ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

         3 липня  2007 року                                                           м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого  Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - ПП ОСОБА_1.)  до Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області (далі - РУ  ДААК ДПА у Львівській області) про визнання недійсним акту ненормативного характеру, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ПП ОСОБА_1. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2005 року  ПП ОСОБА_1. звернувся  в суд з позовом  до Регіонального управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Львівській області про визнання недійсним рішення РУ ДААК ДПА у Львівській області №130219-0004-21 від 16 лютого 2005 року, яким застосовано до нього штрафні санкції за торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без відповідної ліцензії.      

Вимоги обґрунтовував тим, що він не здійснював такої діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Факт проведення перевірки заперечує та вказує, що зазначена в акті перевірки як продавець, ОСОБА_2, яка була присутня під час перевірки, не перебувала у трудових відносинах з позивачем.

Постановою Господарського суду Львівської області від 14 вересня 2005 року позовну заяву задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та в задоволенні позовної заяви відмовлено.

У касаційній скарзі ПП ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

         Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

         Судами апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної відповідачем перевірки кіоску, що належить приватному підприємцю ОСОБА_1, 03 лютого 2005 року складено акт за № 132480, яким встановлено факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме: пачки сигарет «Мальборо» за ціною 4.00 грн. та пляшки слабоалкогольного напою «Ром-Кола» за ціною 2,30 грн. без наявності відповідних ліцензій. На згадану покупку продавцем кіоску розрахункового документу видано не було, оскільки в кіоску відсутній РРО та розрахункові квитанції.

На підставі вказаного акту перевірки, 16 лютого 2005 року податковим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, приватному підприємцю визначено суму штрафу в розмірі 1700 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії та 1700 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій. Продавцем кіоску до перевірки не було представлено ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Згідно абзацу 5 частини другої статті 17 вищезазначеного Закону до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що з актом перевірки № 132480/1304-760/21-104 від 03 лютого 2005 року продавця кіоску було ознайомлено, хоча поставити свій підпис про ознайомлення її з актом перевірки та отримання одного примірника акту вона відмовилась, про що працівниками регіонального управління було складено акт відмови від підпису №20 від 03 лютого 2005 року. Один примірник акту перевірки №132480/1304-760/21-104 від 03 лютого 2005 року було направлено 07 лютого 2005 року за юридичною адресою позивача, якого він отримав 09 лютого 2005 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення.

Зазначеним вище обставинам суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку, а тому його висновок про правомірність рішення відповідача є обґрунтованим і законним.

Також правильним є висновок суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 перебувала з позивачем в трудових відносинах, оскільки ця громадянка торгувала в кіоску на момент проведення перевірки, представилась перевіряючим як продавець кіоску, а також зазначила свою дату народження та місце проживання. Незважаючи на те, що перевіряючими не було досліджено наявність оформлених у  встановленому порядку трудових відносин підприємця і ОСОБА_2, остання знаходилась на робочому місці продавця, здійснювала реалізацію наявного товару, тобто згідно статті 24 Кодексу законів про працю України вона фактично перебувала в трудових відносинах з позивачем.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням положень матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 квітня 2006 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

         Головуючий                /підпис/                            Смокович М.І.

   судді                /підпис/                             Горбатюк С.А

/підпис/                             Мироненко О.В.

/підпис/                             Сорока М.О.

/підпис/                             Штульман І.В.

З оригіналом згідно 

        Суддя: