Справа № 2-4021/10р.

                          РІШЕННЯ  

       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 «25» жовтня 2010 року              Ленінський районний суд м. Луганська,  

у складі головуючого - судді               Кравченко Н.О.,  

при секретарі                                          Гусєвій К.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Луганська цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі Луганської філії міжрайонного управління по експлуатації газового господарства про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди, визнання заборгованості безнадійною, зобов’язання вчинити певні дії,-      

                                                          ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом  в якому зазначив наступне.

Позивач є власницею домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В липні місяці 2001 року позивач встановила прибор обліку природного газу ( газовий лічильник) НОМЕР_1 . С цього часу позивач здійснює оплату за надану послугу згідно показаніям прибора обліку. По розрахункам позивача вона не має заборгованності за надані газові послуги. Відповідач  у свою чергу систематично надсилав позивача повідомлення про наявність заборгованності за споживчий природний газ у сумі близько 6000 грн. 26.04.2010 року позивач звернулапсь до відповідача з заявою про наданння розрахунку заборгованності з указанням періодів за які ця заборгованність нарахована.Відповідь відповідач на заяву не надав. 13.05.2010 року відповідач призупинив надання послуг з газопостачання за адресою позивача, вказавши в повідомленні, що позивач має заборгованність за викоростанний прирордний газ за 29 289 м-3 в сумі 5983,68 грн.

    Вказані дії відповідача позивач вважає  безпідставними та неправомірними, оскільки  у позивача відсутня заборгованість за споживчий газ, про свідчать квітанції. Також позивач вважає, що неправомірними діями відповідача їй було причинено моральну шкоду у вигляді емоційних та психологічних переживань.Моральну шкоду позивач оцінює в суммі 2000 грн.

Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача пов’язані з призупиненням надання послуг газопостачання в належне  позивачу на праві приватної власності домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1. Зобов’язати відповідача поновити надання послуг газопостачання в належне позивачу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. Стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 2000 грн., та суму судового збору. До початку розгляду справи по суті позивачем доповнено позовні вимоги, а саме позивач просить визнати  заборгованість з оплати за послуги газопостачання яка утворилася на особовому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 за період з січня 1996 року  по липень 2001 року в сумі 5910, 88 грн безнадійною та зобов’язати  відповідача  провести списання з особового рахунку НОМЕР_3 ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 безнадійну заборгованість за послуги газопостачання в сумі 5910 грн. 88 коп.

В судовому  засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала пояснення аналогічні заявленим вимогам, просила позов задовольнити   у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення уточненого позову заперечував.

Суд вивчивши матеріали справи,  вважає,  що позов таким, що  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивачу на праві приватної власності належить домоволодіння , розташоване за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 5).

Між позивачем та відповідачем було укладено договір про  надання послуг з газопостачання від 05.07.2001 року ( а.с.51-52). Відповідно до умов договору позивач зобов’язалась своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання.

18.07.2001 року позивачем було встановлено газовий лічильник НОМЕР_1 ( а.с.10-13).

Згідно повідомлення відповідача на час встановлення газового лічильника у позивача існувала заборгованність в сумі 6324,57 грн ( а.с.55).

 Пунктом 9  договору надання послуг з газапостачання від 05.07.2001 року встановлено, що споживач повинен у разі наявності на час укладання договору заборгованності за отримані послуги з газопостачання погодити графік погашення заборгованності. При цьому в договорі вказується величина заборгованності та графік погашення.

Відповідно до змісту вище вказаного договору (а.с. 52), укладеного між позивачем та відповідачем сума заборгованності на час укладання договору не вказана, як і не вказан графік погашення заборгованності.

Крім   того, в наданих відповідачем витягах з особового рахунку  позивача НОМЕР_2 не вказаний період  часу за який нарахована заборгованість ( а.с.47-50).

Згідно змісту довідки, наданої представником відповідача в судовому засіданні сума заборгованості на момент встановлення газового лічильника 18.07.2001 року складає 6324 гривні 57 копійок.

Також суд встановив, що згідно повідомлення відповідача, направленного на адресу позивача вказана заборгованість в сумі 5983 грн. 68 коп, але не вказано за який період (а.с.9).

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повина  надати докази тіх обставин, на які посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно копіям квитанцій про оплату за платіж Межрайгаз, позивач за період з 2007 і до моменту подачі позову до Ленінського районного суду м. Луганська здійснювала оплату за надані їй відповідачем послуги постачання природного газу по показникам лічильника в повному обсязі, заборгованості не існує. ( а.с.19-28).

Таким чином суд приходить до висновку, що наявність заборгованості з причин якої позивачу була призупинена подача природного газу  відповідачем не доказана, у зв’язку з чим дії відповідача по призупиненю подачі природного газу до домоволодіння позивача неправомірні.

Відповідно до ст.. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Згідно ст.. 256 ЦК України позовна давність – це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.267 ЦК  України суд за заявою сторони у спорі  застосовує позовну давність, строк якої для спірних правовідносин – три роки.  

  Судом встановлено, що заборгованість у відповідача перед позивачем виникла за період з з 01.07.1996 року по 2001 рік, що підтверджено довідкою.

Відповідно до п.4 Наказу Міністерства Фінансів України № 237 від 08 жовтня 1999 року «Про затвердження Положення стандарту бухгалтерського обліку» безнадійна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість за якою пройшов строк позовної давності.

Таким чином заборгованість на особовому рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_1, яка утворилася за період з 1996 року по 2001 рік має бути визнана безнадійною та підлягає списанню в розмірі 5910 гривень 88 копійок.

          Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Сума моральної шкоди, що заявлена  позивачем до відшкодування визначена в сумі 2000 гривень . Суд враховує пояснення позивача щодо завданої їй моральної шкоди, а також суму завданої матеріальної шкоди та вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не  підлягають  задоволенню.  

    Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.  

               Суд вважає недоведеною наявність спричинення позивачу моральної шкоди.

        Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.            

Керуючись ст.ст.  11, 59, 60, 88, 130,  209, 212 – 215 ЦПК України, 256, 257, 1167 ЦК України, суд, -

                  ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до   Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі Луганської філії міжрайонного управління по експлуатації газового господарства про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди, визнання заборгованості безнадійною, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.    

Визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі Луганської філії міжрайонного управління по експлуатації газового господарства  пов’язані з призупиненням надання послуг газопостачання в належне   ОСОБА_1 на праві приватної власності домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі Луганської філії міжрайонного управління по експлуатації газового господарства поновити надання послуг газопостачання в належне ОСОБА_1 домоволодіння за адресою АДРЕСА_1.

Визнати заборгованість з оплати за послуги з газопостачання на особовому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 в розмірі 5 910 ( п’ять тисяч дев’ятсот десять) гривень 88 копійок безнадійною.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі Луганської філії міжрайонного управління по експлуатації газового господарства поновити надання послуг газопостачання провести списання безнадійної заборгованості, яка утворилася  на особовому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_2 за адресою АДРЕСА_1 в розмірі 5 910 ( п’ять тисяч девятьсот десять) гривень 88 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі Луганської філії міжрайонного управління по експлуатації газового господарства на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати в розмірі 8,50 гривень сплаченого державного мита та 120 гривень 00 копійок витрат пов’язаних з оплатою інформаційно-технічного забезпечення.

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у десятиденний строк після оголошення рішення апеляційної скарги. Особам, які не були присутні в судовому засіданні при оголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

Головуючий:                                                                                  Н.О.Кравченко