ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

У Х В А Л А

23 квітня 2024 року                            Справа № 926/3515/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіпербуд”

до відповідача 1) Чернівецької міської ради

      відповідача 2) Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив “Проспект”

про визнання незаконним та скасування рішення

Суддя                                                           Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання           Гончар А.Ю.        

Представники сторін:                          

від позивача (в режимі ВКЗ) – адвокат Стороженко Ю.В.

Від відповідача 1 – Юзьків М.І.

Від відповідача 2 (в режимі ВКЗ) – Бойко Т.М.

Від третьої особи – не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Гіпербуд” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 04 травня 2012 року між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гіпербуд” (орендар) укладено договір оренди землі № 7800, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 1,3000 га, кадастровий номер 7310136300:11:001:0022. Означений договір укладено строком на десять років по 04 травня 2022 року включно.

В подальшому, 30 серпня 2022 року Чернівецькою міською радою прийнято рішення №839, яким Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надано дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10) на 3 (три) земельні ділянки: №1 - площею 0,8081 га, №2 - площею 0,4900 га, №3 - площею 0,1205 га та №4 - площею 0,0019 га.

Відтак, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Чернівецької міської ради від 30 серпня 2022 року № 839 “Про розгляд звернень ТОВ “Гіпербуд” та ОСББ “Сонячний острів” щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ”, оскільки вважає, що оспорюване рішення міської ради порушує його право, як користувача земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2022 року, судову справу № 926/3515/22 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10 жовтня 2022 року; призначено розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2022 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/3515/22 на 24 жовтня 2022 року.

Судове засідання 24 жовтня 2022 року не відбулось, оскільки головуючий суддя по справі № 926/3515/22 ОСОБА_1 перебував у відрядженні, згідно наказу голови Господарського суду Чернівецької області № 11-аг від 21 жовтня 2022 року, про що сторони були повідомлені засобами телефонного зв`язку.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2022 року підготовче засідання у справі № 926/3515/22 призначено на 07 листопада 2022 року.

Ухвалами Господарського суду Чернівецької області від 07 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову; в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 22 листопада 2022 року.

Ухвалою суду від 22 листопада 2022 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання у справі № 926/3515/22 відкладено на 07 грудня 2022 року; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив “Проспект”.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 грудня 2022 року призначено підготовче засідання у справі на 19 грудня 2022 року.

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 926/2284/22.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31 серпня 2023 року вирішено провадження у справі поновити; підготовче засідання призначити на 15 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року підготовче судове засідання по справі № 926/3515/22 призначено на 18 вересня 2023 року.

14 вересня 2023 року до суду надійшла письмова заява позивача про зміну предмету позову та клопотання про залучення співвідповідача.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18 вересня 2023 року відкладено підготовче судове засідання по справі № 926/3515/22 на 25 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року відкладено підготовче судове засідання по справі № 926/3515/22 на 23 жовтня 2023.

В судовому засіданні 23 жовтня 2023 року розглянуто заяву позивача про зміну предмету позову та клопотання позивача про залучення співвідповідача.

Так, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23 жовтня 2023 року відмовлено ТОВ “Гіпербуд” у прийнятті заяви про зміну предмету позову; повернуто ТОВ “Гіпербуд” заяву про зміну предмету позову; повернуто сплачений судовий збір; задоволено клопотання ТОВ “Гіпербуд” про залучення співвідповідача; залучено до участі в справі співвідповідача – Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Разом з тим, ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року відкладено підготовче судове засідання по справі № 926/3515/22 на 15 листопада 2023 року.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю  “Гіпербуд” на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 23 жовтня 2023 року у справі №926/3515/22; зобов`язано Господарський суд Чернівецької області невідкладно направити матеріали справи № 926/3515/22 на адресу Західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15 листопада 2023 року зупинено провадження у справі № 926/3515/22 до закінчення перегляду ухвали Господарського суду Чернівецької області від 23 жовтня 2023 року по справі № 926/3515/22 у порядку апеляційного провадження.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіпербуд” б/н від 01.11.2023 (Вх. № ЗАГС 01-05/3392/23 від 02.11.2023) задоволено; пункти 1,2,3 ухвали Господарського суду Чернівецької області від 23.10.2023 у справі №926/3515/22 скасовано; справу №926/3515/22 направлено у Господарський суд Чернівецької області на стадію прийняття заяви про зміну предмета позову.

