Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року справа №2а-1469/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Шишов О.О.
суддів Сіваченка І.В., Дяченко С.П.
в письмовому провадженні
розглянувши апеляційну скаргу Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі № 2а-1469/10/1270 (суддя Пляшкова К.О. )
за позовом Закритого акціонерного товариства «ТЕРМО»
до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції
про визнання дій протиправними
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2010 року Закрите акціонерне товариство «ТЕРМО» звернулося до суду з адміністративним позовом до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання протиправними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з приводу винесення постанов про арешт коштів боржника від 09.09.2009; визнання протиправними дій державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з приводу проведення дій примусового списання грошових коштів з розрахункових рахунків ЗАТ «Термо»; скасування постанов про арешти на рахунки в банківських установах, а саме: р/р 26000039901102 в Акціонерно-комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005; р/р 2600001002939 російський рубль, р/р 2600001002939 долар США, р/р 2600001002939 євро, р/р 2600001002939 українська гривня в ВАТ «Укрексімбанк» м. Луганськ, МФО 304289; р/р 26000040000065, № 260090011055 у ВАТ «Український банк реконструкції та розвитку» м. Київ, МФО 380883; р/р 26000121005759 російський рубль, р/р 26000121005759 долар США, р/р 26000121005759 євро, р/р 2600212100575 українська гривня в АБ «Укркомунбанк» м. Луганськ, МФО 304988; р/р 26008301138830 Луганська міська філія ВАТ «Ощадбанк» м. Луганськ, МФО 364393; р/р 26000040000140 російський рубль, р/р 26006040000144 долар США, № 26000040000560 євро, № 26007040000002 українська гривня, ЛФ АКБ «Індустріалбанк» м. Луганськ, МФО 304751.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що державним виконавцем при накладенні арешту на кошти підприємства були порушені вимоги ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», крім того дії по списанню грошей з рахунків підприємства було виконано під час зупинення виконавчого провадження.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі № 2а-1469/10/1270 позовні вимоги задоволені в повному обсязі, а саме визнані протиправними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо проведення примусового списання грошових коштів з розрахункових рахунків закритого акціонерного товариства «Термо». Визнані протиправними та скасовані постанови Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 09.09.2009 про накладення арештів на кошти закритого акціонерного товариства «Термо», які знаходяться на рахунках: р/р 26000039901102 в Акціонерно-комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005; р/р 2600001002939 російський рубль, р/р 2600001002939 долар США, р/р 2600001002939 євро, р/р 2600001002939 українська гривня в ВАТ «Укрексімбанк» м. Луганськ, МФО 304289; р/р 26000040000065, № 260090011055 у ВАТ «Український банк реконструкції та розвитку» м. Київ, МФО 380883; р/р 26000121005759 російський рубль, р/р 26000121005759 долар США, р/р 26000121005759 євро, р/р 2600212100575 українська гривня в АБ «Укркомунбанк» м. Луганськ, МФО 304988; р/р 26008301138830 Луганська міська філія ВАТ «Ощадбанк» м. Луганськ, МФО 364393; р/р 26000040000140 російський рубль, р/р 26006040000144 долар США, № 26000040000560 євро, № 26007040000002 українська гривня, ЛФ АКБ «Індустріалбанк» м. Луганськ, МФО 304751.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п.5.1.3. Інструкції про проведення виконавчих дій, який передбачає, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця (додаток 36). Згідно додатку 36 до п.5.1.3 встановлено, що у постанові про арешт коштів боржника зазначається назва документу (документів), примусове виконання яких здійснюється, дата його (їх) видачі, назва органу чи посадової особи, яка видала документ, резолютивна частина документа(ів), що не було виконано держвиконавцем, та неправомірно включено до коштів на які накладено арешт, суми виконавчого збору. Крім того під час зупинення виконавчого провадження 16 лютого 2010 року неправомірно виставлені платіжні вимоги.
З постановою відповідач - Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме позивачем було пропущено 10 – денний строк на оскарження постанов про арешт коштів боржника, встановлений ст.55 Закону України «Про виконавче провадження».Судом не застосовано норми ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», а саме стягнення на майно божника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору.
Особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
Частиною 4 статі 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
На виконанні в Жовтневому ВДВС Луганського міського управління юстиції з 02.10.2008 року знаходиться зведене виконавче провадження № 3/673 про стягнення з ЗАТ «Термо» на користь фізичних, юридичних осіб та держави боргу, що підтверджується обліковою карткою на зведене провадження (а.с. 46-49).
09.09.2009 державним виконавцем на підставі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанови про арешт коштів боржника, які складаються з сум боргу та виконавчого збору, в установах банків: АБ «Укркомунбанк», ВАТ «Український банк реконструкції та розвитку», ВАТ «Укрексімбанк», ЛФ АКБ «Індустріалбанк», АІБ «Укрсиббанк», ВАТ «Ощадбанк» (а.с. 74-80).
У судовому засіданні встановлено, що постанови від 09 вересня 2009 року про накладення арешту були винесені після прийняття постанови від 09 вересня 2009 року начальником Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження.
У частинах 1-5, 8 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (який діяв на 09 вересня 2009 року) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Арешт на майно боржника відповідно до статті 55 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» може накладатися державним виконавцем шляхом:
- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про неправомірність винесення постанов про арешт грошових коштів є помилковим, оскільки у даному випадку державний виконавець діяв в межах своїх повноважень відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 № 74/5.
Розглядаючи вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо списання грошових коштів, а саме складання платіжних вимог від 16 лютого 2010 року колегія суддів приходить до наступного.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»).
10.09.2009 у зв’язку з надходженням скарги на дії державного виконавця винесено постанову про зупинення виконавчого провадження (а.с. 80). 23.09.2009 до відділу ДВС надійшов лист ЗАТ «Термо», в якому повідомлялося, що все майно, належне боржнику, знаходиться в заставі банків (а.с. 81).
16.02.2010 державним виконавцем виставлено платіжні вимоги для списання коштів з арештованих рахунків боржника (арк. справи 7-8). 25.02.2010 на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в сумі 31,26 грн., які були перераховані, як витрати на виконавче провадження.
Згідно положень ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 4.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 № 74/5, виконавче провадження зупиняється у випадку прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 4.7.5. Інструкції про проведення виконавчих дій упродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, установленому статтями 28, 32, 33, 78, 79, 80 Закону (606-14), а також вживати заходів щодо розшуку боржника або його майна. Цей строк не входить у строки здійснення виконавчого провадження (за винятком випадків, коли судом було скасовано постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач здійснював виконавчі дії щодо списання коштів з арештованих рахунків позивача в період, коли виконавче провадження було зупинено, всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій.
При таких обставинах колегія вважає, що суд першої інстанції правильно зробив висновок про визнання дій державного виконавця щодо списання коштів з арештованих рахунків неправомірними.
Пунктом 3 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року підлягає скасуванню в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 09 вересня 2009 року. про накладення арештів на кошти ЗАТ «Термо». В іншій частині постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі № 2а-1469/10/1270 задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі № 2а-1469/10/1270 скасувати в частині задоволення вимог про визнання протиправними та скасування постанов Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 09.09.2009 про накладення арештів на кошти Закритого акціонерного товариства «Термо», які знаходяться на рахунках: р/р 26000039901102 в Акціонерно-комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005; р/р 2600001002939 російський рубль, р/р 2600001002939 долар США, р/р 2600001002939 євро, р/р 2600001002939 українська гривня в ВАТ «Укрексімбанк» м. Луганськ, МФО 304289; р/р 26000040000065, № 260090011055 у ВАТ «Український банк реконструкції та розвитку» м. Київ, МФО 380883; р/р 26000121005759 російський рубль, р/р 26000121005759 долар США, р/р 26000121005759 євро, р/р 2600212100575 українська гривня в АБ «Укркомунбанк» м. Луганськ, МФО 304988; р/р 26008301138830 Луганська міська філія ВАТ «Ощадбанк» м. Луганськ, МФО 364393; р/р 26000040000140 російський рубль, р/р 26006040000144 долар США, № 26000040000560 євро, № 26007040000002 українська гривня, ЛФ АКБ «Індустріалбанк» м. Луганськ, МФО 304751.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства «Термо» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 09.09.2009 про накладення арештів на кошти Закритого акціонерного товариства «Термо», які знаходяться на рахунках: р/р 26000039901102 в Акціонерно-комерційному інноваційному банку «Укрсиббанк», м. Харків, МФО 351005; р/р 2600001002939 російський рубль, р/р 2600001002939 долар США, р/р 2600001002939 євро, р/р 2600001002939 українська гривня в ВАТ «Укрексімбанк» м. Луганськ, МФО 304289; р/р 26000040000065, № 260090011055 у ВАТ «Український банк реконструкції та розвитку» м. Київ, МФО 380883; р/р 26000121005759 російський рубль, р/р 26000121005759 долар США, р/р 26000121005759 євро, р/р 2600212100575 українська гривня в АБ «Укркомунбанк» м. Луганськ, МФО 304988; р/р 26008301138830 Луганська міська філія ВАТ «Ощадбанк» м. Луганськ, МФО 364393; р/р 26000040000140 російський рубль, р/р 26006040000144 долар США, № 26000040000560 євро, № 26007040000002 українська гривня, ЛФ АКБ «Індустріалбанк» м. Луганськ, МФО 304751.
В іншій частині Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року у справі № 2а-1469/10/1270 залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкласти на строк – 5 днів.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: О.О. Шишов
Судді: І.В.Сіваченко
С.П Дяченко