Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.
Суддя-доповідач - Блохін А.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2010 року справа №2а-15991/10/0570
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Блохіна А.А., суддів: Лях О.П., Горбенко К.П., при секретареві Сухоцькій Д.Ю., за участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача Муштіній І.Г.- розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року у справі № 2а-15991/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
22 червня 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року провадження в адміністративній справі № 2а-15991/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії — закрито, на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року у справі № 2а-15991/10/0570 у задоволенні позову до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області було відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Позивач у судовому засіданні, доводи апеляційної скарги підтримав, просив останню задовольнити, проти чого заперечував представник відповідача, який вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Апеляційним судом встановлено, що в період з 21 лютого 1995 року по 20 грудня 2005 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України.
20 грудня 2005 року відповідно до наказу УМВС України в Донецькій області № 389 від 14.12.2005 року ОСОБА_2 був звільнений на підставі пп. “ж” п. 64 (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
В березні 2010 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Донецьку ради із заявою про надання пільг по оплаті житла та комунальних послуг. Листом № 02-05/6 -639/08 від 09.04.2010 року позивач отримав відмову у зв’язку з відсутністю довідки про право на пільги.
В травні 2010 року позивач звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області із заявою про видачу довідки про підтвердження права на передбачені ст. 22 Закону України “Про міліцію” пільги по оплаті житла та усіх видів комунальних послуг.
У задоволенні вказаної заяви йому було відмовлено з посиланням на те, що підстава звільнення зі служби не відповідає підставам звільнення, визначеним ст. 22 Закону України “Про міліцію”, про що на його адресу направлено лист від 05.03.2010 року № щ-52.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 18 Закону України «Про міліцію», порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про міліцію», працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством.
Відповідно до вимог частини 7 статті 22 вищенаведеного Закону, за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
Згідно пункту 7 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі в органах внутрішніх справ до такого віку особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби - 45 років.
Враховуючи те, що позивач звільнився з органів внутрішніх справ України за власним бажанням, а не на підставках зазначених частиною 7 статті 22 Закону України “Про міліцію”, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, надавши позивачу довідку № 10/94 від 07.04.2010 року, та відмовив в наданні довідки про право на пільги діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством,і не порушив права та законі інтереси позивача .
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року у справі № 2а-15991/10/0570 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії– залишити без змін.
Ухвала прийнята колегією суддів у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені в судовому засіданні 14.09.2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.
Ухвала складена у повному обсязі 17.09.2010 року.
Головуючий: А.А.Блохін
Судді: О.П. Лях
Горбенко К.П.