УХВАЛА

19 квітня 2024 року

м. Київ

справа №160/7809/19

адміністративне провадження №К/990/12333/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство Український державний науково - дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання протиправним та нечинним рішення,-

УСТАНОВИВ:

01.04.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19, з підстави визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України.

З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:

- визнати незаконним, протиправним, нечинним та скасувати рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 № 3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» з моменту його прийняття;

- відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснити захист порушених прав, свобод та інтересів позивачки в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу»;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати за оплату судової експертизи у розмірі 5000, 00 грн;

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 апеляційні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без задоволення, апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволені позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржена постанова суду апеляційної інстанції прийнята 13.12.2023. При цьому, касаційну скаргу направлено до суду касаційної інстанції 28.03.2024, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявницею причин пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Аналіз викладених положень КАС України дає підстави для висновку, що при зверненні до суду з письмовим клопотанням щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві причин пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Одночасно з касаційною скаргою скаржницею заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19, в якому вона просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що вперше касаційну скаргу нею було подано в межах строку передбаченого КАС України, проте зазначену касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 18.03.2024, у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Однак зазначені скаржницею причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні касаційної скарги, що мало наслідком її повернення не свідчить про наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржницею причин пропуску такого строку поважними.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Окрім того відповідно до частини другої статті 330 КАС України, якою визначені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, у касаційній скарзі зазначається, зокрема: підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4).

Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Касаційна скарга подана з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України та пунктом 4 частини другої статті 353 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Частиною другою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Щодо посилання скаржниці як на підставу касаційного оскарження на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Зазначеними положенням установлено пряму заборону при розгляді та вирішенні адміністративної справи для суду брати до уваги докази з порушенням законної процедури їх одержання (нелегітимні докази, включаючи сфальсифіковані) як під час розгляду клопотання про долучення доказу до справи, так і в межах судового розгляду.

При цьому, в обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржниця зазначає, що судами попередніх інстанції порушено норми процесуального права та встановлено певні обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, а саме: висновку державної експертизи землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу від 10.12.2014 №1624-14 та висновку експерта Рівненського відділення Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної оціночно - земельної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 15.12.2021 № 1974.

Разом з тим, колегія судів зазначає, що надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України є доказ, одержаний з порушенням закону, або доказ, яким не може бути підтверджена певна обставина.

В загальному доводи касаційної скарги ґрунтуються на необхідності додатково перевірити та переоцінити докази, визнати доведеними обставини, що не були встановлені у судових рішеннях саме так, як вважає скаржниця.

Інші наведені скаржницею обґрунтування вимог до суду касаційної інстанції стосуються оцінки встановлених судами обставин справи та досліджених ними доказів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.

В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Отже, скаржниці необхідно усунути зазначені недоліки шляхом надання до Верховного Суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів та уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити належні підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України).

Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19 залишити без руху.

Надати скаржниці строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко,

Судді Верховного Суду