16.04.2024 Справа № 363/2192/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Баличевої М.Б.,

за участі секретаря - Василенко Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , тетя особа: Служба у справах дітей Барщагівської сільської ради про стягнення додаткових витрат на дитину та визначення місця проживання дитини з матір`ю,-

ВСТАНОВИВ:

02.08.2022 року до Вишгородського районного суду Київської області звернувся представник позивача -адвокат Монько О.В. із вказаною позовною заявою, в подальшому уточнивши свої позовні вимоги, просила:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 131 548,33 грн;

- визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на користь ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07 липня 2017 року сторони уклали шлюб. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2019 р. шлюб було розірвано за спільною заявою подружжя, яке має дітей. У сторін є спільна дитина - малолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , та проживають разом за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності сестрі Позивача - ОСОБА_4 . З Відповідача на користь Позивача стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 09.09.2019 і до досягнення дитиною повноліття. З моменту видачі цього наказу Позивач самостійно несла додаткові витрати на дитину, до яких не долучався Відповідач, які включали в себе відвідування:

- приватного дитячого садочку «Мася», вартість за навчання в якому складає 8800 грн на місяць. Відтак, загальна сума за навчання в цьому закладі за два роки склала 24*8800 грн= 211 200грн.;

- заняття з футболу у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2021 року, січні, лютому, червні 2022 року, вартість за місяць навчання якого становить 1400 грн. Відтак, Позивачем, за секцію футболу, було сплачено 7*1400 грн = 9800 грн.;

- заняття групи раннього розвитку (Lego), вартість якого становить 1060 грн щомісячно, відтак, за останні два місяці Позивачем за ці заняття було сплачено 2120 грн.;

- консультації лікарів, аналізи, та купівлю призначених медикаментів нею було витрачено 6882,66 грн.

Загальна вартість документально підтверджених додаткових витрат на спільну дитину Сторін, понесених Позивачем складає 230 002,66 грн.

Крім того вважає за необхідне визначити місце проживання Дитини з Позивачем у судовому порядку, адже серед двох батьків тільки ОСОБА_1 дійсно виконує свої материнські (батьківські) обов`язки, відвідує разом з ним місця навчання, лікування, спілкується з вчителями; знає його соціальні зв`язки та звички, стосунки між ними є довірливими, син її поважає та любить. На підставі викладеного, представник позивача змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.08.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.01.2023 рокувитребувано у Служби у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області висновок щодо доцільності визначення місця проживання ОСОБА_3 з його матір`ю ( ОСОБА_1 ).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.05.2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Барщагівської сільської ради про стягнення додаткових витрат на дитину та визначення місця проживання дитини з матір`ю на розгляд Богуславуського районного суду Київської області - відмовлено.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.05.2023 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про зупинення провадження відмовлено.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.05.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.03.2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката ОСОБА_5 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради про стягнення додаткових витрат на дитину та визначення місця проживання дитини з матір`ю - відмовлено.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, 16.04.2024 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, просила задовольнити позов. 24.10.2022 року через канцелярію суду подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що з моменту припинення шлюбу Позивач не чинила і не чинить перешкод Батькові у спілкуванні з їх спільним сином. Відповідач намагається оспорити докази понесених Позивачем додаткових витрат на дитину, що опосередковано доводить той факт, що батько елементарно не цікавиться життям дитини та не знає базових речей: чи ходить до дитячого садочку «Мася», коли та чим хворів, які додаткові заняття йому подобаються та як вони впливають на розвиток його здібностей. Щодо необхідності визначення місця проживання дитини з матір`ю вказала, що Відповідач не бажає проживати з дитиною, проте і заперечує проти того, що дитина жила з матір`ю без жодного аргументу/доказу проти цього.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, 16.04.2024 року через канцелярію суду подав клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку з перебуванням його на лікуванні, однак підтвердження цього не надав. Незалежно від явки чи неявки представника відповідача сам Відповідач в судове засідання не з`явився без поважних причин і навіть не повідомив суд про причини неявки в судове засідання.

Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керуватися саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Також, представник відповідача 07.10.2022 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що доводи Позивача про те, що Відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків вважає надуманими, безпідставними, які спростовуються доказами. До винесення судом рішення про розірвання шлюбу між Відповідачем та Позивачем та винесення судового наказу про стягнення з Відповідача аліментів 24.09.2019 року між ними було укладено нотаріально посвідчений договір між батьками про визначення місце проживання, виховання та матеріальне забезпечення дитини (аліментів і додаткових витрат), в якому передбачалися рівні права як матері ОСОБА_6 так і батька ОСОБА_2 у вихованні дитини, конкретно були визначені обов`язки, визначено місце проживання дитини, а також фінансові зобов`язання та був розірваний 27.02.2020 року. Після цього Позивач почала чинити перешкоди Відповідачу у вихованні спільної дитини, що проявилося у відмові йому бачитися з ним, гуляти, спілкуватися. По приїзду за місцем їх проживання батьку дитини не відчинялися двері, при намаганні поспілкуватися з дитиною по телефону, Позивач такої можливості не надавала, шукаючи постійні відмови. Зазначив, що витрати, які Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь понесені при звичайному способі життя, та не викликані особливими обставинами, а відтак не є додатковими витратами у розумінні положень ст. 185 СК України. При цьому, вказані витрати здійснювались Позивачкою на власний розсуд, без погодження з відповідачем. На даний час відповідач проживає в с. Мисайлівка Обухівського району Київської області разом з батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які являються пенсіонерами, перенесли ряд тяжких захворювань, постійно хворіють і потребують постійної сторонньої допомоги, опіки та матеріальної допомоги для придбання ліків і фізичної допомоги. Стосовно визначення місця проживання дитини зазначили, що Позивач після розірвання договору 27.02.2020 року не звертався до Відповідача, як до батька, з питанням щодо вирішення місця проживання дитини в добровільному порядку. Зазначив, що Відповідачем, понесені судові витрати в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32000,00 грн., які підлягають стягненню з Позивача.

Представник третьої особи в судове засідання також не з`явився, 03.05.2023 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 14)

З Відповідача на користь Позивача, відповідно до судового наказу Оболонського районного суду міста Києва від 17.09.2019 року у справі №756/12033/19 стягуються аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 09.09.2019 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 16).

24.09.2019 року між сторонами укладений Договір між батьками про визначення місця проживання, виховання та матеріальне забезпечення дитини (аліментів і додаткових витрат), в якому передбачалися рівні права як матері ОСОБА_6 так і батька ОСОБА_2 у вихованні дитини, конкретно були визначені обов`язки, визначено місце проживання дитини, а також фінансові зобов`язання (а.с. 94-98). Даний Договір розірваний 27.02.2020 року (а.с. 99).

З Довідки від 23.06.2022 року, виданої Директором садочку «Мася» ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_3 дійсно відвідує приватний дитячий садочок «Мася» з 13 серпня 2020 року. За результатами вивчення життєвих обставин сім`ї, в період навчання з 13.08.2020 р. по сьогоднішній день ОСОБА_2 , батько ОСОБА_3 , не реалізував його права та обов`язки щодо освіти та розвитку дитини. В повній мірі свої права та обов`язки щодо розвитку дитини в сім`ї, як особистості, реалізує лише мати ОСОБА_1 (а.с. 18)

Згідно характеристики учня Дитячого садочку «Мася» ОСОБА_3 виховує мама сама, але при цьому по дитині не помічається нестачі уваги, любові, піклування (а.с.19).

З характеристики футболіста дитячої футбольної школи «Profic» вбачається, що ОСОБА_3 проявляє хороший інтерес до футболу, має дуже добре поставлений удар лівою ногою (а.с.20).

З Довідки № 764 від 04.10.2022 року, виданої виконавчим комітетом Богуславської міської ради Обухівського району Київської області вбачається, що ОСОБА_11 зареєстрований та проживає на даний час в АДРЕСА_3 разом з батьком ОСОБА_7 та матір`ю ОСОБА_8 . Батьки - хворі пенсіонери, які потребують постійної сторонньої допомоги і опіки, матеріальної допомоги для придбання ліків та фізичної допомоги (а.с.100).

З Довідки № 178 від 28.09.2022 року, виданої добровольчим формуванням Богуславської територіальної громади № 1 видно, що ОСОБА_2 з 18.03.2022 року уклав контракт добровольця територіальної оборони та є членом добровольчого формування Богуславської територіальної громади № 1 (а.с. 125).

Так, із Витягу наказу командира добровольчого формування Богуславської територіальної громади № 1 від 01.04.2022 року №20/ос видно, що ОСОБА_2 призначено на посаду стрільця в 2 віділення, 1 взводу, 4 роти (а.с. 126).

