Справа № 2-791/2010 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
У складі: головуючого - судді Франчук О.Д.
при секретарі - Коршак О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Южноукраїнська цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
13.07.2009 року Комунальне підприємство «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (далі КП «ТВКГ») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за спожиті комунальні послуги в сумі 1104 грн. 79 коп., а також державне мито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.. Свої вимоги мотивувало тим, що відповідачка тривалий час не здійснює оплату комунальних платежів, що стало причиною звернення до суду.
В подальшому представник позивача зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за період з 01.06.2007 року по 01.09.2009 року за водопостачання та водовідведення в сумі 395 грн. 94 коп., за теплопостачання в сумі – 165 грн. 03 коп., а всього заборгованості за спожиті комунальні послуги в сумі 560 грн. 97 коп. та судові витрати в сумі 271 грн..
Ухвалою суду від 13.10.2010 року до участі у справі в якості співвідповідача було притягнуто повнолітню дочку відповідачки ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та пояснив, що ОСОБА_1, 1961 року народження, ОСОБА_2, 1989 року народження та неповнолітній ОСОБА_3, 1992 року народження на праві приватної власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1. Власники даної квартири не в повній мірі проводять оплату комунальних послуг, в зв’язку з чим у них утворилася заборгованість за водопостачання у розмірі 395 грн. 94 коп. та водовідведення – 165 грн. 03 коп.. Просив суд стягнути з повнолітніх власників вищезазначеної квартири, а саме зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «ТВКГ» заборгованість за спожиті комунальні послуги на загальну суму 560 грн. 97 коп., державне мито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн..
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та суду пояснила, що вони безпідставні так, як у неї заборгованості за спожиті комунальні послуги не має. Оплату комунальних послуг, які надавалися їй позивачем, здійснювала у відповідності до рахунків, пред’явлених останнім до сплати, що підтверджується копіями квитанцій. Просила відмовити в задоволенні позову.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, так як навчається на стаціонарному відділенні учбового закладу, який знаходиться в іншому населеному пункті. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Вислухавши представника позивача, відповідачку ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, двокімнатна квартира АДРЕСА_1, 25.03.2005 року була приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та належить на праві приватної власності ОСОБА_1, 1961 року народження, ОСОБА_2, 1989 року народження та ОСОБА_3, 1992 року народження в рівних долях (а.с. 93, 107, 143).
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належить і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов’язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
Відповідно до договору про надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення № 050-07/4890 від 03.01.2003 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1, остання є споживачем таких послуг, та зобов'язуються своєчасно їх оплачувати (а.с. 8-9).
Правилами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Відповідно до розрахунків КП ТВКГ, сума боргу ОСОБА_1 перед позивачем за період з червня 2007 року по 01.05.2009 року (а.с. 6) складала 1104 грн. 48 коп., з яких 316 грн. 48 коп. по опаленню та 788 грн. 31 коп. по водопостачанню та стокам.
Як видно з довідки (а.с. 20), наданої позивачем, була зменшена сума позовних вимог в зв’язку з частковим погашенням відповідачкою заборгованості за спожиті комунальні послуги та зазначена заборгованість, але вже станом на 01 вересня 2009 року за водопостачання та водовідведення – 395 грн. 94 коп., теплопостачання 165 грн. 03 коп., а всього 560 грн. 97 коп..
Вищезазначену суму заборгованості позивач підтвердив довідкою виданою ОСОБА_1 30 вересня 2009 року (а.с. 21), зазначивши, що сума щомісячного нарахування за опалення складає 45 грн. 10 коп., а за водопостачання відповідно до даних зафіксованих лічильниками.
В своїх уточненнях до позову, які надані були суду 18 грудня 2009 року (а.с. 31-32), позивачем приведена таблиця, складена на підставі довідки про відрахування грошових коштів на оплату комунальних послуг з заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2002 року по жовтень 2005 року та надано акт звірки розрахунків, який підписаний останньою власноручно (а.с. 36), відповідно до якого у неї за вищезазначений період утворилася заборгованість за спожиті комунальні послуги в сумі 329 грн. 36 коп., а розрахунок проведено суми боргу з 01 вересня 2001 року по 31 серпня 2009 року (а.с. 34-35).
В заяві датованій 17.09.2010 року (а.с. 106), позивач просить стягнути з відповідачки 560 грн. 97 коп. заборгованості за спожиті комунальні послуги за період з 01.06.2007 року по 01.09.2009 року.
В ході розгляду справи представник позивача в котрий раз уточнив позовні вимоги (а.с. 110) та остаточно просив стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 395 грн. 94 коп. за теплопостачання та 165 грн. 03 коп. за водопостачання і водовідведення, а всього 560 грн. 97 коп., зазначаючи при цьому , що така заборгованість утворилася у період з 01 лютого 2006 року по 31 серпня 2009 року.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області за № 638 від 25.12.2002 року (а.с. 113) тарифи на послуги водопостачання, водовідведення та тепловідведення, які надає КП ТВКГ, було погоджено та введено в дію з 01 березня 2003 року.
Тарифи для населення на вищезазначені послуги приведені в додатку до рішення виконкому (а.с. 114).
В сторону збільшення тарифи змінювалися рішеннями виконкому Южноукраїнської міської ради 31.08.2006 року за № 521 (а.с. 115), 29.08.2007 року за № 385 (а.с. 116), 10.12.2008 року за № 608 (а.с. 117) та 10.06.2009 року за № 186 (а.с. 119).
Починаючи з березня 2006 року ОСОБА_1 оплачувала надані КП ТВКГ комунальні послуги у відповідності до нарахувань підприємства, якими вони надавалися, що підтверджується наданими суду квитанціями.
Дослідивши зазначені квитанції, в судовому засіданні було встановлено, що ні в одній з них не підтверджено суми заборгованості, які просить стягнути з відповідачів на користь підприємства його представник. Більше того оплата проводилася у точній відповідності до приведених КП ТВКГ розрахунків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 та ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження законність та обґрунтованість позовних вимог та наявність у відповідачів перед КП ТВКГ заборгованості за спожиті комунальні послуги. Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «ТВКГ» задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 60, 208, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
З повним текстом рішенням суду сторони можуть ознайомитися 29 жовтня 2010 року.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О.Д. Франчук