АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-591\10 Головуючий в 1-й інстанції:
Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Мовчан О.Г.
Доповідач у 2-й інстанції:
Жовніренко В.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року м. Запоріжжя
Суддя апеляційного суду Запорізької області Жовніренко В.П., у відкритому судовому засіданні, розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 18 серпня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 18.08.2010 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не працює, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн.
Згідно з постановою судді, 20 червня 2010 року о 15 год. 30 хв. у смт. Пришиб по вул. Пролетарській, ОСОБА_3 керував мопедом «Карпати» з робочим об'ємом двигуна 49,9 см куб. з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук). Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння в медичному закладі відмовився.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді змінити, як винесену з порушенням норм матеріального і процесуального права, винести нову постанову, якою призначити йому за скоєне правопорушення адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 40 годин.
В обґрунтування апеляції посилається на те, що справа суддею розглянута неповно та необ’єктивно, оскільки у постанові не обґрунтовано та не мотивовано призначення йому адміністративного стягнення саме у вигляді штрафу в максимальному розмірі, а не іншого виду адміністративного стягнення. Також вказує, що суддею при призначенні стягнення, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, не були досліджені та враховані дані про його особу, його майновий стан, а також обставини, що пом’якшують відповідальність, оскільки такі дані у матеріалах справи відсутні. Окрім того вважає призначене йому стягнення надто суворим, оскільки воно позбавляє його можливості утримувати сім’ю, так як він у зв’язку з відсутністю роботи в сільській місцевості, де він мешкає, займається веденням підсобного господарства, яке дозволяє мати мінімальний прибуток для проживання, а саме, займається вирощенням овочевої продукції на присадибній ділянці, яку потім реалізує, щоб прокормити свою сім’ю. Також зазначає, що він є єдиним заробітчанином у сім’ї, на його утриманні знаходиться вагітна не працююча дружина та двоє малолітніх дітей, тому призначене стягнення у вигляді штрафу ставить його сім’ю за межі виживання.
Особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про місце та час розгляду адміністративної справи в суді апеляційної інстанції був повідомлений у встановленому законом порядку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи, наведені в апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді зміні у частині накладеного стягнення з наступних підстав.
Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_3 вбачається, що він не заперечує, що 20 червня 2010 року о 15 год. 30 хв. керував мопедом «Карпати» у смт. Пришиб по вул. Пролетарській, в стані алкогольного сп’яніння та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп’яніння в медичному закладі, проте просить змінити постанову судді у частині накладеного на нього стягнення.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Правильно встановивши фактичні обставини правопорушення, суд при накладенні стягнення не врахував положення ст. 33 КУпАП та призначив максимальний розмір штрафу, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому суддею не враховано, що в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_3 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення провину свою визнав, що він не працює.
Згідно з доданими до апеляційної скарги іншими доказами ОСОБА_3 має двох неповнолітніх синів, вагітну дружину (а.с.11-13).
З огляду на вищевикладене, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а постанова судді зміні в частині накладеного стягнення, а саме в частині зменшення призначеного суддею розміру штрафу до мінімального його розміру, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Клопотання ОСОБА_3 про призначення йому за скоєне правопорушення адміністративного стягнення у виді громадських робіт задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до вимог ч. 9 ст.294 КУпАП у разі зміни постанови судді в частині накладеного стягнення, воно не може бути посилено.
Відповідно до вимог ст. 24 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу є найменш суворим стягненням, а інші види стягнення, в тому числі громадські роботи, є більш суворим видом стягнення, в зв’язку з чим воно не може бути накладено при зміні постанови судді в частині накладеного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Михайлівського районного суду Запорізької області від 18 серпня 2010 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн., змінити у частині накладеного стягнення.
Призначити ОСОБА_3 за ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 550 гривень.
Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає, набирає законної сили 28 вересня 2010 року та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя апеляційного суду
Запорізької області В.П. Жовніренко