Справа №953/6050/22

Провадження №1-кп/635/52/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді – ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника – ОСОБА_5

обвинуваченої (в режимі відеоконференції) – ОСОБА_6

секретар судових засідань – ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 строком на 60 днів без визначення розміру застави, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадження.

Обвинувачена ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання прокурора, зазначила, що тривалий час перебуває під вартою, будучи невинуватою.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора, вважає, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, відсутні. Доказів того, що обвинувачена, яка другий рік перебуває під вартою, буде переховуватись від суду чи буде намагатись знищити, сховати чи спотворити докази немає. Всі свідки сторони обвинувачення раніше вже допитувалися в судовому засіданні, а застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту унеможливить її контакт з учасниками по справі. Позиція обвинуваченої, її належна процесуальна поведінка під час судового розгляду і бажання надати пояснення щоб довести свою невинуватість, свідчать про відсутність наміру перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.Крім того, ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, до адміністративної відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи. Заявила клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 з тримання під вартою на запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , або альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у мінімальному розмірі. Зазначила, що у зв`язку із відсутністю прямих, достатніх та належних доказів, які б окремо або в своїй сукупності підтверджували факт скоєння ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення, наявністю доказів, які доводять непричетність її до інкримінованого правопорушення, а також наявністю у сторони захисту зауважень щодо порядку отримання доказів, у зв`язку з чим деякі з них мають бути визнані недопустимими, вважає що подія кримінального провадження не може бути доведена. Також захисник як на підставу для зміни застосованого до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилалася на поганий стан здоров`я обвинуваченої та потребу в постійному нагляді кардіолога та відповідного медикаментозного лікування, які неможливо здійснити в умовах слідчого ізолятору. Вважає, що стан здоров`я обвинуваченої, наявність у неї постійного місця проживання, роботи, доброї репутації, наявність сталих соціальних зв`язків і перебування на її утриманні матері, яка є інвалідом 2 групи, наявність альтернативного житла, розташованого не за місцем проживання свідків, може свідчити про те, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої та забезпечить її право на збереження життя і здоров`я та на справедливий суд..

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2022 року щодо ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05 липня 2022 року. Надалі, строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно ОСОБА_6 неодноразово продовжувався слідчим суддею та судом, останній раз до 28 квітня 2024 року включно.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч.1,3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.  За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Строк тримання під вартою обвинуваченої закінчується 28 квітня 2024 року.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час обрання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 судом було встановлено в тому числі наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор в обґрунтування клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризику можливості обвинуваченої переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

Вирішуючи питання про продовження строку обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченої, яка вдова, займає посаду секретаря Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, є депутатом VII скликання Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, раніше не судима, на вихованні неповнолітніх дітей не має, має зареєстроване місце проживання на території вчинення інкримінованого їй злочину.

Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Отже, усвідомлюючи ризик бути засудженою до тривалого терміну ув`язнення, обвинувачена перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, незаконно впивати на свідків з метою зміни ними показань на її користь.

Стосовно посилання захисника обвинуваченої щодо відсутності доказів вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наявності доказів, які доводять її непричетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення, недопустимість деяких доказів суд зазначає, що справа даним складом суду не розглядалася по суті, докази не досліджувались, свідки не допитані, а оцінка доказам буде надана у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

На підтвердження доводів захисника обвинуваченої щодо поганого стану здоров`я ОСОБА_6 і неможливості утримання останньої під вартою в установі попереднього ув`язнення суду не надано жодних підтверджуючих медичних документів.

Посилання захисника обвинуваченої на те, що ОСОБА_6 раніше не судима, має постійне місце проживання, місце роботи, позитивні характеристики, на утриманні матері-інваліда, колегія суддів приймає до уваги, але самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявних ризиків.

Зважаючи на тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_6 , суспільну небезпечність та покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, дані про особу обвинуваченої, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження строку запобіжного заходу, доведені прокурором, не зникли та продовжують існувати, та виправдовують тримання особи під вартою.

За таких обставин, суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності або втрати актуальності ризиків, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик це подія, яка імовірно може настати за наявності певних підстав.

       В засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає не доцільним визначати розмір застави.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, суд задовольняє клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченої у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не забезпечать запобіганню існуючим ризикам та забезпечення виконання обвинуваченою її процесуальних обов`язків.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178, 183, 197, 199, 315, 537, 392 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченій – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 - задовольнити.

Строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, продовжити на шістдесят днів, тобто до 23 червня 2024 року включно, без визначення розміру застави.

Встановити строк дії ухвали до 23 червня 2024 року включно.

Ухвала протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений і проголошений 29 квітня 2024 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3