АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

           Справа № 33-322/2009                     Суддя  у першій інстанції

Категорія ст. 41 ч. 1 КУпАП                         Глянь С.І.

                                    Доповідач: Імберова Г.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 р.                                 м. Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Імберова Г.П., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Чернігівського  районного суду Запорізької області від 08 квітня  2009 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянка України,  приватний підприємець, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

встановила:

Як зазначено в постанові, 05 лютого 2009 року, під час перевірки державним інспектором праці кафе по вул. Радянській, 66 в с. Замістя Чернігівського району Запорізької області, яке належить приватному підприємцю ОСОБА_2, встановлено, що приміщення кафе охороняла ОСОБА_3 (з березня 2007 р. по 05.02.2009 р.), а з (березня 2007 р. по березень 2008 р.)  реалізовувала продукти без належного оформлення трудових відносин з приватним підприємцем ОСОБА_2; трудовий договір з найманим працівником ОСОБА_3 не оформлено у письмовій формі у встановленому законом порядку, чим порушено вимоги ст. 24-6 Кзпп України, а також не внесено відповідного запису до трудової книжки працівника ОСОБА_3 за відпрацьований нею час, чим порушено вимоги ст. 48 Кзпп  України.

Дії  ОСОБА_2 були кваліфіковані за ст.41 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В апеляції ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, провадження  у справі закрити у зв’язку з відсутністю в її діях складу  адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_3 ніколи в неї не працювала, а її пояснення не відповідають дійсності,   суддя не викликав ОСОБА_3 до суду, хоча вона заявляла про це клопотання.

Заслухавши ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважаю, що апеляція , а постанова судді з наступних підстав.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважаю, що апеляція  не підлягає  задоволенню,  а постанову судді необхідно залишити без  змін з наступних підстав.

При розгляді справи суд в повному обсязі дослідив матеріали справи і обґрунтовано  дійшов до висновку про винність ОСОБА_2 в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1  КпАП України.

Доводи в скарзі про те, що вона безпідставно притягнута до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки при перевірці державним інспектором праці були виявлені порушення трудового законодавства приватним  підприємцем ОСОБА_2, а з пояснень ОСОБА_3 вбачається, що вона дійсно працювала в кафе без оформлення та  отримувала зарплату.

За таких обставин, постанова суду є законною, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294  КУпАП, суддя,

постановила:

Апеляцію ОСОБА_2  – залишити без задоволення.

Постанову судді Чернігівського районного суду Запорізької області від 08 квітня   2009 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 41 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. -  залишити  без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: