Справа № 2-2825/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мельниченко С.П., при секретарі Білодід Ю.П. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” до ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 051/716399 від 11.04.2008 року.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 11.04.2008 року між АТ “Індустріально-експортний банк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 051/716399, на підставі якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень, терміном користування до 10.04.2010 року зі сплатою процентної винагороди (процентів) за користування кредитом щомісячно в розмірі 19% та зі сплатою комісійної винагороди (комісії) за управління фінансовим кредитом щомісячно в розмірі 1,15% в місяць від суми кредиту.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору відповідач взяв на себе зобов’язання здійснювати погашення кредиту у розмірі 10000 грн. та сплачувати відсотки за його користування щомісячно згідно з графіком погашення суми кредиту. Однак відповідач порушив умови кредитного договору, в частині своєчасної сплати кредиту, відсотків по ньому та комісії у зв’язку з чим, станом на 12.04.2010 року за ним виникла заборгованість у розмірі 14280,26 грн. У зв’язку з цим позивач вимушений звернутися до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 14280,26 гривень, а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно якої він підтримує позовні вимоги та не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, оскільки судом направлялись судові повістки на зареєстроване місце проживання відповідача, які повернулись з відміткою про те, що відповідач за вказаною адресою не проживає.

Ухвалою суду встановлено заочний розгляд справи.

В зв’язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом по справі встановлено факт, що 11.04.2008 року між Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Індустріально-експортний банк” та відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 051/716399.

Згідно умов договору АТ «Індустріально-експортний банк» зобов’язався надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 10000 гривень, а ОСОБА_1, в свою чергу, зобов’язався: повертати кредит щомісячно до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з додатком № 1 до договору (п. 1.1.); сплачувати відсотки в розмірі 19 % річних за користування кредитом та комісійну винагороду в розмірі 1,15% на місяць від суми кредиту (п. 1.2).

Таким чином, між сторонами укладено кредитний договір, правовідносини по якому урегульовані договором та параграфом 2 глави 71 ЦК України, а саме, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Як встановлено в судовому засіданні, позивачем були виконані його зобов’язання, передбачені договором та законодавством, а саме, надано кредитні кошти в розмірі 10000 гривень, однак, ОСОБА_1 в односторонньому порядку порушив вимоги як договору так і законодавства.

    Так, станом на 12.04.2010 року, за відповідачем утворилась заборгованість по кредиту перед банком в розмірі 7885,72 гривень, що підтверджується копією розрахунку заборгованості. (а.с. 14-15).

    Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача вказана заборгованість на підставі ст. 1049 ЦК України, згідно якої позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

    Крім того, як вже зазначалось вище, відповідач зобов’язався сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 19 % річних від суми кредиту та комісійну винагороду в розмірі 1,15 % на місяць від суми кредиту, однак, знову ж таки, не сплачував.

    Згідно розрахунку (а.с. 14-15) заборгованість по відсоткам у відповідача перед позивачем склала  2441,46 гривень, а заборгованість по комісії склала 2247,48 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 1048 ЦК України, згідно якої позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких встановлюються договором.

    Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, в якій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Оскільки п. 6. договору встановлено, що в разі прострочення строку сплати відсотків, комісії та погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню та штраф, то згідно розрахунку (а.с. 14-15), з яким суд погоджується, відповідачу нарахована пеня по кредиту в розмірі 1705,60 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 624 ЦК України, згідно якої, якщо за порушення зобов’язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

    Таким чином, враховуючі викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 14280,26 гривень.

              Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по справі в сумі 262,80 гривень, а саме 142,80 гривень сплачених позивачем у вигляді судового збору (а.с. 3, 4) та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 1, 2).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215, 226 ЦПК України, ст. 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” заборгованість по кредиту в розмірі 14280,26 гривень та судові витрати в розмірі 262,80 гривень, а всього 14543,06 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя                                     С.П.Мельниченко