Справа №2-9019/10

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2010 р.                                     м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя, у складі:

Головуючого судді - Малухіна В.В.,

При секретарі – С?янової Т.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Кримського Територіального командування внутрішніх військ МВС України, третя особа – ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на приватизовану квартиру в частині ? частки  

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що нею та донькою - ОСОБА_3  24.12.2003р. була приватизована квартира АДРЕСА_1.

26.10.2006р. позивачка, як член сім’ї , вселилась та була зареєстрована в АДРЕСА_2. 02 серпня 2007р. спільно з ОСОБА_2 приватизували на двох зазначену квартиру (а.с.4). 20.08.2007р. за позивачкою зареєстровано право власності на ? частку цієї квартири (а.с.5).

Оскільки відповідно до ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з  частковою  доплатою  один  раз, просила в судовому порядку визнати недійсним свідоцтво про право власності від 02.08.2007р. на приватизовану АДРЕСА_2 в частині  ? частки зазначеної квартири, яка належить ОСОБА_1.

 В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_4 підтримали заявлені вимоги.

 Представник відповідача за довіреністю Степанчук В.І. не заперечував проти задоволення вимог позивачки.    

 Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим позов задовольнити.

 Відповідно ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб (далі - жилої площі у гуртожитках), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд  і приміщень  (підвалів, сараїв і т. ін.) державного  житлового фонду на користь громадян України.

 Згідно до ст.2 зазначеного Закону, до об'єктів приватизації належать квартири
багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у  квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають  два  і  більше  наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються  громадянами на умовах найму.

 У статті 4 Закону зазначено, що всі громадяни України одержують приватизаційні папери – житлові чеки, які використовуються при приватизації державного житлового фонду.

 П.5 ст.5 Закону передбачає, що кожний громадянин України має право приватизувати  займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку
або з  частковою  доплатою  один  раз.

 Конституційний Суд України в рішенні 15-рп/2010 від 10.06.2010р. зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", згідно з яким кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз, необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну  приватизацію  державного  житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, наприклад, громадянин України повністю використав  житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми
21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;   у власність наймача і кожного члена його сім'ї передано загальну площу однієї квартири (будинку), що перевищує встановлену санітарну норму, з оплатою вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла.

Як вбачається зі свідоцтва про право власності на житло від 24.12.2003р., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була приватизована квартира АДРЕСА_1, загальною площею 82,3 кв.м. (а.с.6).

Тобто, відповідно до вищенаведених вимог Закону та правової позиції Конституційного Суду України позивачка повністю використала житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді.  

Незважаючи на ці обставини, позивачка, знаходячись у шлюбі з ОСОБА_2 та зареєструвавшись 26.10.2006р. в АДРЕСА_2 (а.с.14), 02 серпня 2007р. спільно приватизували на двох зазначену квартиру (а.с.4,5). 20.08.2007р. за позивачкою зареєстровано право власності на ? частку цієї квартири (а.с.5).

Таким чином, оскільки Законом не передбачено повторної безоплатної приватизації  державного  житлового фонду та враховуючи те, що позивачка вже раніше використала  своє право на приватизацію, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності від 02.08.2007р. на приватизовану АДРЕСА_2 в частині  ? частки зазначеної квартири, яка належить їй на праві власності.              

  Керуючись Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»,  рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2010 від 10.06.2010р., ст. ст. 7, 10, 11, 27, 30, 60, 61, 82, 88, 169, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Кримського Територіального командування внутрішніх військ МВС України, третя особа – ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 02.08.2007р. на приватизовану АДРЕСА_2 в частині  ? частки зазначеної квартири, яка належить ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіці Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції  протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: