ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4818/24 Справа № 194/332/24 Суддя у 1-й інстанції - Корягін В.О. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року                             Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів:Гапонова А.В.,Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Драгомерецької А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1  на ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 березня 2024 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на житлову квартиру за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовувала тим, що квартира АДРЕСА_1 перебувала у приватній власності ОСОБА_2 на підставі договору міни нерухомого майна від 14 жовтня 1999 року, зареєстрованого на Павлоградській товарній біржі, реєстраційний № 10/5-НДТ. ОСОБА_2 також був зареєстрований у вище зазначеній кватирі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після смерті ОСОБА_2 заповіти від його імені не посвідчувалися, але була заведена спадкова справа №85/2003 рік від 13 травня 2003 року на підставі заяви його сестри ОСОБА_3 , спадщина не видавалася, будь які документи в спадковій справі відсутні.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа після її смерті не заводилася. Однак звертає увагу, що в актовому записі про смерть №472 від 28.11.2005 року у прізвищі померлої допущено помилку та зазначено « ОСОБА_4 »

Позивач вселилася у квартиру АДРЕСА_1 в 2005 році на підставі усного договору з ОСОБА_5 , яка є донькою померлої ОСОБА_3 , за розпискою, якою вона сплатила 400 доларів США за майбутню купівлю цієї квартири. Однак ОСОБА_5 померла так і не оформила договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Підтвердженням та доказами того, що вона з 2005 року проживає в зазначеній квартирі, відкрито користується цим житлом, сплачує комунальні послуги та не має іншого житла, погасила попередні борги ОСОБА_3 за комунальні послуги, замінила старі аварійні і відключені за борги комунікації, кілька разів робила ремонт, не має заборгованості за житлово-комунальні послуги, в процесі проживання укладала договори на житлово-комунальні послуги з 2005 року.

Зазначала, що на момент подання цього позову сплило 18 років після того, як вона заволоділа нерухомим майном, тобто цей позов вона подає через 15 років після спливу 3 річного строку позовної давності витребування у неї нерухомого майна з її володіння.

Просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 березня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 до Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на житлову квартиру за набувальною давністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою із наступних підстав.

Позов, з яким вона звернулась в рамках цієї справи, не є тотожним позову у справі № 194/25/22, оскільки нею зазначались інші підстави спору. Зокрема, звертаючись із позовом в рамках цієї справи зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, але до цього часу смерть ОСОБА_3 (сестри ОСОБА_6 ,померлого власника вищеозначеної квартири) належним чином не зареєстрована, бо в актовому записі про смерть № 472 від 28.11.2005 року, в графі прізвище померлого вказана інша особа, тобто зареєстрована померлою особа на прізвище ОСОБА_3 та ця невідома особа не є ОСОБА_3 . Також відмінним є те, що в попередньому позові вона зазначала інший період безперервного володіння майном, а саме 10 років, а в рамках розгляду цієї справи зазначала, що сплило 18 років після того, як вона заволоділа спірним нерухомим майном, тобто цей позов, подано через 15 років після спливу 3 -річного строку позовної давності витребування у неї нерухомого майна з володіння.

     В судове засідання,проведене в режимі відео конференції, з`явилася ОСОБА_1 та її представник-адвокат Савченко С.А.. Тернівська міська рада про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із судовою повісткою (а.с.35)

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  з наступних підстав.

    Судом першої інстанції встановлено,що ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Тернівської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Відмовляючи у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 ,суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позивачем вимоги були розглянуті в рамках справи №194/25/22, у якій вже ухвалено рішення 12 жовтня 2022 року, що набрало законної сили.

Проте такий висновок зроблено передчасно.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Діяльність суду при здійсненні судочинства в цивільних справах відбувається у чіткій послідовності, визначеній нормами ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили. За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з

елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. В розумінні цивільного процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову – це річ, щодо якої виник спір.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) вказано, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову – це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом із тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні у ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 201/10786/21.

Звертаючись із позовом до Тернівської міської ради у цій справі в лютому 2024 року, позивач ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності, обґрунтовуючи свій позов іншим періодом користування спірною квартирою, ніж досліджувався у справі №194/25/22.

    За таких обставин суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивач обгрунтовує підстави позову  іншим періодом, не уточнив ці обставини та дійшов передчасного висновку про те, щозаявлені позивачем вимоги були розглянуті в рамках справи №194/25/22, у якій вже ухвалено рішення 12 жовтня 2022 року, що набрало законної сили. А відтак не було підстав для відмови у відкритті провадження на цій стадії процесу.

Отже, висновок суду першої інстанції про тотожність спору при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі є передчасним.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи ; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;  невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).

Оскільки встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Керуючись ст. ст.367, 368, 374,376,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити частково.

 Ухвалу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 березня 2024 року  скасувати, справу направити до того ж суду для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: