Справа № 2-882/2010 р.                                                                          

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 року                                                                         смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі:

головуючого                                                         Соболєва Є.О.

при секретарі                                                        Сухаревській Н.О.

за участю представника позивача                      Одинцова Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів, в якому зазначив.

16 січня 2007 року між  ПАТ «УкрСиббанк» (далі за текстом – Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №  11108309000, згідно якого позивач надав відповідачу на споживчі потреби кредит у розмірі  18574,00 швейцарських франків строком до 16.01.2010 р. зі сплатою пені 8,49  % річних у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту. Цей кредит відповідач ОСОБА_2 зобов’язувався погашати 16 числа щомісячно, крім того він зобов’язувався сплачувати проценти у перші 5 робочих днів кожного місяця наступного за тим, за яким вони нараховані. У разі прострочення термінів погашення кредиту ОСОБА_2 має сплачувати пеню у розмірі 12,74 % річних.  

В якості забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_2 цього ж дня – 16 січня 2007 року між  Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 87071, згідно якого поручитель зобов’язувався  солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за невиконання усіх зобов’язань позичальника за кредитним договором.

Посилаючись на те, що відповідачі не виконують взяті на себе зобов’язання, на вимоги Банку щодо повернення кредиту не реагують, позивач просить стягнути з них борг за кредитним договором в загальній сумі 18123,96 швейцарських  франків, що за офіційним курсом на 01.04.10 р. складало 135145,31 гривень, та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність від них не надходили, тому за згоди представника позивача, суд вважав можливим розглянути справу за наявними у неї доказами з винесенням заочного рішення.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 610, 611, 615, 623 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в строки встановлені договором або законом. У разі невиконання, або неналежного виконання зобов’язань в односторонньому порядку, сторона винна в порушенні зобов’язання повинна нести цивільну відповідальність відповідно умов договору або закону.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем - підприємцем ОСОБА_2 05.12.2007 року дійсно був укладений кредитний договір на умовах зазначених в позовній заяві, а також, що між позивачем  та відповідачем  ОСОБА_3 цього ж дня  був укладений договір поруки.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору відповідач ОСОБА_2 зобов’язувався своєчасно і в повному обсязі погашати отриманий кредит та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплачувати штрафні санкції.

Також відповідач ОСОБА_2 відповідно до п. 4.6 кредитного договору зобов’язувався у разі порушення умов кредитного договору, достроково повернути в повному обсязі кредит та плату за кредит.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором підтверджується заборгованість ОСОБА_2 перед банком, що наведена в позовній заяві.

Письмовими повідомленнями Банку про наявність заборгованості та необхідність її погашення підтверджується факт, що відповідачі попереджалися про необхідність виконання вимог кредитного договору.

Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником.

Таким чином вбачається, що згідно вказаного договору поруки ОСОБА_4 на добровільних засадах прийняв на себе зобов’язання відповідати  по зобов’язанням ОСОБА_5 перед Кредитором, тобто Банком.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором  в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст. 543 ЦК України вказує, що у разі солідарного обов’язку боржників (відповідачів) кредитор (позивач) має право вимагати виконання обов’язку в повному обсязі від усіх боржників (відповідачів) разом.

Відповідно до ст. ст. 657, 1050 ЦК України у разі порушення позичальником умов кредитного договору, де встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець вправі вимагати дострокового повернення  позики, що залишилася зі сплатою процентів, а також вимагати розірвання цього договору.

З огляду на те, що відповідачі не надали суду своїх пояснень та заперечень проти позову, аналізуючи в сукупності докази у справі у суду не виникає сумнівів, що ОСОБА_2 повинен нести відповідальність за порушення умов кредитного договору, оскільки він, підписавши його, погодився з наведеними в ньому умовами, а ОСОБА_4 згідно вказаного договору поруки прийняв на себе зобов’язання відповідати  по зобов’язанням ОСОБА_2 перед Кредитором, тобто Банком, тому з відповідачів загальну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 18123,96 швейцарських франків, що еквівалентно станом на 01.04.10 р. 135145,31 гривням, слід стягнути солідарно.

Крім того,  оскільки, згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалене рішення суд присуджує з іншої сторони стягнення понесених витрат, тому з відповідачів в рівних частках на користь позивача слід також стягнути  витрати понесені на оплату судового збору 1351,45 гривень і  інформаційно-технічне забезпечення 120,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 615, 623, 657, 543, 553,554, 1050 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов  Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь  ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №  11108309000 від 16 січня 2007 року у сумі  18123,96 швейцарських франків, що еквівалентно станом на 01.04.10 р. 135145,31 гривням – солідарно.

Стягнути з  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь  ПАТ «Укрсиббанк» 1351,45 гривень – розмір сплаченого позивачем судового збору та 120,00 грн. – суму сплачених позивачем витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього – 1471,45 гривень, в рівних частках, з кожного.

Заява про перегляд заочного рішення відповідачами може бути подана до Станично-Луганського районного суду протягом 10-ти днів з дня одержання копії рішення.

Рішення позивачем може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганский районний суд Луганської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Головуючий: