Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2010 року справа №2а-1052/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Шаптала Н.К.
суддів: Шишова О.О., Лях О.П.
при секретарі судового засідання: Супрун О.О.
За участю:
представника позивача Щочки В.М.
представника відповідача Ніколаєвої Н.А.
розглянувши апеляційну скаргу Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010р. по справі 2а-1052/10/1270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс»
про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 29 січня 2010 року недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з адміністративним позовом до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 29 січня 2010 року відповідно якому, як вважає податкова інспекція, встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 52117грн. за червень 2009 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року позов задоволений, повідомлення-рішення Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області 0000042301/0 від 29 січня 2010 року визнано протиправним та скасовано. У постанові суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Південьсхіденергосервіс» діяв відповідно вимогам закону «Про податок на додану вартість» та має право на отримання бюджетного відшкодування, а неможливість податкової інспекції перевірити постачальника по ланцюгу придбання товару не може бути підставою для того щоб зробити висновок про завищення ТОВ «Південьсхіденергосервіс» бюджетного відшкодування.
З постановою суду першої інстанції не погодилася відповідач - Алчевська об’єднана державна податкова інспекція в Луганській області та звернулася з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу. Вказала, що, відповідно положень Закону України «Про податок на додану вартість» право ТОВ «Південьсхіденергосервіс» на бюджетне відшкодування залежить факту сплати постачальниками по всьому ланцюгу постачання ПДВ до бюджету. Оскільки по ланцюгу придбання товару ТОВ «Південьсхіденергосервіс» у ПП «Укрфінес» та придбання останнім у ПП «Беніста» неможливо перевірити сплату ПДВ до бюджету постачальником у зв’язку з відсутністю ПП «Беніста» за юридичною адресою, тому вважали, що ТОВ «Південьсхіденергосервіс» невірно вказало про бюджетне відшкодування у розмірі 52117грн. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, вказав, що право на включення ПДВ до складу податкового кредиту не виникає з факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару та на даний час неможливо перевірити всіх контрагентів – постачальників, а саме ПП «Беніста», з питання включення суми ПДВ по відвантаженому товару до складу податкових зобов’язань по ланцюгу до виробника. У зв’язку з чим, вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що призвело, на його думку, до неправильного вирішення спору. Просив суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Південьсхіденергосервіс».
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс» у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вказала, що при придбанні товару, вони мають право на бюджетне відшкодування, оскільки діяли відповідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та вказаний Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Брянківської міської ради Луганської області 25 червня 2007 року за № 13851020000000249, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію № 539056 (арк.справи №23).
Співробітниками Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області проводилася перевірка ТОВ «Південьсхіденергосервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2009 року, за результатом якої підтверджені заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ - 52117 грн. за червень 2009 що вказано в акті № 105/231-34970433 від 22 січня 2010року (арк.справи № 24)
20.07.2009 року позивачем до Алчевської ОДШ подана основна податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2009 року (вх.№ 6655), а 20.08.2009 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку 3 виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2009 року (вх .N 7582), розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 року.
В акті вiдповiдача N 105/231-34970433 вiд 22.01.2010 року зазначено, що в ході проведення зустрічних перевірок ПП «Укрфінес» були встановлені по ланцюгу до виробника взаємовідносини ПП «Укрфiнес» з фірмою ПП «Беніста», що має ознаку «фіктивної». ПП «Укрфінес» проведена закупка металопрокату у ПП «Беніста», яке за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження не встановлено. Тому, відповідачем робиться висновок про завищення позивачем заявленої суми до бюджетного відшкодування у розмірі 52117 грн.
Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість " бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згiдно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартiсть" податковий кредит звiтного перiоду складається iз сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звiтному перiодi у зв'язку з придбанням товарів (робiт, послуг), вартiсть яких вiдноситься до складу валових витрат виробництва (обiгу) та основних фондiв чи нематерiальних активiв, що пiдлягають амортизацii.
Вiдповiдно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважасться дата здiйснення першої з подiй: або дата списання коштiв з банкiвського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки вiдповiдного рахунку (товарного чека) - в разi розрахункiв з використанням кредитних дебетових карток або комерцiйних чекiв; або дата отримання податкової накладної, що засвiдчує факт придбання платником податку товарів (робiт, послуг).
Факт придбання ТОВ «Пiвденьсхiденергосервiс» у ПП «Укрінфес» підтверджується податковими накладними № 21/05-13 вiд 21.05.09 р., № 26/05-14 вiд 26.05.09 р., № 29/05-15 вiд 29.05.09 р. (арк.справи 50-52), та виписками по рахунку у яких підтверджені платежі про оплату товара № 418 вiд 21.05.09 р., № 440 вiд 26.05.09 р., № 459 вiд 29.05.09 р. (арк.справи 53-55).
Згiдно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вapтiсть" не дозволяєтъся включення до податкового кредиту будъ-яких витрат по сплатi податку, що не пiдтвердженi податковими накладними чи митними декларацiями, а при iмпортi робiт (послуг) - актом прийняття робiт (послуг) чи банкiвсъким документом, який засвiдчує перерахування коштiв в оплату вартості таких робiт (послуг).
Колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про підтвердження витрат по сплатi податку на додану вapтість на суму 432493,04 грн.
Згiдно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону якщо в наступному податковому перiодi сума, визначена згiдно з пiдпунктом 7.7.1 цієї статті має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значения, яка дорiвнює сумі податку, фактично сплаченiй отримувачем товарів (послуг) у попереднiх перiодах постачальникам таких тoвapiв (послуг).
Відповідно вимог п.п. 7.7.3, 7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку самостiйно приймає рiшення про зарахування належної повної суми бюджетного вiдшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових перiодiв, i якщо цей платник приймас рiшення про повернення повної суми бюджетного вiдшкодування на поточний рахунок у банку, такий платник подає вiдповiдному податковому органу податкову декларацiю та заяву про повернення такої ПОВНОї суми бюджетного вiдшкодування, яка вiдображається у податковiй деларації.
У судовому засіданні представник Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції оспорював право підприємства на бюджетне відшкодування, та не оспорював порядок та цифрові значення розрахунку суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.
Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України “Про податок на додану вартість”.
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов’язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від результатів проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання неправомірним та скасування повідомлення-рішення Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області № 0000042301/0 від 29 січня 2010 року, оскільки Закон України «Про Податок на додану вартість» не передбачає для цього перевірку даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відшкодування від’ємного значення ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Крім того колегія зазначає, що суд першої інстанції у мотивувальній частині помилково вказав що виходячи з приписів п.1.8. статті 1 та статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ «Південьсхіденергосервіс» фактично було сплачено до державного бюджету суми податку на додану вартість, які відображені у визначеної податкової декларації та заявлені до відшкодування на загальну суму бюджетного відшкодування, оскільки сутність ПДВ полягає в тому, що він є частиною створеної вартості, яку стягують з покупців усіх видів товарів та послуг.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає постанову місцевого суду такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Ухвалила:
У задоволені апеляційної скарги Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року у справі 2а-1052/1270 - відмовити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2010 року по справі 2а-1052/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс» до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганської області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 29 січня 2010 року недійсним – залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 08 липня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий Н.К.Шаптала
Судді О.О.Шишов
О.П.Лях