Справа ЄУН 201/7847/23

Провадження 2-а/201/6/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року                                         м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Покопцевої Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

       Позивач зазначив, що постановою ЕАС № 7007403 від 17.05.2023р. поліцейським Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КУпАП України, за перехід 17.05.2023р., о 15.28год., вул. Набережна перемоги, 110 в м. Дніпрі в невстановленому місці (п.4.7 ПДР України).

       Вказує, що ця постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів з порушенням вимог чинного законодавства.

Покликається на те, що правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові не вчиняв. Так, його було визнано винним в тому, що він пройшов проїжджу частину поза межами пішохідного переходу.

В той же час, позивач вказує, що перейшов дорогу в дозволеному п. 4.7 ПДР України місці, через що просить постанову ЕАС № 7007403 від 17.05.2023р. скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

       Відповідач правом відзиву на позов не скористався. Судом вжито вичерпних заходів стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи.

       З 01.03.2023р. головуючого обрано слідчим суддею, з початком періоду відпусток, в період з 01.07.2023р. по 08.09.2023р. в провадження надійшло 1 755 клопотань слідчих/прокурорів 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та скарг, розгляд яких є невідкладним.

За положеннями ч.8 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слідчий суддя не звільняється від виконання обов`язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

З 11.09.2023 по 29.09.2023р. головуючий перебувала у щорічній відпустці.

Враховуючи, що дотепер інших заяв по суті справи не отримано, заходи повідомлення про вже отримані вжиті, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справ, встановив наступне.

Оскаржуваною постановою позивача визнано винним в тому, що 17.05.2023р., о 15.28год., в м. Дніпрі по вул. Набережна перемоги, 110 він пройшов проїзну частину поза межами пішохідного переходу, чим порушив п.4.7 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 127 КУпАП.

На підставі наведеного на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Позивачем подано схематичне зображення проїзної частини, згідно якого від лінії перетину ним поїзної частини до найближчого пішохідного переходу 178м.

Він подавав звернення до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП, і отримав відповідь, що порушень норм чинного законодавства в діях поліцейського при винесенні постанови, не встановлено, і позивач може звернутися до суду в разі незгоди з прийнятим рішенням.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про дорожній рух” (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух”, встановлюється ПДР.

Відповідно до п.4.7 ПДР, 4.7. пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Диспозицією частини 1 статті 127 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за перехід пішоходами проїзної частини у невстановлених місцях.

Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 263/15738/16-а.

У графі 7 оскаржуваної постанови «До постанови додаються» не вказано про жоден доказ, який би підтверджував факт правопорушення.

Суд зазначає, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може розглядатись, як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних у ній.

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26 квітня 2018 року висловив правову позицію в постанові по справі № 338/1/17, згідно якої постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Тому, посилання на неї як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Інспектором поліції зазначено, що позивач пройшов проїжджу частину поза межами пішохідного переходу.

Однак, зважаючи на вищевикладене, відповідачем не наведено достатніх доказів правомірності свого рішення.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення повинні підтверджуватися доказами що є належними та допустимими. Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності достатніх доказів не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі – закриттю.

Керуючись ст. ст. 9, 72-82, 241-244, 250, 286 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7007403 від 17 травня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 127 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 127 КУпАП – закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду впродовж 10 днів.

Суддя:                                                        Д.О. Покопцева