Справа №2-469

2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    26 лютого 2010 року. Першотравневий районний суд м.Чернівці

в складі:

головуючої судді Стоцької Л.А.

при секретарі Котелевській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Бісер» про повернення пайового внеску, відсотків та моральної шкоди-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Кредитної спілки «Бісер» про повернення пайового внеску, відсотків та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона була членом кредитної спілки «Бісер» з 06.02.2007 року по 12.02.2009 року та на протязі цього часу сплачувала до каси спілки відповідні внески, і станом на 26.02.2008 року нею було внесено в касу кредитної спілки 10 000 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру.

12.02.2009 року у відповідності до встановленого порядку вона подала письмову заяву з проханням повернути їй пай та проценти на ім'я керуючого Голови правління кредитної спілки «Бісер», який прийняв рішення про задоволення заяви і в резолюції на заяві пропонував правлінню кредитної спілки задовольнити клопотання з урахуванням викладених в заяві обставин.

Проте, кредитною спілкою не було вчинено належних дій, і коштів вона не отримувала, що змушувало її неодноразово звертатись до правління кредитної спілки і тільки з 04.03.2009 року їй почали повертати пай, всього повернувши 4 400 грн.

Вважає, що утримуючи значну частку паю, відповідач порушив вимоги ст. 509 ЦК, згідно якої повинен був виплатити всю суму.

Стягнення з відповідача залишку паю, дивідендів та моральної шкоди обгрунтовує посиланням на ст. 11 ЦК, п.9 ст.16 ЦК України.

Крім цього, з вини відповідача вона понесла моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона змушена була неодноразово вести переговори зі спілкою про виплату вкладу, при цьому постійно нервувала та переживала. Маючи заощадження, вона не має змоги розпорядитись своїми коштами на свій розсуд.

На ці гроші вона розраховувала, та у зв'язку з економічною кризою ціни на все зростають і вона втрачає шанси на лікування. Переживання про подальшу виплату її заощаджень завдає їй додаткових моральних страждань, порушує нормальний ритм її життя. Свою моральну шкоду вона оцінює у 1 000 гривень.

У зв’язку з цим просила позов задовольнити та винести рішення, яким стягнути з відповідача на її користь:

-  залишок паю в розмірі 5 600 грн.,

- дивіденди в розмірі 3 000 грн.,

- відсотки на суму боргу та дивіденди в розмірі 220, 48 грн.,

та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього на суму 9 715 грн.

В ході розгляду вказаної цивільної справи по суті, ОСОБА_1 було збільшено розмір позовних вимог, позивач просила стягнути заборгованість з врахуванням індексу інфляції 2053 грн.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача заборгованість загальною сумою 11 873,48 грн..

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала та підтвердила викладені у ньому обставини. Просила позов задовольнити.

Помічник прокурора Нараєвська О.В., яка представляла інтереси ОСОБА_1, в судовому засіданні також підтримала позов та підтвердила викладені у ньому обставини.

Представник відповідача кредитної спілки "Бісер" – Ковальчук А.О. позов не визнала повністю, підтвердила свої пояснення, викладені в запереченнях до позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється членом кредитної спілки «Бісер» з 06.02.2007 року.(а.с.8)

Відповідно до цього, вносила в Спілку внески, а Спілка приймала ці внески та зобов’язувалася вживати заходів для забезпечення вказаного рівня дохідності разом з забезпеченням фінансової стабільності та захисту вкладів, згідно до статуту: додатковий пайовий внесок в розмірі 5 000 грн. – 06.02.2007 року, пайовий внесок в розмірі 3 000 грн., додатковий внесок в розмірі 2 800 грн. – 08.02.2008 року, додатковий внесок в розмірі 2 500 грн. – 26.02.2008 р, додатковий пайовий внесок в розмірі 1 000 грн. – 12.03.2008 року (а.с. 9-10).

Позивач, як власник грошових коштів, передала їх на зберігання відповідачеві, який зобов'язався зберігати їх та повернути з виплатою відповідних процентів, а тому позивач, відповідно до ст. 41 Конституції України, яка є законом прямої дії і має вищу юридичну силу, має право розпоряджатись своєю власністю, а відповідно до вимог  ст. 22 Конституції конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому відповідач зобов'язаний, відповідно до вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, виконати вимогу позивача про повернення йому його вкладів у строк зазначений в договорі протягом двох днів з дня звернення, що грунтується на положеннях статей 1066, 1074, 1075 ЦК України, які регулюють спірні відносини, в ст. 1058 ЦК України зазначено, що за договором банківського вкладу банк зобов'язується виплачувати вкладникові суму вкладу та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором, а відповідно до вимог ч. 2 ст. 1060 ЦК України умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною, відповідно до вимог ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 10 ч.5 та ч.1 ст. 11 Закону України «Про кредитні спілки» членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов'язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок, крім цього члени кредитної спілки мають право одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЗУ «Про кредитні спілки» внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Позивачка  подала письмову  заяву до кредитної спілки про повернення їй пайового внеску

Відповідно до п.17.4  Статуту Кредитної спілки „Бісер” кожен  член кредитної спілки має право в будь-який час вийти з кредитної спілки за власним бажанням. Для цього він повинен подати письмову заяву до правління про добровільний вихід з кредитної спілки.  П. 17.7 Статуту передбачено, що отримання обов’язкового пайового внеску фізичної особою можливе лише  у разі припинення її членства в кредитній спілці.  

Отже, бажання позивачки отримати всю суму внеску є проявом її бажання вийти з членів спілки.

Повернення спілкою частини внеску є визнанням вимоги позивача.

Відповідно до ст. 526 ЦК  України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.  

Виходячи з наведеного суд приходить до переконання, що вимоги позивача про повернення відповідачем його грошового вкладу є підставними і підлягають до задоволення.

Враховуючи те, що відповідачем грубо порушено законні права та інтереси позивача, відмова  у задоволенні його законних вимог що свідчить про явну неповагу відповідача до законних конституційних прав позивача, тому суд приходить до переконання, що відповідач порушив цивільне право позивача, який, відповідно до вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, має право на відшкодування заподіяної моральної шкоди, оскільки порушеним цивільним правом позивача є те, що він не міг на свій розсуд розпорядитись своїми грошовими коштами і, як твердить позивач, він має упущену вигоду, позивач повинен був через протиправну поведінку відповідача вживати додаткових заходів для відновлення свого порушеного права, було порушено його нормальний ритм життя та фізичний стан, чим позивачеві завдано моральну шкоду, яку, враховуючи всі обставини справи, суд визначає у розмірі 1 000 грн. і яку слід стягнути з відповідача в користь позивача.

Також, на погляд суду, підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення відповідно до розрахунку в сумі 2053 грн.

Так, відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.  

Таким чином, вказаною нормою закону визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Керуючись ст.ст. 22,41 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 64, 88, 130, 174, 208,209, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1058, 1060, 1074, 1075, 23, 1167 ЦК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки «Бісер» на користь ОСОБА_1 заборгованість загальною сумою 11 873,48 грн., відповідно, -  залишок паю в розмірі 5 600 грн., дивіденди в розмірі 3 000 грн., відсотки на суму боргу та дивіденди в розмірі 220, 48 грн., заборгованість з врахуванням індексу інфляції в розмірі 2053 грн. та 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  Першотравневого

районного суду м.Чернівці                     Стоцька Л.А.