ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого, судді - Смоковича М.І.,
Суддів - Амєліна С.Є.,
Весельської Т.Ф.,
Гуріна М.І.,
Юрченка В.В.,
при секретареві - Пархоменко О.В.,
з участю:
позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2.,
представника третьої особи СПД ФО ОСОБА_3. - ОСОБА_4,
провівши у відкритому судовому засіданні касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Васильківської міської ради Київської області та її виконавчого комітету, третя особа: суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3, про визнання недійсними рішень, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 вересня 2006 року, а також за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2007 року, -
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до Васильківської міської ради Київської області та її виконавчого комітету з позовами про визнання недійсними та скасування рішень виконавчого комітету Васильківської міської ради від 4 липня 1999 року за № 190 “Про розгляд та затвердження технічної документації по складанню договору на право тимчасового користування землею приватного підприємця ОСОБА_3. під павільйон товарів повсякденного попиту по вулиці Декабристів, 5” та від 29 жовтня 2002 року за № 233 “Про дозвіл на проведення реконструкції магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, визнання недійсним погодження проекту тимчасового встановлення торгівельного павільйону по вулиці Декабристів у місті Василькові, припинення добудови торгівельного приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією по АДРЕСА_1 міста Василькова.
Мотивуючи позовні вимоги, посилалися на те, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3. побудувала торгівельний павільйон на прибудинковій території жилого будинку № АДРЕСА_1 у місті Василькові Київської області, у якому вони проживають, та проводить його реконструкцію, чим порушує їх, позивачів, право користування прибудинковою земельною ділянкою.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 9 грудня 2005 року їх позовні заяви об'єднані у одне провадження.
Під час розгляду справи позивачі неодноразово доповнювали позовні вимоги (а. с. 80, 87, 218, т. 2; а. с. 31, 123, т. 3). З урахуванням доповнених позовних вимог, позивачі просять визнати недійсними та скасувати рішення Васильківської міської ради від 4 червня 1998 року “Про передачу повноважень міської ради щодо надання, вилучення та передачі земельних ділянок виконавчому комітету міської ради”, розпорядження Голови виконавчого комітету від 4 вересня 1998 року за № 198/8.09 “Про дозвіл ОСОБА_9. на відчуження павільйону по вулиці Декабристів, 5”, рішення виконавчого комітету Васильківської міської ради від 4 липня 1999 року за № 190 “Про розгляд та затвердження технічної документації по складанню договору на право тимчасового користування землею приватного підприємця ОСОБА_3. під павільйон товарів повсякденного попиту по вулиці Декабристів, 5” та від 29 жовтня 2002 року за № 233 “Про дозвіл на проведення реконструкції магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, а також просили визнати недійсним договір та додаткову угоду на право тимчасового користування землею, укладені між відповідачем та третьою особою, від 2 вересня 1999 року і 13 лютого 2004 року, визнати торгівельний павільйон ІНФОРМАЦІЯ_1, належний третій особі, самовільною забудовою, визнати протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо контролю за дотриманням законодавства з питань будівництва, а також зупинення незаконного будівництва, усунути перешкоди у користуванні ними прибудинковою земельною ділянкою.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2006 року провадження щодо позовних вимог про визнання самовільною забудовою торгівельного павільйону ІНФОРМАЦІЯ_1, належного третій особі, та усунення перешкод у користуванні прибудинковою земельною ділянкою закрито, з посиланням на те, що такі вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2007 року, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Окрім того, під час розгляду справи позивачами заявлялося клопотання про передачу справи на розгляд окружного адміністративного суду, у складі трьох суддів.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду від 18 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29 вересня 2006 року, відповідачам відмовлено у задоволенні такого клопотання.
Позивач ОСОБА_1., не погоджуючись з ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні клопотання, у жовтні 2006 року оскаржив їх до суду касаційної інстанції. У касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм процесуального права, він ставить питання про їх скасування та задоволення клопотання.
Окрім того, у лютому 2007 року позивачі оскаржили до Вищого адміністративного суду України й рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати зазначені рішення, а справу направити на новий розгляд суду першої інстанції у складі трьох суддів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились для розгляду справи, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Втім, з таким висновком погодитись не можна, оскільки відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративною юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, що виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області ряду рішень, за якими суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_3. надано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 у місті Василькові Київської області для розширення магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, розташованого на ній.
Позивачі, мешканці будинкуАДРЕСА_1, вважають, що рішеннями органу місцевого самоврядування порушено їх право користуватися прибудинковою територією, а тому просять їх скасувати та відновити порушене право, шляхом зобов'язання органу місцевого самоврядування знести магазин.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Дана справа не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, наведеного у пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України. У ній відсутній публічно-правовий спір, оскільки вимоги позивачів не стосуються захисту їх прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Наявний же у справі спір має приватноправовий характер, так як позивачами ставиться питання про відновлення їх права користуватися земельною ділянкою, прилеглою до будинку, у якому вони проживають.
Отже, між сторонами існує спір про право, що, у свою чергу, виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.
Якщо ж провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилом частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення у касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 та 157 цього Кодексу.
Окрім того, вирішуючи питання про прийняття позовних заяв до розгляду, судом не дана належна правова оцінка тому, що право власності чи користування спірною земельною ділянкою позивачами не оформлено, а відповідно до частини 1 статті 125 Земельного Кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Отже, враховуючи те, що позивачі не є законними землекористувачами, рішення органу місцевого самоврядування не можуть будь-яким чином порушувати їхні права чи інтереси.
Керуючись статтями 157, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити частково.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 січня 2007 року, а також ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 вересня 2006 року скасувати.
Провадження у справі у порядку адміністративного судочинства закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 право звернутися до суду у порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у порядку та з підстав, передбачених статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий, суддя М. І. Смокович
Судді С. Є. Амєлін
Т. Ф. Весельська
М. І. Гурін
В. В. Юрченко