Справа № 297/838/22

Провадження № 11-кп/4806/222/24

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

       16.04.2024 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши на відповідність вимогам статей 392, 396 КПК України апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до обвинуваченої ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження № 12021071060000371 від 28.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.

20 березня 2024 року Берегівським районним судом Закарпатської області до початку судового засідання отримано клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу, а саме просив обрати щодо обвинуваченої запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт суттєво обмежує обвинувачену в можливості заробляти гроші на своє утримання та утримання свого сина.

Також в цей же день, до початку судового засідання прокурор Берегівської окружної прокуратури подав до суду письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_2 на 60 діб, з покладенням відповідних обов`язків.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2024 року у задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну виду запобіжного заходу – відмовлено.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_2 – задоволено.

Продовжено до обвинуваченої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, а саме – заборонивши залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду, цілодобово.

Покладено на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати за першою вимогою до суду; без дозволу суду не виїжджати за межі Закарпатської області; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та обвинуваченим у кримінальному провадженні зокрема та особами, які були понятими при проведенні огляду місця події.

Строк дії ухвали закінчується 19 травня 2024 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та змінити підзахисній ОСОБА_2 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання з покладенням на неї відповідних обов`язків.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги суддя-доповідач вважає, що у відкритті провадження за вищенаведеною апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Передбачене положеннями КПК право на оскарження судових рішень є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки.

Водночас право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті в апеляційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами і поставленою метою.

Відповідно до ч. 2 ст. 392 КПК України ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Крім цього, порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті регулюється статтею 422-1 КПК України.

Зі змісту цієї норми вбачається, що законодавцем не передбачено можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну їй запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на особисте зобов`язання з покладенням на обвинувачену відповідних обов`язків.

При цьому, положеннями Кримінального процесуального кодексу України не визначена можливість оскарження ухвали суду про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що регламентовано ст. 392 КПК України, яка передбачає лише можливість оскарження ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Отже, за вимогами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, при цьому суд звертає увагу, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення суду, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Норми ст. 129 Конституції України гарантують право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, оскільки зазначена ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 392, 399 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 та продовжено до обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, а саме – заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду, цілодобово.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту постановлення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1