УХВАЛА

22 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/1746/15

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024 (у складі колегії суддів: Кощеєв І.М. (головуючий), Дармін М.О., Іванов О.Г.)

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 (суддя Ярошенко В.І.)

за скаргою Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західий Донбас» на дії (бездіяльність) Заступника директора Департаменту начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича під час примусового виконання рішення суду

у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»,

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас»

про стягнення 25 158 340,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2024 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України через систему «Електронний суд» подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 у справі №904/1746/15.

Касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Відповідно до частини п`ятої статті 44 ГПК юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

За змістом частини першої статті 56 ГПК сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини третьої статті 56 ГПК установлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.

Наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

За змістом частини першої статті 58 ГПК представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За вимогами пункту 3 статті 1312 Конституції України, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно з частиною четвертою статті 60 ГПК повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

За змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як представника в господарському, судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Із огляду на матеріали касаційної скарги її підписано представником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Вірченком Ю.М.

До матеріалів касаційної скарги на підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до якої Вірченко Ю.М. без окремого доручення керівника уповноважений діяти та здійснювати від імені Міністерства юстиції України, яке не є учасником справи № 904/1746/15, представництво цієї юридичної особи в судах України.

Жодних документів на підтвердження повноважень у Вірченка Ю.М. діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), тобто без окремого доручення, у порядку самопредставництва учасника справи №904/1746/15 до матеріалів касаційної скарги не додано.

Суд також звертає увагу скаржника на те, що виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не підтверджує наявності повноважень представляти юридичну особу в порядку самопредставництва (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20).

До касаційної скарги додано також довіреність, згідно з якою Міністерство юстиції України уповноважує головного спеціаліста відділу правового забезпечення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вірченка Ю.М. представляти інтереси Міністерства юстиції України, в тому числі Департаменту державної виконавчої служби, в судах України.

Однак надана довіреність не містить відомостей на підтвердження того, що Вірченко Ю.М. є адвокатом.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до касаційної скарги не додано.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028,00 грн.

Зважаючи на викладене, ураховуючи приписи частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (щодо застосування коефіцієнту), за подання цієї касаційної скарги скаржникові слід сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн і надати Суду документ, що підтверджує цю сплату.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

За змістом частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення скарги без руху зазначаються, зокрема, недоліки цієї скарги, спосіб і строк їх усунення.

Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі:

- документу(ів), що підтверджує(ють) наявність у Вірченка Ю.М. повноважень на підписання та подання касаційної скарги у порядку самопредставництва Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або повноважень у Вірченка Ю.М. на підписання та подання касаційної скарги у порядку представництва Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України як адвоката;

- документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 у справі № 904/1746/15 залишити без руху.

2. Надати скаржникові строк для усунення недоліків та виконання вимог цієї ухвали не більше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

4. Звернути увагу усіх учасників судового провадження на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме: щодо реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та використання функціоналу «Електронного кабінету».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік