Справа № 930/286/24

                                                                                 Провадження № 2/930/304/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

09.04.2024 року                                   м. Немирів

Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючої судді – Науменка С.М.,

за участі секретаря судових засідань - Андрущак Л.П.,

учасників справи: позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Немирів, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницької області про визначення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом , -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом, в якому просила визначити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та нею по за кожним та визнати за нею право власності на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог послалась на те, що вона ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Коровайна, тоді ще Немирівського району Вінницької області.

12 вересня 1978 року вона та ОСОБА_4 одружилися, про що Виконавчим комітетом Кіровської сільської ради Немирівського району Вінницької області зроблений актовий запис № 22. Після одруження її прізвище змінилося із « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

16 січня 1990 року шлюб між ними був розірваний, про що Немирівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області зроблений актовий запис № 8.

17.02.1990 року вона ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 одружилися, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 2. Після одруження її прізвище змінилося із « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 ».

13 травня 2003 року між нею та ОСОБА_8 було розірвано шлюб, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 80.

28.12.2007 року вона ОСОБА_9 (її прізвище на той час) ОСОБА_10 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Кіровської сільської ради Немирівського району Вінницької області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 10. Після одруження її прізвище змінилося із « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_11 ».

Ще до їхнього офіційного одруження вона та ОСОБА_2 разом купили квартиру під номером АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 05 жовтня 2001 року, який посвідчено приватним нотаріусом Немирівського районного нотаріального округу Лєбєдєвим В.Д.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 .

У встановлений законодавством термін вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті померлого, внаслідок чого була заведена спадкова справа, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру.

ОСОБА_1 , є спадкоємицею за законом на спадкове майно, що належне ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.Л.

Проте, постановою нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П. від 21.12.2023 року її було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_2 частку квартири під АДРЕСА_2 .

Постанова мотивована тим, що при огляді договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 05 жовтня 2001 року ОСОБА_12 , приватним нотаріусом Немирівського районного нотаріального округу за № 1822 було встановлено, що покупцями, відповідно до даного договору являлись: ОСОБА_2 та ОСОБА_13 , в яких саме частках була куплена квартира у вищезазначеному договорі не зазначено, а отже, не можливо встановити, яка саме частка квартири належить ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , , позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

       В судове засідання представник відповідача Немирівської міської ради не з`явився, надав суду заяву в якій просить розгляд даної справи провести без участі представника міської ради та прийняти рішення на власний розсуд.

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 535171 від 14 грудня 2022 року (а.с.15).

       Спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийняла ОСОБА_1 , що підтверджується копією спадкової справи №41/2023, наданої Немирівською державною нотаріальною конторою Кнап Л.П.

З постанови державного нотаріуса Немирівськоїдержавної нотаріальної контори Вінницької області Кнап Л.П. від 21.12.2023 вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , частку квартири під АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що в яких саме частках була куплена квартира у вищезазначеному договорі не зазначено(а.с.28).

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За приписами ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Визнання права та зміна право відношення є встановленими ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів.

       У відповідності до вимог ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.

Позивач посилається на ту обставину, що через не визначеність розміру частки померлого у спірній квартирі, вона не може належним чином оформити свої спадкові права на спадщину, яка відкрилася після смерті її чоловіка.

Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки. Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування.

Видачу нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності законодавство не передбачає, відтак для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності, справа про визначення належної йому частки має вирішуватися в суді.

Таким чином, оскільки при спадкуванні частки в майні, розмір якої не визначено, істотне значення має встановлення її розміру, що може бути зроблено також після відкриття спадщини, спадкоємець не позбавлений законом такого права, і його право на визначення частки померлого витікає з поняття спадкування, яким відповідно до ст.1216 ЦК України, є перехід права та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та обтяжень здійснюється на підставі рішень судів, які набрали законної сили.

Частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

       Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.

       Щодо вимоги про визначення частки позивача у праві спільної сумісної власності на спірну квартири суд зазначає, що оскільки частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, а матеріали справи не містять доказів щодо можливих підстав для відступлення від рівності часток, то власникам вищевказаної квартири належить по 1/2 частки квартири. Таким чином, ОСОБА_1 належить частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1216,1218,368,370 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Визначити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , по 1/2 за кожним.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 18 серпня 2011 року, РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст.ст.351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

               Суддя Немирівського

районного суду: С.М.Науменко