Справа № 304/1729/22

Номер провадження 1-кп/298/147/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року                                                         смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

доставленого під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в смт. В. Березний клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінальних проваджень, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022071130000089 від 12 червня 2022 року та № 12022071130000110 від 31 липня 2022 року, № 12023071130000016 від 12 січня 2023 року за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню  ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки існують та не спростовані ризики, які були раніше встановлені та не зменшились, а саме що останній може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Крім цього, зазначає, що враховуючи наявність наступних обставин: за вчинення якого законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до від 5 до 8 років.

Стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що обвинувачений ОСОБА_4 може знову ухилитись від кримінальної відповідальності, оскільки усвідомлює неминучість покарання за скоєне, знаючи про тяжкість самого покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення з метою уникнення відповідальності, переховується від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), а також усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину може незаконно впливати на потерпілих та свідків даного кримінального правопорушення (п.3 ч.1 ст.177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення, чим продовжить свою злочинну діяльність, адже в період з 26.02.2023 по 01.03.2023 ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, (п. 5 ст. 177 КПК України), у зв`язку з чим ризик його протиправної поведінки продовжує існувати. Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, тим що ОСОБА_4 офіційно ніде не працює і продовж останнього часу взагалі не проживав за адресою реєстрації, а також допустив порушення вимог ухвали Перечинського районного суду Закарпатської області від 08.12.2022 про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення, стосовно нього може бути обрано покарання у вигляді позбавлення волі у місцях несвободи, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховується від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на співучасників у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення.

У даному випадку ініціювання перед судом питання про продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стало наслідком ретельного дослідження обставин кримінального правопорушення, а також особи обвинуваченого. Висновки сторони обвинувачення, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом є не припущенням, а об`єктивною дійсністю. З цих підстав більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука та домашній арешт не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України.

Під час розгляду клопотання обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що при розгляді клопотання погоджується на розгляд без його захисника та не бажає, щоб для розгляду такого було залучено іншого захисника, однак бажає щоб його захисник був присутній при розгляді справи по суті. Також зазначив, що не має наміру ухилятись та переховуватись від суду, а тому просить змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою та застосувати домашній арешт.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження встановив наступні обставини.

Згідно з вимогами ч.ч. 1,3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

У судовому засіданні прокурором доведено, що ризики, зазначені у клопотанні, не зменшились, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання є недостатнім.

Відтак, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Також суду не надано доказів того, що обвинувачений ОСОБА_4 , не може утримуватись під вартою.

Таким чином, суд вважає, що виправданим є подальше тримання під вартою обвинуваченого, з врахуванням тяжкого злочину інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, даних про його особу, мотивів, викладених у клопотанні прокурора, тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, тому необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 331 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів - до 22 червня 2024 року (включно).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ч.7 ст.182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти такі обов`язки:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі їх наявності.

Термін дії ухвали до 22 червня 2024 року .

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали суду оголошено о 15 годині 00 хвилин 26 квітня 2024 року.

Головуючий суддя:                                                         ОСОБА_1