульовано  гл. 26 ЦК України.

    Як вбачається з матеріалів справи, сторони   є співвласниками  АДРЕСА_1(л.с.8-10,34-35). Кожен з  них має право на  1\2 частку  цієї квартири.

  За правилами ст. 365 ЦК України    право особи на частку в спільному майні може бути припинено рішенням суду ,за позовом іншого співвласника, якщо:  

  ця частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною , спільне володіння   і користування є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.

 Судом встановлено,що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_2,страждає на ряд захворювань в т.ч.  стенокардія, атеросклероз, дисткуляторна  енцефалопатія , деформуючий  остеоартроз та ін., через що  їй важко пересуватись  без сторонньої допомоги, вона потребує постійної стороннього  догляду  (л.с.13-16). Таку допомогу їй може надавати  сім»я сина,що проживає неподалік .

Між  позивачкою та матір»ю  її онука (відповідачки по справі Лентьєвою)  склались неприязні стосунки,   враховуючи ту обставину,що   малолітня дитина  перебуває під опікою матері,  яка разом з сином користуватиметься даною квартирою та  неможливість поділу квартири в натурі  (л.с.23,24,107)

Судом встановлено,що  позивачка  тривалий час проживала разом з померлим сином  у вказаній квартирі, користується нею в даний   час, іншого житла не має (л.с.40) Ці  обставини в суді підтвердила свідок ОСОБА_6

 З  висновку    технічної оцінки  спірного майна ( л.с.     ) видно,що вартість спірної квартири станом на   травень 2010 року  становить    134000 грн.   Ця однокімнатна квартира  має житлову площу 16.4 кв.м.,  розміщена на третьому поверсі   п»ятиповерхового будинку розподілу в натурі , з виділом окремих часток ,-  не підлягає. (л.с. 41-82)

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 є.Л., видно,що він проживає у впорядкованій трикімнатній квартирі по АДРЕСА_2  разом з матір»ю і дідусем, житлові умови є задовільними, дитина має окрему кімнату, облаштовану відповідно до його потреб.

Зважаючи на   наведене,   суд вважає  за можливе    задоволити  позовні вимоги ОСОБА_1, припинити право власності відповідача на його частку в спільному майні сторін , з виплатою йому грошової компенсації цієї частки. Суд вважає,що всі необхідні 4 умови для  цього є: квартира є неподільною, сторони не можуть спільно користуватись нею через вкрай неприязні стосу нки ,  частка відповідача є незначною, він  житлом забезпечений  і таке припинення права на його частку в спірному майні не завдасть шкоди його інтересам.   Вартість частки    відповідача в спільному майні складає 67200 грн., вказана сума   перерахована позивачкою на депозитний рахунок суду (л.с.   5-6) Таким рішенням  становище дитини ,в розумінні забезпечення житловим   приміщенням,  погіршено не буде,  бо  за вказану суму кошт мати дитини,  може придбати для нього за потреби необхідне майно, крім того,  дитина   житловим  приміщенням забезпечена.  

При  прийнятті такого рішення  та стягненні компенсації частки майна відповідача ,суд  покладається на  висновок  оцінювача, який визначив об"єктивну оцінку спірного майна і   сумнівів в її правильності ,   компетенції і повноважності експерта , суд не має.  

Заперечення відповідачем  позову з посиланням на те,що позивачка має інше житло, може проживати разом з сім»єю сина, спірною квартирою не користується ,суд відхиляє,  оскільки  житловий будинок  по  пров.  Семашко,  в м. Коростень, на який посилається відповідачка –не є власністю   позивача. Як пояснила  суду  пред-к позивачки, в зв»язку з віком,станом здоров»я , необхідністю мати  впорядковане житло, яким є спірна квартира -  ця квартира є такою,що буде забезпечувати нормальне існування позивачки.  Вказаний   відповідачем будинок належить іншим  людям, а не позивачці ,  вони  доглядати хвору не можуть, цей будинок має пічне опалення і не має комунальних вигод – позивачка в ньому проживати  не  зможе.  Посилання   відповідача на  пояснення свідка  ОСОБА_7, в обґрунтування своєї позиції, який пояснив,що ОСОБА_1, проживає в будинку по  пров.  Семашко,  в м. Коростень,користується  ним, працює на  земельній ділянці- не   спростовують    висновків суду. Як пояснила  пред -к позивачки,цей свідок перебуває в неприязних стосунках з позивачем, тому дає необ»єктивні покази, суд погоджується з такою позицією пред-ка  позивачки,     зважаючи на    вік   позивача, діагноз  хвороб та стану здоров»я ,що свідчить по потребу в її  окремому проживанні,наданні сторонньої допомоги,  а доказів, які б    свідчили про  інші обставини – судом не встановлено.

Керуючись ст.   213-218 ЦПК України, ст. 365,392 ЦК України     ,-суд

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити .   Припинити право власності   ОСОБА_3 на 1\2 част. АДРЕСА_2   Визнати за ОСОБА_1  право власності на 1\2 частину  АДРЕСА_2, виплатити  ОСОБА_3 - 67200 грн. вартості його частки   в спільному майні сторін, які  перебувають на депозитному рахунку  Коростенського суду. Стягнути  з   відповідача на користь позивачки  120 грн. судових витрат.  Від сплати судового збору відповідача звільнити, на підставі п.18 ст.4 ДКМУ «Про державне мито».

Рішення  може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду на протягом 10 днів, з дня його проголошення.  Повне рішення суду буде виготовлено  24 жовтня 2010 року.

                       Суддя: