КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

справа №133/1504/16-к

18.04.24 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглядаючи заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у справі № 133/1504/16-к, -

ВСТАНОВИВ:

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 у справі № 133/1504/16-к. В огрунтування зави ОСОБА_3 зазначив, що Козятинським міськрайонним судом розглядається вказане кримінальне провадження. 05.02.2024 йому в приміщенні ВП №2 Козятинського РВП поліцейським офіцером громади капітаном поліції ОСОБА_6 було вручено копію ухвали Козятинського міськрайонного суду від 31.01.2023 про здійснення його приводу в судове засідання на 14:00 21.03.2023, що є в минулому часі. Вказана ухвала підписана суддею ОСОБА_5 . При цьому, в супровідному від 13.11.2023 за підписом секретаря судового засідання ОСОБА_7 , який надійшов начальнику ВП №2 Івану Фалдіну, повідомляється, що розгляд обвинувального акту відносно нього відбудеться 08 лютого 2024 о 08:20 год. Таким чином вважає, що в ухвалі суду від 31.01.2023 не зазначено про його привід в судове засідання на 8:20 08.02.2024. Вказане дає йому підстави щодо сумнівів та неупередженості в діях судді ОСОБА_5 , та стало підставою заявлення ним, по вищевказаній справі, заяви про відвід ОСОБА_5 .

Заявник в судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомлений, про що свідчить розписка про вручення повістки на відповідну дату. До суду від заявника надійшло повідомлення, в якому він вказує на те, що станом на розгляд вказаної заяви про відвід, на його запит щодо надання інформації про вчинення дій від імені юридичної особи - Козятинського міськрайонного суду суддею ОСОБА_5 та іншими особами крім ОСОБА_8 , такої інформації надано не було, що унеможливлює розгляд клопотання про відвід, та є підставою для відкладення розгляду справи до надання такої інформації.

Суддя ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду заяви про відвід судді, у визначений для розгляду вказаної заяви час в судове засідання не з`явилася, заяв чи клопотань про відкладення судового розгляду не надала.

Прокурор, будучи належним чином повідомленим, у судове засідання не з`явився.

Доводи заявника про необхідність відкладення справи суд до уваги не бере через їх необгрунтованість.

За таких обставин заяву про відвід судді розглянуто у відсутність сторін.

Дослідивши заяву про відвід та долучені до неї документи, суддя приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_5 знаходиться справа № 133/1504/16-к, в рамках якої заявник ОСОБА_3 є обвинуваченим.

Положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, та обставин, за яких суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні серед яких: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Наявність підстав для відводу, зі слів заявника, виникла у зв`язку з тим, що суддя до відкриття судового засідання не пред`явила на його вимогу суддівське посвідчення, що позбавило його право з`ясувати правосуб`єктність судді відповідно до вимог ЗУ «Про судоустрій та статус суддів».

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини і у рішенні Суду від 10 грудня 2009 р. в справі «Мироненко і Мартенко проти України», де було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у п. 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

В руслі суб`єктивної складової поняття безсторонності ЄСПЛ притримується позиції, що не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції». Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу.

Згідно пунктів 1, 2 ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

З аналізу вказаних рішень ЄСПЛ та положень національного законодавства вбачається, що суд, вирішуючи питання відводу судді, повинен брати до уваги певні факти щодо поведінки судді, що пов`язані саме з тією справою, у якій заявлено відвід.

Як було встановлено у судовому засіданні, справа №133/1504/16-к перебуває у провадженні судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_5 .

Так, з пояснень заявника зазначених ним в заяві з`ясовано, що у нього є недовіра до судді ОСОБА_5 , оскільки неї 31.01.2023 було винесено ухвалу по справі № 133/1504/16-к про його привід в судове засідання на 21.03.2023, тоді як з такою ухвалою його було ознайомлено 05.02.2024 в приміщенні ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, Однак, йому відомо, що розгляд вказаної справи, де він є обвинуваченим призначено на 08.02.2024 о 08:20 год.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну посаду судді в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Особа, вперше призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді (ст. 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Зразки мантії та нагрудного знака затверджуються Радою суддів України згідно зі ст. 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Статтею 51 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України. Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує Президент.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.

З практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об`єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії», «Мікалеф проти Мальти»).

Незалежність і об`єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.

Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Розглядаючи заявлені доводи для відводу судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_5 , суд виходить із того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_5 , позиція заявника, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

На переконання суду, в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_5 в рамках розгляду справи №133/1504/16-к.

Отже, оскільки заявлений відвід судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_5 не містить викладу обставин, підтверджених відповідними та належними доказами, які б достовірно свідчили про наявність підстав, передбачених ст.75 КПК України, та обґрунтованих доводів про упередженість судді ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про відвід судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_5 від розгляду справи № 133/1504/16-к, необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 81-82 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_4 у справі № 133/1504/16-к - залишити без задоволення

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9

Дата документу 18.04.2024