Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" травня 2024 р.                                                                        Справа492/1376/23

Провадження2/153/123/24-ц

у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського район Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Саїнчук О. Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №492/1376/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом. Вказав, що 07.04.2021 року вони з відповідачем зареєстрували шлюб у Малиновському районному у м. Одеса відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис №563, і проживав із відповідачем до березня 2022 року. Від даного шлюбу дітей не має. Позивач стверджує, що спільне життя з відповідачем не склалося з причин постійних непорозумінь та сварок між ними, втрати почуття кохання. Шлюбні відносини між ними припинені з березня 2022 року. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Спору про поділ майна, що є їхньою спільною власністю немає. Позивач зазначив, що він проходить службу в Збройний Силах України по захисту України від збройної агресії російської федерації, що також негативно вплинуло на їхні відносини та остаточно вплинуло на намір припинити шлюбні відносини. Тому, він вимушений звернутися до суду за вирішенням питання про розірвання шлюбу в судовому порядку.

12 квітня 2024 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 01 травня 2024 року.

Сторони у судове засідання не з`явились, так як не викликалися судом, а лише повідомлялися про день розгляду справи – рекомендованими повідомленнями.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання:  заява позивача про усунення недоліків (а.с.17-18).

Інші процесуальні дії у справі: залишення позовної заяви без руху (а.с.11-12); передача справи на розгляд іншому суду (а.с.30); відкриття спрощеного позовного провадження у справі та призначення судового засідання на 01 травня 2024 року (а.с.38-41), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

           Судом  встановлено такі фактичні обставини  та  зміст спірних  правовідносин:  

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі – оригіналу свідоцтва про шлюб, виданого 07.04.2021 (а.с.4) судом встановлено, що 07.04.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб. Прізвище ОСОБА_3 присвоєно – « ОСОБА_4 ».

Із копії паспорта громадянина України (а.с.19) судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Делень Арцизького району Одеської області.

Із копії військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 08.02.2023 (а.с.21-26) судом встановлено, що ОСОБА_1 з 09.02.2023 призваний у Збройні Сили України.

Із копії паспорта громадянина України (а.с.27) судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.

          Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

           Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Таким чином встановлено, що сімейні стосунки не підтримують, збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, тому суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.

Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов`язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».

Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

       Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем, або відновити своє дошлюбне прізвище.

        Як вбачається із свідоцтва про шлюб відповідач при реєстрації шлюбу своє прізвище « ОСОБА_5 » змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 », не заявила вимогу про зміну її прізвища « ОСОБА_4 » на дошлюбне, тому суд не має підстави для зміни відповідачці прізвища.

       При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу задоволено, а тому у порядку ст.141 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1211 гривень 20 копійок згідно платіжної інструкції №0.0.3155100284.1 від 18.08.2023.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 276, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст.ст.4, 24, 56, 110, 111, 112, 113, 114 СК України, ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, Конституцією України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд

У Х В А Л И В :

            Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 07 квітня 2021 року Малиновським районним у м. Одеса відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №563.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_2 залишити - « ОСОБА_4 ».

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки село Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця села Делень Арцизького району Одеської області, проживаючого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 копійок.

       Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий                                Т. В. Гаврилюк