Апеляційний господарський суд виходив із того, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини 2, частиною 3 або 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Суд апеляційної інстанції зауважив, що в разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Як зазначив суд апеляційної інстанції, підставою для неприйняття до розгляду та повернення заявнику заяви про зміну предмета позову є невиконання вимог частини 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, а саме ненадання суду доказів направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що ТОВ “Гіпербуд” при поданні заяви про зміну предмета позову виконало у повному обсязі вимоги зазначеної статті та подало до суду докази направлення всім сторонам судового процесу заяви про зміну предмета позову. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково зазначив про те, що процесуальним наслідком розгляду цієї заяви є відмова у прийнятті заяви про зміну предмета позову та повернення такої заяви заявнику.

29 січня 2024 року до Господарського суду Чернівецької області повернулись матеріали господарської справи № 926/3515/22.                                                 

Ухвалою суду від 31 січня 2024 року поновлено провадження у справі № 926/3515/22 на стадії прийняття заяви про зміну предмета позову; вирішено питання прийняття заяви про зміну предмет позову розглянути у судовому засіданні за участі представників сторін; підготовче засідання призначено на 26 лютого 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27 лютого 2024 року призначено підготовче засідання у справі № 926/3515/22 на 13 березня 2024 року.

Ухвалою суду від 13 березня 2024 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/3515/22 на 28 березня 2024 року

Судове засідання 28 березня 2024 року не відбулось, у зв`язку із оголошенням сигналу “Повітряна тривога” на території Чернівецької області, про що складено відповідний акт.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28 березня 2024 року призначено підготовче засідання у справі № 926/3515/22 на 23 квітня 2024 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 квітня 2024 року касаційну скаргу Чернівецької міської ради залишити без задоволення; постанову Західного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2023 року у справі №  926/3515/22 залишено без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що суд першої інстанції помилково зазначив, що процесуальним наслідком розгляду цієї заяви є відмова у прийнятті заяви про зміну предмета позову та повернення такої заяви заявнику.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що в разі подання позивачем заяви, спрямованої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Відтак, з огляду на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05 грудня 2023 року, яка залишена без змін Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 квітня 2024 року, Господарський суд Чернівецької області розглядає господарську справу № 926/3515/22 на стадії прийняття заяви про зміну предмета позову.

14 вересня 2023 року до суду надійшла письмова заява позивача про зміну предмету позову та клопотання про залучення співвідповідача.

Обґрунтовуючи заяву про зміну предмету позову, позивач посилається на те, що на підставі оскаржуваного рішення Головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області 13 грудня 2022 року до Державного земельного кадастру внесено відомості про поділ земельної ділянки (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022), яка перебуває в оренді позивача; інформація про земельну ділянку перенесена до архівного шару. Земельна ділянка з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 поділена на три земельні ділянки з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070.

При цьому, на переконання позивача, факт поділу відповідачем земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, не припиняє право позивача на неї та не позбавляє можливості захисту свого права, в тому числі й від відповідача; факт не внесення до Реєстру інформації про дані земельні ділянки не свідчить про те, що вони не є власністю територіальної громади міста Чернівці.

Відтак, позивач вважає, що державна реєстрація земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070 підлягає скасуванню з одночасним припиненням права власності на них територіальної громади міста Чернівці.

Далі, позивач вважає, що його порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання ГУ Держгеокадаетру в Чернігівській області поновити в Державному земельному кадастрі та поземельній книзі відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:11:001:0022.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд, окрім іншого: 1. Скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070; 2. Припинити право власності територіальної громади міста Чернівці на земельні ділянки з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070; 3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадаетру у Чернігівській області поновити в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:11:001:0022.

Як вбачається із письмових пояснень від 23 жовтня 2023 року відповідача на заяву позивача про зміну предмету позову, останній вказує на те, що у заяві про зміну предмета позову фактично викладено нові позовні вимоги, а на їх обґрунтування наведено нові обставини, що мали місце після прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення, які не були зазначені у первісній позовній заяві.

Зокрема, на обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі оскаржуваного рішення відбувся поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 на три земельні ділянки з новими кадастровими номерами і подальшою державною реєстрацією цих ділянок.

Відтак, відповідач вважає, що позивач намагається подати новий позов, що в межах розгляду цієї справи чинним ГПК України не допускається.

В судовому засіданні 23 квітня 2024 року адвокат позивача підтримав доводи зазначені у заяві про зміну предмету позову; представники відповідача проти задоволення заяви позивача про зміну предмету позову – заперечили.

Третя особа - Обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив “Проспект” явку належного представника в судове засідання не забезпечив.

Розглянувши подану позивачем заяву про зміну предмету позову та клопотання про залучення співвідповідача, заслухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 та частиною 1 статті 8 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права – Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

При цьому відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, з наведеного слідує, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя .

