Справа № 344/140/24

Провадження № 3-зв/344/5/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року                                                               м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В. розглянувши заяву адвоката Кузьміна Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Зеленко О.В. від участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення № 344/140/24, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Зеленко О.В. перебуває справа № 344/140/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адвокат Кузьміна Є.О., який діє інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з заявою про відвід судді Зеленко О.В. від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , з обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді при розгляді вищезазначеної справи про адміністративне правопорушення. Заяву про відвід судді, мотивує тим, що суддя Зеленко О.В. демонструє спрощений та зручний для суду підхід до розгляду вказаної справи та ігнорує його законні вимоги, зокрема відмовляє у проведенні судового розгляду у режимі відео конференції. Зазначив, що в обґрунтування своєї заяви про відео конференцію посилався на віддаленість його місця знаходження від місця проведення розгляду справи, а саме відаленість м.Київ до Івано-Франківського міського суду. На думку захисника вказані обставини є підставою для відводу судді Зеленко О.В. 

Сторони по справі будучи належним чином повідомленими про дату час та місце розгляду заяви про відвід, в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду заяви про відвід.

Дослідивши матеріали справи та заяву про відвід судді Зеленко О.В., суд приходить до наступних висновків.

Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок відводу судді у справах про адміністративні правопорушення. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Оскільки інші кодекси України, зокрема, Кримінальний процесуальний кодекс України, містить відповідні правові норми, тому при розгляді даного питання підлягає застосуванню аналогія закону.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10.12.2009 р.), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, та "Веттштайн проти Швейцарії" п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Крім цього, в п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», які схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у його неупередженості.

Отже для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Однак, під час розгляду заяви про відвід будь-яких обставин, які передбачені вказаними вище нормами чинного законодавства, а також об`єктивних фактів, які б підтверджували доводи заявника і свідчили про упередженість судді Зеленко О.В. при розгляді справа № 344/140/24 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП судом встановлено не було. Доказів на підтвердження упередженості судді та спрощеного підходу до її розгляду заявником надано не було і їх наявність не вбачається зі змісту заяви про відвід та матеріалів вищезазначеної адміністративної справи.

Суд зазначає, що сама по собі відмова судді у задоволенні вимоги чи клопотання не є доказом його упередженості.  У разі не згоди учасника справи з процесуальними рішенням судді, він, після винесення кінцевої постанови у справі про адміністративне правопорушення, не позбавлений можливості  подати апеляційну скаргу з зазначенням причин такого непогодження.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 294 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви адвоката Кузьміна Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Зеленко О.В. від участі в розгляді справи про адміністративне № 344/140/ відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                  В.В.Тринчук