Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/57/24

Провадження № 2/499/147/24

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2024 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Тимчука Р.М., за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого обсягу природного газу,

                                                       В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим по справі призначено суддю Іванівського районного суду Одеської області Тимчука Р.М. На підставі чого суддею Тимчуком Р.М. прийнято справу до свого провадження та у справі призначено судове засідання.

У судовому засіданні суддя Тимчук Р.М. подав заяву про самовідвід у справі за позовом акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого обсягу природного газу.

Заявлений самовідвід обґрунтував тим, що відповідачка по справі ОСОБА_2 є колишнім працівником Іванівського районного суду Одеської області, тому бажає виключити обставин, які б могли викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості його як судді, щоб при розгляді цієї справи у стороннього спостерігача, або у однієї із сторін по справі, не виникли обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.

Представники позивача у судовому засіданні не зявилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідачка заперечувала проти задоволення самовідводу.

Суддя вважає, що в подальшому не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає самовідводу.

З метою виключення обставин, які б могли викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, вважає, що при розгляді цієї справи у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, у зв`язку з чим, вважає доцільним заяви про самовідвід.

   Тому з метою виключення обставин, які б могли викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості суддею Тимчуком Р.М. заявлено самовідвід.

Відповідно до статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.5 ч.1ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Оскільки відповідачка тривалий час перебувала у трудових відносинах з суддею, який займав адміністративну посаду голови Іванівського районного суду Одеської області, зокрема тривалий час у відносинах підпорядкування (керівник апарату суду підпорядковується голові суду), тому у будь-якого стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви щодо об`єктивного розгляду цієї справи саме суддею Тимчуком Р.М.

Наведені суддею обставини прямо не виключають участь судді у справі, не викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, але у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституціїі законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко і Мартенко проти України», «Фельдман проти України») вимога «безсторонності» характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другийу з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін. Тобто, наявність безсторонності відповідно до п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободмає визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критерієм.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця. Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та неупередженості суддів розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Другим показником Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об`єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах. Перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, зокрема, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.

У рішенні ЄСПЛ «Skrlj v. Croatia» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи. У рішеннях в справах «Ветштайн проти Швейцарії» Європейським судом з прав людини зазначалось, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

В постанові Великої палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №908/137/18 зроблено висновок, що наявність безсторонності для цілей п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява №11/1987/134/188, §46). Згідно з об`єктивним критерієм Велика палата Верховного Суду зазначила, що необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Проте, заява судді-доповідача у даній справі про відвід від розгляду справи була задоволена Великою палатою Верховного Суду, з тих підстав, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи.

Таким чином, сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості судді при розгляді справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі та сумніву щодо реалізації права особи на справедливий судовий розгляд.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі.

Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Суддя вважає, що при розгляді цієї справи у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, у зв`язку з чим, вважає доцільним заяву про самовідвід задовольнити.

Отже, з метою зняття у сторін будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, запобігання нарікань на необ`єктивність та не упередженість головуючого судді, а також звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів можливу неупередженість головуючого судді, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід, а справу слід передати в канцелярію суду для повторного авторозподілу.

Керуючись ст.ст. 36,39,40,41 ЦПК України, суд,  

                                                        П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Іванівського районного суду Одеської області Тимчука Руслана Миколайовича про самовідвід у справі №499/57/24 за позовом акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого обсягу природного газу - задовольнити.

Відвести суддю Тимчука Руслана Миколайовича від розгляду справи №499/57/24 за позовом акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого обсягу природного газу.

Справу №499/57/24 за позовом акціонерного товариства «ОДЕСАГАЗ» в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого обсягу природного газу передати до канцелярії Іванівського районного суду Одеської області для визначення іншого судді в порядку, встановленого ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяР. М. Тимчук