Згідно з положеннями статті 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зауважити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2)  доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі № 916/1988/20.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради від 30 серпня 2022 року № 839 “Про розгляд звернень ТОВ “Гіпербуд” та ОСББ “Сонячний острів” щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ”, яким Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надано дозвіл на поділ земельної ділянки комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 , площею 1,3000 га (кадастровий номер 7310136300:11:001:0022) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (02.10) на 3 (три) земельні ділянки: №1 - площею 0,8081 га, №2 - площею 0,4900 га, №3 - площею 0,1205 га та №4 - площею 0,0019 га.

При цьому, позивач вважає, що оспорюване рішення міської ради порушує його право, як користувача земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, яка знаходиться у АДРЕСА_1 .

Так, предмет позову у даній справі складається із основної вимоги – визнання незаконним та скасування рішення Чернівецької міської ради від 30 серпня 2022 року № 839 “Про розгляд звернень ТОВ “Гіпербуд” та ОСББ “Сонячний острів” щодо земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ” та стосуються лише Чернівецької міської ради - відповідача у даній справі.

В той же час, звертаючись до суду із заявою про зміну предмету позову, позивачем викладено нові позовні вимоги, а на їх обґрунтування наведено нові обставини, що мали місце після прийняття відповідачем оскаржуваного у даній справі рішення, які не були зазначені у первісній позовній заяві.

Зокрема, на обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі оскаржуваного рішення відбувся поділ земельної ділянки з кадастровим номером 7310136300:11:001:0022 на три земельні ділянки з новими кадастровими номерами і подальшою державною реєстрацією цих ділянок.

Відтак, позивачем додано вимоги щодо скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070; припинення права власності територіальної громади міста Чернівці на земельні ділянки з кадастровими номерами 7310136300:11:001:0068, 7310136300:11:001:0069 та 7310136300:11:001:0070 та зобов`язання Головного управління Держгеокадаетру у Чернігівській області поновити в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:11:001:0022.

Таким чином, з огляду на зміст заяви про зміну предмету позову, поданої позивачем від 14 вересня 2023 року, а також з огляду на первісний позов та обставини справи, вбачається, що позивач у наведеній заяві, поданій в порядку статті 46 ГПК України, зокрема, визначає позовні вимоги, які стосуються Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

При цьому, заява позивача про зміну предмету позову від 14 вересня 2023 року містить інше матеріально-правове обґрунтування, ніж первісний позов та не є доповненням первісних обставин позову новими. Зі змісту наведеної заяви вбачається, що вона містить нові підстави позову – вчинення реєстраційних дій на підставі оскаржуваного рішення, якими позивач обґрунтовує нові позовні вимоги про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок; припинення права власності територіальної громади міста Чернівці на земельні ділянки та зобов`язання Головного управління Держгеокадаетру у Чернігівській області поновити в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 7310136300:11:001:002.

Водночас суд касаційної інстанції зауважує, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо у заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №  918/350/16, від 27.06.2018 у справі №  910/18802/17 та від 28.03.2019 у справі №  910/23066/17.

За таких підстав, жодного правового зв`язку між первісними обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, та новими обставинами позову немає. Таким чином, заява позивача є фактично поданням окремого позову із вимогами щодо скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельних ділянок; припинення права власності територіальної громади міста Чернівці на земельні ділянки та зобов`язання Головного управління Держгеокадаетру у Чернігівській області поновити в Державному земельному кадастрі та Поземельній книзі відомості про земельну ділянку.

При цьому, суд також звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 911/2139/19, зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про “доповнення” або “уточнення” позовних вимог, або заявлення “додаткових” позовних вимог тощо. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При поданні заяви про зміну предмета позову позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Водночас суд касаційної інстанції зауважує, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо у заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №  918/350/16, від 27.06.2018 у справі №  910/18802/17 та від 28.03.2019 у справі №  910/23066/17.

Частиною 1 статті 173 ГПК України визначено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

З аналізу частини 1 цієї статті вбачається, що позивач має право на об`єднання в одній позовній заяві кількох вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога позивача як заінтересованої особи та зміст порушеного права і характер правопорушення, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Наведений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18.

Отже, зі змісту частини 1 статті 173 ГПК України також вбачається, що порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Відтак, суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

Ураховуючи наведене та положення чинного процесуального законодавства, суд вважає, що  у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіпербуд” про зміну предмета позову слід відмовити, яка за своєю правовою природою є новим позовом, який містить інші підстави.

Керуючись статтями 46, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України суд, –            

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Гіпербуд” про зміну предмету позову.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Повний текст ухвали складено та підписано – 25 квітня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України.

Порядок оскарження ухвали суду до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.

Суддя                                                                                                             О.Г. Проскурняк