ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 29 липня 2010 року           < Час проголошення >           № 10/137

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді:                                     Пісоцької О.В.,

за участю:

секретаря

судового засідання              Кузьменкової С.П.,          

-          ОСОБА_2,

-          представника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві - Пестієнко М.В.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою  ОСОБА_2

доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

пробездіяльність щодо перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2008 року ОСОБА_2 (далі –      ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі –управління ПФ, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною відмову управління ПФ в перерахуванні йому пенсії у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, скасувавши рішення останнього, викладене у листі            від 06 вересня 2007 року №19224/12;  

- визнати за позивачем право на перерахунок пенсії;

- зобов’язати відповідача перерахувати пенсію з 01 квітня 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 послався на те, що він у вересні 1989 року звільнений з військової служби у Збройних Силах у запас, виключений із списків особового складу та всіх видів військового забезпечення і направлений для зарахування на військовий облік до військового комісаріату. На даний час знаходиться на обліку в управління ПФ.

Оскільки, з 01 квітня 2007 року у Збройних Силах України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році»від 28 березня 2007 року №594 (далі –Постанова №594) та Наказу Міністра оборони України «Про встановлення граничних розмірів премії військовослужбовцям Збройних Сил України»від 14 квітня 2007 року №175 (далі –Наказ №175), відбулися зміни щодо розміру забезпечення військовослужбовців, позивач 15 серпня 2007 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії.

Проте, управління ПФ листом від 06 вересня 2007 року неправомірно, на думку позивача, відмовило йому у вчиненні перерахунку пенсії.

ОСОБА_2 позовні вимоги просив задовольнити, стягнувши з відповідача на його користь судові витрати.

Управління ПФ заперечувало стосовно задоволення позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на наступне.

Наказ Міністерством оборони України Наказ від 14 квітня 2007 року №175 не зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому носить внутрішній характер та не може бути застосований органами Пенсійного фонду України.

Крім того, Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»від     30 січня 2007 року №3-1 встановлено, що при виникненні підстав для проведення перерахунку пенсій уповноважені структурні підрозділи зобов’язані у п’ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Така вимога Міністерством оборони України не виконана, а тому управління Пенсійного фонду України не повідомлені в установленому порядку про необхідність перерахунку пенсій окремим категоріям військовослужбовців, що усуває вчинення будь-яких дій стосовно перерахунку пенсій відповідно до            Наказу №175.

Таким чином, відповідь 06 вересня 2007 року надана позивачу у межах повноважень управління ПФ, не суперечить вимогам чинного законодавства та не може порушувати прав позивача.

В судовому засіданні представник відповідача просила у позові ОСОБА_2 відмовити.

Ухвалою суду від 25 лютого 2008 року відкрито провадження в адміністративним справі за даним позовом.

06 липня 2010 року справу №10/137 передано в провадження судді Окружного адміністративного суду м. Києва Пісоцької О.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 31 травня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач у 1989 році звільнений з військової служби у Збройних силах, є ветераном та дитиною війни. На час звернення до суду ОСОБА_2 перебуває на обліку в управління ПФ.

15 серпня 2007 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив зробити перерахунок пенсії з 01 квітня 2007 року, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови №594 та Наказу №175.

06 вересня 2007 року відповідачем, за підписом заступника начальника управління ПФ, на адресу позивача направлено відповідь, в якій роз’яснені положення статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»та зазначено, що Наказ №175 не є законодавчим актом, а тому не може бути підставою для проведення перерахунку раніше призначених пенсій.

Крім того, додатково вказано, що Постановою №594 надано дозвіл на виплату премій у збільшених розмірах тільки у 2007 році.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій вказаній категорії  пенсіонерів врегульоване статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі –Закон №2262-ХІІ).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців»від 16 грудня 2004 року №2255-IV внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, де частина третя статті 63 Закону викладена в наступній редакції:

«Усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах встановлених законодавством. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону».

Постановою №594 дозволено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству транспорту та зв’язку, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державному департаменту з питань виконання покарань і Управлінню державної охорони здійснювати у поточному році починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

Граничні розміри премій, які можуть бути виплачені військовослужбовцям особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання Постанови №594 Міністром оборони України прийнято Наказ №175, яким з 01 квітня 2007 року встановлено граничні розміри премії, яка може бути виплачена військовослужбовцям у межах видатків на грошове забезпечення за 2007 рік.

Преміювання військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу здійснюється в межах фонду преміювання, який створюється у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Як було зазначено вище, Постановою №594 Міністерству оборони України та іншим силовим міністерствам і відомствам дозволено з 1 квітня 2007 року здійснювати преміювання військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році, проте внесення змін до інших нормативно-правових актів в частині розміру фонду преміювання для військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу зазначеною постановою не передбачено.

Пунктом 23 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від                          30 січня 2007 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №135/13402 15 лютого 2007 року, визначено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ міністерства та інші органи зобов’язані у п’ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п’яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії. Після одержання списків осіб, уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п’ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Проте, судом встановлено, що Постанова №594 втратила чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»від 7 листопада 2007 року №1294.

Разом з тим, в пункті 1 Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів та інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року №493/92, передбачено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації

Як вбачається з пункту п’ятого Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731, Наказ №175 не підлягає державній реєстрації як нормативно-правовий акт.

Відповідно до Указу Президента України «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України»від 13 грудня 1996 року №1207/96 у інформаційному бюлетені публікуються державною мовою: закони України; укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, що мають нормативний характер; акти Конституційного Суду України; нормативно-правові акти Національного банку України; міжнародні договори України, що набрали чинності; нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України. Тож, у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України»публікуються закони та інші нормативно-правові акти України, акти Конституційного Суду України.

Крім того, у підпункті 1 пункту 8 Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002 року №3, передбачено, що на веб-сайті міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади розміщується така інформація, зокрема, нормативно-правові акти з питань, що належать до компетенції органу. Даний Порядок не передбачає розміщення на веб-сайті міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади усіх правових актів, виданих відповідним органом влади.

В суді не підтвердилося, що на час розгляду справи Наказ №175 зареєстрований у встановленому законом порядку та відповідає вимогам вищезазначеного Указу Президента України.

Крім того, підстав вважати, що Наказ №175 повинен пройти державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України та бути офіційно оприлюднений, немає, а тому –не може вважатися нормативно-правовим актом, який має міжвідомчий характер та розповсюджується на необмежене коло осіб.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав, тоді як відповідач довів, що не мав правових підстав для виконання Наказу №175 та проведення перерахунку пенсії позивачу з 01 квітня 2007 року.

Так, оцінивши за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, наявні в матеріалах справи докази та пояснення позивача, представника відповідача, надані під час розгляду справи, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                О.В. Пісоцька

Повний текст постанови підписаний 30 липня 2010 року.