Матеріали справи містять докази понесених витрат (а.с. 21-52), звіт про здійснені відрахування та виплати № К1/1159, К1/1160, К1/1158 від 05.09.2022 ТОВ «Епіцентр К» (а.с.101-103), заява ОСОБА_1 від 27.02.2020 р. (ст. 105), Довідки КНП БМР «Богуславський БПМСД» № 522, 523 від 03.10.2022 року (а.с. 106), Витяг із Наказу командира добровольчого формування Богуславської територіальної громади № 1 від 05.09.2022 № 120ос (а.с. 127), відповідь на запит Управління освіти, культури, молоді та спорту Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 14.11.2022 № 412 (а.с. 171-173), акт обстеження умов проживання (а.с.203), акт оцінки потреб сім`ї/особи (а.с. 204-207), висновок оцінки потреб сім`ї (а.с.208-209).

Щодо позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р. (яку ратифіковано Україною 27.02.1991 p.), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом ч. 1. ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001p. № 2402-111, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до вимог ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Статтею 150 СК України серед іншого передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

З частини 2 ст. 141 СК України вбачається, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року визначено, що відповідно до ст. 185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв`язку із особливими обставинами потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.

До особливих обставин, з якими законодавець пов`язує стягнення додаткових витрат на дитину, відносяться ті обставини, що пов`язані з розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.

В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Суд зауважує, що до таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на якусь хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Отже, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні особою, яка пред`явила такий позов (постанови Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №501/5060/15-ц, від 14 січня 2019 року у справі №751/4312/16-ц).

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Частиною 3 ст. 12 і ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивачка просить стягнути додаткові витрати на дитину пов`язані з відвідуванням приватного дитячого садочку «Мася» (загальна сума за навчання за два роки склала 211 200грн.);заняття з футболу ( загальною сумою 9800 грн.); заняття групи раннього розвитку (Lego) (вартість 2120 грн.); консультації лікарів, аналізи, та купівлю призначених медикаментів ( витрачено 6882,66 грн.)

Суд зазначає, що дитина навчалась в приватних дитячих клубах-садочках, груп розвитку, відвідувала приватні клініки за бажанням позивача, що не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами в розумінні положень статті 185 СК України та відносяться до загального розвитку дитини, а тому вказані витрати підпадають під визначення аліментів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року в справі № 201/15248/16-ц.

У постанові Верховного Суду України від 30.01.2019 року по справі № 205/4622/16-ц зазначено, що відвідування спортивної секції не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини.

Крім цього, позивачем не доведено, що витрати, понесені нею на лікування сина не відносяться до повсякденного життя дитини і доказів щодо необхідності цих додаткових витрат та виключності обставин, з яких ці витрати відбулися, позивач не надала, як і доказів того, що ці витрати не охоплюються розміром сплачених аліментів.

Отже, суду не надано неспростовних доказів того, що заявлені позивачем вимоги про стягнення додаткових витрат є такими у розумінні ст. 185 СК України. Позивачем не наведено тих особливих обставин, які б свідчили про необхідність стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину, а зазначені ним витрати є поточними.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину є необґрунтованими та не можуть бути судом задоволені.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Статтею 141 СК України врегульовано, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Положеннями ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З матеріалів справи вбачається, що наразі дитина разом з матір`ю проживають за адресою: АДРЕСА_2 , де створені відповідні умови для повноцінного та гармонійного розвитку дитини. ОСОБА_1 офіційно працює та має офіційний стабільний дохід. Мати займається вихованням та утриманням сина, піклується про його стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Рішенням виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області № 62/1 від 28.02.2023 року визнано доцільним визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з позиції якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зміст позовних вимог, а також той факт, що Рішенням виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області № 62/1 від 28.02.2023 визнано за доцільне визначити місце проживання дитини разом з ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що визначення місця проживання дитини разом з матір`ю буде відповідати інтересам дитини.

Твердження про створення перешкод з боку позивача у спілкуванні із дитиною суд оцінює критично, оскільки на їх підтвердження суду не надані належні та допустимі докази.

При цьому суд вказує на те, що визначення місця проживання дитини разом із матір`ю не позбавляє права відповідача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків, оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання останнього з матір`ю не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, прояву турботи відносно нього та участі у його вихованні.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Приписами частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, оскільки позивач була звільнена від сплати такого при зверненні до суду з даною позовною заявою відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Барщагівської сільської ради про стягнення додаткових витрат на дитину та визначення місця проживання дитини з матір`ю- задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з матір`ю ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.04.2024 року.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_4 )

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_6 )

Третя особа: Служба у справах дітей Барщагівської сільської ради (08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Шкільний, 5)

Суддя М.Б. Баличева