Справа  2 -2339/10

  Р І Ш Е H НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 вересня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний  суд   Одеської області в складі:

            головуючого   судді – Присакар О.Я.,

    при секретарі –   Горбуновій Х.М.,

    за участю позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – Леснічевського Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського кооперативу «Україна» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ :

            ОСОБА_1 звернувся до  суду з позовом до сільськогосподарського кооперативу «Україна» про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що між ним та відповідачем був укладений договір позики № 23 від 05.09.2008 року, за яким позивач передав у власність відповідачу грошову суму у розмірі 8000 гривень та відповідач зобов’язався повернути цю суму в строк до 01.06.2009 року. Крім цього, відповідно до умов договору, у випадку порушення строків повернення суми за договором позики, відповідач повинен виплатити позивачу пеню у розмірі 25 % від суми позики. Просить зобов’язати сільськогосподарський кооператив «Україна» повернути йому заборгованість за договором позики № 23 від 05.09.2008 року на суму 8000 грн. та неустойку у сумі 2000 грн .

     В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов.

     В судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково, а саме в частині стягнення боргу за договором займу № 23 від 05.09.2008 року у розмірі 8000 грн., в частині стягнення неустойки у розмірі 2000 грн. відповідач позов не визнав.

           Вислухавши пояснення  позивача та представника відповідача, вивчивши  матеріали  справи,  суд    вважає, що  позов   підлягає задоволенню, виходячи з  наступного.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (кредитор) передає іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язаний повернути кредитору таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено в судовому засіданні, між СК «Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 23 від 05.09.2008 року, згідно цього договору розмір позики становить 8000 гривень, грошові кошти були передані по квитанції до прибуткового касового ордеру № 527 від 06.09.2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини визнані відповідачем не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні, представник відповідача визнав  факт укладення договору позики № 23 від 05.09.2008 року та визнав суму боргу у розмірі 8000 гривень.

Форма договору позики, передбачена ст. 1047  ЦК України дотримана сторонами.

 Відповідно до вимог ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.п. 2.1, 3.1 вищезазначеного договору позики, розмір позики становить 8000 гривень та остаточною датою повернення цієї суми зазначено  - 01 червня 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Згідно до вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2 вищезазначеного договору передбачено, що при порушенні позичальником строку повернення позики він повинен сплатити неустойку в розмірі 25 % від розміру позики.

Таким чином, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в наданих до матеріалів справи доказах, а саме  підтверджені документально, тому суд, враховуючи, що СК «Україна» взяті на себе зобов’язання, щодо повернення суми боргу за договором позики не виконали, вважає необхідним зобов’язати сільськогосподарський кооператив «Україна» повернути заборгованість за договором позики № 23 від 05.09.2008 року на суму 8000 грн. та неустойку у сумі 2000 грн.  

Судом встановлено, що ОСОБА_1 були понесені витрати пов’язані зі сплатою держмита на суму 100 грн., що підтверджено квитанцією № 3 від 09.12.2009 року та зі сплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., що підтверджено квитанцією № 4 від 09.12.2009 року.

За таких обставин, суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 88 ЦПК України стягнути з СК «Україна»  судові витрати понесені ОСОБА_1    

  Керуючись ст. 10, 60 ЦПК  України,   ст. ст. 551, 1046,1049 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського кооперативу «Україна» про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського кооперативу «Україна» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 23 від 05.09.2008 року на суму 8000 грн., неустойку у сумі 2000 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 100 гривень та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Суддя: