Справа № 2 - 4823                                                                                                                      

                    2010 рік

         РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇІНИ

29 жовтня 2010    року                                      Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючої судді:      Веденмеєр М.В.

при секретарі:                           Млачньовій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  Ялтинського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

    Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги  обґрунтовує  тим, що  позивачу стало відомо про невірність з боку відповідачки, у зв’язку з чим він не має наміру продовжувати сумісно проживати та бути з нею у шлюбі. Крім того, з липня 2010 року позивач та відповідачка не ведуть сумісного господарства, вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Шлюб носить формальний характер.    

Позивач та  його представник в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідачки в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечувала, але не визнала факт зради.  

Вивчивши  матеріали  справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, оцінивши  надані  докази, суд вважає що  позов  підлягає  задоволенню,  оскільки відповідає  вимогам  закону  і  підтверджений  наданими  суду  доказами.

    Відповідно до ч. 2 ст.  104  Сімейного  кодексу  України  шлюб  припиняється  внаслідок  його  розірвання.  

    Відповідно до ч. 2 ст. 112  Сімейного  кодексу  України  суд  постановляє  рішення  про  розірвання  шлюбу, якщо  буде  встановлено, що  подальше  спільне життя подружжя   і збереження  шлюбу  суперечило  б  інтересам  одного з них,  інтересам  їхніх  дітей, що  мають  істотне  значення.

    Судом  встановлено, що  сторони  зареєстрували  шлюб 19 вересня 1997 року Гурзуфською селищною радою м. Ялта Автономної Республіки Крим ( актовий запис № 46 ) ( а.с. 7 ).

    Від  сумісного  життя  мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1  ( а.с. 8 ).

    Сумісного  господарства   сторони  не  ведуть.

    Ніхто  з них  бажання  до  примирення  та  збереження  сім`ї   не проявив.

    Спору  відносно  майна    між  сторонами немає.

    Проголошена Конституцією України охорона сім’ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

    Суд  вважає, що  подальше  спільне  життя  подружжя  суперечить   їх  інтересам та інтересам  їхніх  дітей, що  мають  істотне  значення.

    Допитані в судовому засіданні свідки з боку позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, та з боку відповідачки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 пояснили, що знайомі з їхньою родиною, однак фактів, що підтверджують зраду суду надано не було. Однак, приймаючи до уваги факт, що сторони бажають розірвати шлюб, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі  викладеного  та  керуючись  ст.ст.  8, 10, 11, 60, 213 - 215 Цивільного  процесуального  кодексу  України;  ст. ст. 104, 112  Сімейного  кодексу  України,

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

    Розірвати шлюб між  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2, зареєстрований 19 вересня 1997 року Гурзуфською селищною радою м. Ялта Автономної Республіки Крим ( актовий запис № 46 ).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді АРК через Ялтинський міський суд в строки та порядку згідно статей 294, 296 ЦПК України.

Суддя: