ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/1688/24 Справа № 210/1763/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року                                                                м.Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_2 ,

суддів                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі                                         ОСОБА_5

за участю захисника                                 ОСОБА_6

обвинуваченого                                 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 ,-

В СТ А Н О В И Л А:

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.

Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив про вагомість ризиків втечі, знищення речових доказів, впливу на свідків та вчинення іншого злочину, які на теперішній час не зменшились. Вважає, що більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні забезпечити досягнення мети визначеної ст. 177 КПК України.

На вказане рішення захисником ОСОБА_6 подана апеляційна скарга, в якій просить ухвалу суду відносно Рогового скасувати та обрати йому менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначає, що суддя підійшов формально до розгляду клопотання прокурора про продовження тримання під вартою відносно Рогового, ризики визначені ст.177 КПК України є недоведеними. Суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги позитивну характеристику з місця проживання Рогового, те що він брав участь в АТО, його гарні відносини з сім`єю. Крім того, слід зазначити що Роговий потребує лікування, медичних обстежень та дієтичного харчування, але знаходячись в ізоляції всього цього не отримує. Також, Роговий має ряд захворювань пов`язаних з серцем.

Заслухавши суддю – доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 продовжено під час судового провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, при продовженні ОСОБА_7 обраного запобіжного заходу суд належним чином оцінив вагомість існуючих ризиків, які на даний час не зменшились, особу винного, його стан здоров`я, репутацію та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Доводи апелянта про зворотнє є безпідставними, оскаржувана ухвала містить вичерпну відповідь на кожний з них.

Фактично подана апеляційна скарга викликана самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти ОСОБА_7 , що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.

При цьому, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох людей та тяжкого злочину проти громадської безпеки.

Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Слід зауважити, що відсутність, на даний час, фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених у ст. 177 КПК України зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.

При цьому, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання ОСОБА_7 під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Також слід зазначити, що жодних відомостей, які б свідчили про неможливість застосування до ОСОБА_7 через наявність хвороб, даного виду запобіжного заходу на теперішній час суду не надано.

Враховуючи викладене, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстави для її зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 – 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді