Справа №:755/7095/24

Провадження №: 2-з/755/159/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу міста Києва Тарасової Юлії Петрівни, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права власності.

Одночасно з позовом представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухового майна: 682614580000 та заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією, перереєстрацією, відчуженням, здачею в оренду, заселенням будь-яких осіб до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та зняттям з реєстрації місця проживання осіб, зареєстрованих у цій квартирі або їх виселення. Крім того, просить забезпечити позов шляхом накладення заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі з відчуження об`єкта нерухомості щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухового майна: 682614580000.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем у заяві про забезпечення позову вказано на докази, якими підтверджується, що невжиття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи наведене, суд убачає підстави для забезпечення позову по справі № 755/7095/24 шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Водночас, суд не вбачає підстав для вжиття по цій справі заходів забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, пов`язані з реєстрацією, перереєстрацією, відчуженням, здачею в оренду, заселенням будь-яких осіб до спірної квартири та у вигляді накладення заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі з відчуження об`єкта нерухомості щодо спірної квартири, оскільки наявність арешту на спірне майно є підставою для припинення будь-яких дій щодо спірного майна.

Тому заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.

Керуючись п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ст.ст. 149-150, 153, 259, 260, 293, 353, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухового майна: 682614580000 до набрання рішенням суду по цій справі законної сили.

В решті заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Н.Є.Арапіна