Справа № 2-383
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 травня 2010 року смт. Станиця Луганська
Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Антонов Ю.А.
при секретарі Ісмаіл Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третьої особи – Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправною відмову щодо нарахування і виплати підвищення до пенсії, як дитині війни відповідно до вимог закону, зобов’язання підвищити пенсію з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. та зобов’язати виплачувати такий розмір пенсії надалі,
В С Т А Н О В И В:
29.03.2010 року позивач звернувся до суду з дійсним позовом і в обґрунтування своїх вимог вказав, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується відповідним посвідченням.
Позивач посилається на вимоги статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де вказано, що дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком. Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006 року, неодноразово припиняла свою дію, однак рішеннями Конституційного суду від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року№10-рп її дію відновлено. Позивач вказує, що з 01.01.2006 р. по теперішній час пенсія йому не підвищувалася на 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач також вказує, що для підвищення пенсії дітям війни повинна застосовуватися мінімальна пенсія за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За такими обставинами позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправною відмову відповідача щодо нарахування і виплати підвищення до пенсії, як дитині війни відповідно до вимог закону, зобов’язати відповідача підвищити йому пенсію з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по теперішній час на 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність встановленої законодавством та зобов’язати виплачувати такий розмір пенсії надалі
Сторони в судове засідання не з’явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позивач позов підтримав, наполягає на його задоволенні.
Представник відповідача – Дюбіна Т.О. позов не визнала, надала суду письмове заперечення, в якому зазначила, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, даним законом не визначено ні порядок обчислення та виплати зазначеного підвищення, ні орган, який повинен проводити нарахування та виплату цього підвищення. Також законодавством України не визначено поняття „мінімальна пенсія за віком”, крім ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового розміру для осіб, які втратили працездатність. Про те, частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення пенсій, призначених за цим Законом.
Також представник відповідача зазначив, що стаття 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітей війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України, таким чином з боку ПФУ порушень не допущено. Просить у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.
Представник третьої особи – Машляк Д.В. – позов також не визнав, надав суду письмове пояснення, в якому зазначив, що позивач вірно зазначив відповідачем по справі УПФУ у Станично-Луганському районі. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зазначеній категорії громадян дійсно передбачено підвищення розміру пенсії, перерахунки які передбачені цим законом, повинні бути запроваджені у порядку визначеному КМУ, тому виключно КМУ разом з Фондом повинні забезпечити коштами виплату оскаржених сум. Бюджет Пенсійного Фонду щороку затверджує виключно Кабінет Міністрів України. Таким чином ДКУ не має можливості та повноважень втручатися до діяльності Пенсійного Фонду. Просить в задоволенні позову відмовити.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за існуючими доказами у справі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, за наступними підставами.
Судом встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням серії ААБ № 490508 від 21.03.2003 року та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
18.03.2010 р. позивач звертався до управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок доплати до пенсії як дитині війни з 01.01.2006 р., у той же день відповідач відмовив у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки на законодавчому рівні дане питання не вирішено.
Такі доводи відповідача, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, з урахуванням ст. 111, якою встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячною довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в якій зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
-2-
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни " покладено на УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області, за місцем проживання позивача.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.
За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз. 1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 07 квітня -406 грн., з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 грн.
Таким чином, суд вважає, що з 09.07.2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач має нарахувати підвищення позивачу розміру пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача підлягають задоволенню з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Розглядаючи позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 року суд виходить з наступного.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні в той час, коли відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Вищевикладене свідчить про те, що підвищення дітям війни у 2008 році виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного Управління ПФУ в Луганській області в порушенні права на отримання підвищення до пенсії з 22 травня 2008 ріку відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача проводити перерахунок пенсії і в подальшому не підлягає задоволенню, оскільки в межах Цивільно-процесуального кодексу України, захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання управління Пенсійного фонду України в подальшому робити перерахунок позивачу пенсії з дня установлення нового розміру прожиткового розміру, є безпідставним, так як встановлює обов'язки на майбутнє, без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, з урахуванням здійснених виплат.
Керуючись ст.22, 46, 64, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про прожитковий мінімум», Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року та № 10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі в Луганській області в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі в Луганській області підвищити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, з урахуванням здійснених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
На рішення може бути подана апеляція протягом 20 днів до Луганського апеляційного суду після надання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути надана протягом 10 днів після оголошення рішення.
Головуючий:
- Номер: 2/720/838/13
- Опис: про визнання права власності на спадкове майно
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-383
- Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
- Суддя: Антонов Юрій Анатолійович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.03.2011
- Дата етапу: 16.05.2011