Справа №2-6146/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.
при секретарі: Чубак С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
Служба у справа дітей Тернопільської міської ради звернулася до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1, про позбавлення батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_2, посилаючись на те, що мати покинула новонароджену дитину в пологовому будинку, не навідується до сина, не цікавиться станом його здоров’я, не виявляє до дитини батьківської уваги та турботи.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує.
Прокурор в судовому засіданні проти позбавлення відповідача батьківських прав не заперечує.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції 11.12.2009р. ОСОБА_2 народився 26 листопада 2009 року. Батьком дитини зазначено ОСОБА_3, матір’ю – ОСОБА_1.
30 листопада 2009 року Тернопільським обласним перинатальним центром «Мати і дитина» складений Акт про покинуту новонароджену дитину, яким зафіксовано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02 год. 40 хв. в приймальне відділення було доставлено швидкою допомогою з району автовокзалу м. Тернополя в другому періоді пологів без документів, які засвідчують особу гр. ОСОБА_1, яка в цей день о 02 год. 55 хв. народила дитину чоловічої статті. 26 листопада 2009 року о 18 год. ОСОБА_1 самовільно залишила обсерваційне відділення і зникла, до дитини не навідується. Мати дитину не годувала, оскільки вона не обстежена. Відомості про інших дітей породіллі та про батька відсутні. До новонародженого ніхто з інших членів родини не навідується.
30.11.2009р. Тернопільським обласним центром «Мати і дитина» було повідомлено Службу у справах дітей Тернопільської міської ради про те, що в лікувальній установі після народження ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває дитина. Мати новонародженої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька с. Комарівці, Сторожинецького району Чернівецької області 26.11.2009р. самовільно залишила лікувальну установу і зникла, до дитини не навідується, місце її знаходження невідоме.
Наказом Служби у справах дітей Тернопільської міської ради від 14.12.2009р. №116 поставлено на облік служби у справах дітей дитину, позбавлену батьківського піклування ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2
Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17.12.2009р. №1999 надано малолітній дитині ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, соціальний статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано малолітню дитину ОСОБА_2 у Тернопільський обласний комунальний спеціалізований будинок дитини.
Як вбачається із довідки Відділу реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції від 18.12.2009р. №1995/22 в актовому записі про народження №2947 від 11.12.2009р. гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, відомості про батьків дитини – гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_1 вказані згідно ч. 1 ст. 135 СК України та на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1657 від 10.12.2009р. «Про реєстрацію новонародженої дитини».
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків.
Стаття 164 Сімейного кодексу України передбачає, що мати може бути позбавлена судом батьківських прав, зокрема, якщо вона, не забрала дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляла щодо неї батьківського піклування.
Як стверджує позивач та підтверджується зібраними судом матеріалами відповідач по справі самовільно залишила новонароджену дитину у пологовому будинку, до дитини не навідується з 29.12.2009р., не піклується про сина, не виконує батьківських обов’язків щодо його утримання та виховання. Дані факти свідчать про свідоме нехтування матір’ю своїми обов’язками. Крім цього, як вбачається із довідки Служби у справах дітей Тернопільської міської ради від 28.10.2010р. №1647/04-04 ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 11.07.2007р. по справі №2-2724/07 відносно дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Висновком Органу опіки і піклування, затвердженим рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 07.06.2010р. №898 вирішено за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_1 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2
Враховуючи викладені обставини, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт залишення матір’ю дитини у пологовому будинку без поважних на те причин, ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх обов’язків по вихованню, піклуванню, утриманні дитини і наявність підстав, передбачених ст. 164 СК України для позбавлення її батьківських прав стосовно неповнолітнього сина.
Згідно ст. 166 СК України одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Кодексу батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стаття 184 встановлює, що якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій формі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем покладених на неї обов’язків, відсутні докази працевлаштування, однак за своїм станом здоров’я та матеріальним становищем може виконувати свої обов’язки по утриманню малолітньої дитини, а тому позовні вимоги Служби у справах дітей Тернопільської міської ради в частині стягнення аліментів підлягають до задоволення.
Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» встановлено прожитковий мінімум з 01 жовтня 2010 року до 30 листопада 2010 року в сумі 787 грн. для дітей віком до шести років.
Визначаючи розмір аліментів, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь малолітнього ОСОБА_2 підлягають аліменти в сумі 250 грн. щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову і до досягенння дитиною повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 169, 212, 214, 215, 218, 224, 226, 233, 367 ЦПК України, ст. 164 Сімейного кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку с. Комарівці, Сторожинецького району Чернівецької області, батьківських прав відносно сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
3. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 250 грн. щомісячно, починаючи з 14.06.2010р. і до досягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, повноліття.
4. Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Її може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дзюбановський Ю.І.